Справа 22-1697 ас Головуючий у 1 інстанції Князьков В.В.
Категорія З 7 Доповідач Червинська М.Є.
УХ ВАЛА Іменем України
6 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі
Головуючої: Червинської М.Є. Суддів: Алексеева А.В., Маширо О.П.
При секретарях Таранець В.О., Ставріновій Ю.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Оптос" на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 8 вересня 2006 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Донецької міської ради, управління комунального господарства Донецької міської ради про визнання протиправним рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно,
Встановив:
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 8 вересня 2006 року позовна заява позивачів задоволена, визнане незаконним свідоцтво про право власності на підвальне приміщення загальною площею 92,4 кв.м. (літ А-5), що розташоване за адресою АДРЕСА_1, видане 21.01.2005 року управлінням комунального господарства Донецької міської ради на територіальну громаду м. Донецька в особі Донецької міської ради. Донецька міська рада зобов'язана внести зміни до рішення НОМЕР_1 „Про внесення доповнень та змін до програми приватизації об"єктів комунальної власності Донецької міської ради", виключивши з переліку об"єктів, що підлягають приватизації, зазначене підвальне приміщення.
В апеляційній скарзі ТОВ „Оптос" просить скасувати постанову суду, ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд дійшов до безпідставних висновків щодо порушення прав позивачів, висновки суду не відповідають доказам по справі і вимогам закону.
Суд першої інстанції встановив, що позивача є власниками на наймачами квартир у багатоквартирному будинку, підвальне приміщення будинку рішенням Донецької міської ради від 27.09.2004 року було внесене до об'єктів приватизації, 21.05.2005 року управлінням комунального господарства ради на зазначене підвальне приміщення було видане свідоцтво про право власності на ім."я територіальної громади в особі Донецької міської ради. Суд дійшов до висновку, що вказане рішення та свідоцтво є протиправними, оскільки порушають права позивачів на вказане підвальне приміщення яке є допоміжним та технічним, оскільки в ньому розташовані мережі комунікацій.
В судовому засіданні представник ТОВ „Оптос" підтримала доводи апеляційної скарги, представники Донецької міської ради та управління комунального господарства також просили задовольнити апеляційну скаргу, представник позивачів просив скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, доводи представника третьої особи, представників відповідачів, представника позивачів, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Встановлено, що рішенням Донецької міської ради від 27.09.2004 року за клопотанням управління житлового господарства міської ради до об"єктів комунальної власності, які підлягають приватизації, включене нежиле приміщення, розташоване в АДРЕСА_1 (а. с. 19).
Територіальній громаді м. Донецька в особі Донецької міської ради у власність було передане зазначене підвальне приміщення, що випливає із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.01.2005 року (а. с. 15).
Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд дійшов до висновку, що рада не мала законних підстав для включення до об"єктів приватизації вказаного приміщення, відповідно на нього неможливо видавати свідоцтво про право власності на територіальну громаду, оскільки таке приміщення, розташоване в багатоквартирному будинку, належить всім власникам та наймачам квартир.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов"язані брати участь у загальних витратах, пов"язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних
будинків) допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об"єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
Суд першої інстанції на підставі вказаних вимог Закону та рішення Конституційного Суду України дійшов до висновку, що підвальне приміщення є допоміжним, таким, що на праві власності належить власникам квартир багатоквартирного будинку, де воно розташоване, в тому числі й позивачам, тому воно не могло бути об"єктом приватизації та передане у власність територіальної громади.
Доводи апеляційної скарги про те, що вказане приміщення не є допоміжним спростовуються висновками судово-технічної експертизи, фактичними обставинами справи. Встановлено, що спірне приміщення, загальною площею 92,4 кв.м. розташоване у підвальному приміщенні, в ньому містяться трубопроводи з запорною арматурою, воно є технічним приміщенням, оскільки призначене для розташування обладнання, яке обслуговує будинок (а. с. 162-164).
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують.
Керуючись ст. ст. 198, 200 КАС України, апеляційний суд
Ухвалив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Оптос" залишити без задоволення.
Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 8 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня набрання законної сили.