Справа № 22-9910/2006 р.                                Головуючий у 1 інстанції Сазонова М.Г.

Категорія 18                                                         Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 листопада 2006 року                                         Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів: Санікової О.С.

при секретарі Личкатій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу прокурора Старобешівського району Донецької області на ухвалу судді Старобешівського районного суду Донецької області від 13 вересня 2006 року по справі за позовом прокурора Старобешівського району в інтересах держави в особі ВАТ „Державний ощадний банк України" в особі Старобешівського відділення Ощадбанку №3314 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору і стягнення суми боргу по кредиту в сумі 2667,04 грн.,-

встановив:

Ухвалою судді Старобешівського районного суду Донецької області від 13 вересня 2006 року позовна заява прокурора Старобешівського району в інтересах ВАТ „Державний ощадний банк України" в особі Старобешівського відділення Ощадбанку №3314 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного дговору і стягнення суми боргу по кредиту в розмірі 2667,04 грн. повернута позивачеві на підставі п.З ч.Зст.121 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою судді, прокурор Старобешівського району приніс апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу судді скасувати як незаконну, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Конакової В.О., яка підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню з таких підстав.

При вирішенні питання про прийняття заяви суддя перевіряє, чи має заявник відповідно до ст.З ЦПК України право на порушення справи, чи відповідають форма і зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи немає інших, встановлених законом, перешкод для порушення справи в суді.

Відповідно до п.З ч.З ст.121 цього Кодексу позовна заява повертається у випадку, коли заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Обґрунтовуючи у позовній заяві вимоги, прокурор послався на те, що діями відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які не виконують взяті на себе зобов'язання перший за кредитним договором НОМЕР_1, другі - за договором поруки НОМЕР_1 по погашенню кредиту на суму 5000 грн., порушено інтереси держави, яка є власником акцій ВАТ „Державний ощадний банк України" та засновником цього банку.

Повертаючи прокурору позовну заяву, суддя зазначив в ухвалі, що відповідно довідки про включення до ЄДРПОУ /остання в матеріалах справи відсутня/ форма власності ВАТ

„Державний ощадний банк України" є колективною, форма фінансування -госпрозрахунок, згідно дозволу від 22 серпня 2002 року останній має дозвіл на розміщення залучених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик. Тому позовна заява прокурора Старобешівскього району, який не має повноважень на ведення справи від ВАТ „Державний ощадний банк України", підлягає поверненню позивачеві.

Але з таким висновком судді погодитися неможливо, оскільки він не відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.І ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій /бездіяльності/ фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах міх ними або з державою.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності з п.5 Статуту ВАТ „Державний ощадний банк України", затвердженого постановою KM України від 25 лютого 2003 року № 261 /з наступними змінами та доповненнями/, в інтересах якого звернувся з позовом до суду прокурор Старобешівського району, засновником Банку є держава в особі Кабінету Міністрів України. Держава здійснює та реалізує повноваження власника щодо акцій, які їй належать у статутному капіталі Банку, через органи управління Банку /а.с.14/.

Тому інтереси держави, в основі яких завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних /політичних, економічних, соціальних та інших дій/ програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гаранатування її державності, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, у даному випадку були порушені неправомірними діями відповідачів, які відмовилися повернути державному Банку суму кредиту.

Оскільки ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" містить перелік форм представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави у суді і не пов'язує ні одну з цих форм представництва з наявністю довіреності, що посвідчує повноваження представника прокуратури, апеляційний суд вважажє, що при вирішенні питання про прийняття заяви прокурора суддя допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які вплинули на правильність прийнятого рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314-315 ЦПК У країни апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора Старобешівського району Донецької області задовольнити.

Ухвалу судді Старобешівського районного Суду Донецької області від 13 вересня 2006 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

т