Справа № 22-10171/2006р. Головуючий в 1 інстанції Кузнецов В.О.
Категорія 40 Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Молчанова СІ.
суддів Звягінцевої О.М., Алексеева А.В.
при секретарі Проляпа О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малого колективного підприємства "Магнолія" про оплату при затримці виконання рішення про поновлення на роботі і
встановив:
в апеляційній скарзі представник відповідача- директор Малого колективного підприємства "Магнолія" ОСОБА_2 оспорює обгрунтованість рішення суду, яким частково задовлено позовні вимоги ОСОБА_1, і ставить питання про його скасування, ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову за невідповідністю висновків суду обставиним справи. Вважає, що суд дійшов неправильного висновку про те, що з вини адміністрації позивачку не було поновлено на роботі з 1.11.2005р. до 14.02.2006р., на підприємство необгруновано покладено обов'язок щодо виплати позивачці 1006,72 грн., судом не враховано пояснень позивачки про те, що з 25.10.2005 р. до 1.11.2005р. вона не зверталась до підприємства та лише 1.11.2005р. звернулась до Державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду. Позивачка повинна була з'явитится на роботу 25.10.2005р., але з'явилась тільки у другій половині листопада 2005р., медичного огляду не пройшла, пройшла його тільки 22.12.2005 р. і до 16.02.2006 р. на роботі не з'являлась, допустивши прогули.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача директор Малого колективного підприємства "Магнолія" та 3 особа ОСОБА_2 підтримала доводи скарги, просила про її задоволення, скасування рішення суду, ухвалення нового про відмовлення у задоволенні позову, а позивачка заперечувала проти доводів скарги і просила її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
7.02.2006р. ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача-МКП "Магнолія", зазначала, що рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 24.10.2005р. її було поновлено на роботі в МКП "Магнолія" перукарем 1 класу з 4.05.2005р. та стягнуто на її користь з відповідача середній заробіток за час
вимушеного прогулу в сумі 1622,72 грн., за винятком сум прибуткового податку та інших обов'язкових платежів- 1369,42 грн., заборгованість по листам непрацездатності -48,96 грн., у відшкодування моральної шкоди- 500 грн., за надання юридичних послуг-100 грн., а всього- 2018,38 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16.01.2006р. вказане судове рішення було змінено, стягнуто з відповідача на її користь допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 98,11 грн., в решті це ж рішення залишено без зміни. Однак на т.ч. рішення суду від 24.10.2005р. відповідачем не виконано, на роботі її не поновлено, коштів не сплачено, зокрема, не сплачено середнього заробітку за один місяць у розмірі 250 грн.
Тому просила ухвалити рішення, яким поновити строк звернення до суду у зв'язку із розглядом справи Апеляційним судом Донецької області, притягнути до участі в справі директора Малого колективного підприємства "Магнолія" ОСОБА_2 у якості 3-ї особи на боці відповідача, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення від 24.10.2005р. про поновлення її на роботі на момент ухвалення нового рішення, поклавши на директора Малого колективного підприємства "Магнолія" ОСОБА_2 обов'язок з відшкодування шкоди, спричиненої підприємству виплатою позивачці середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 4 вересня 2006 року позов задоволено частково, поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду, пропущений з поважної причини, стягнуто з Малого колективного підприємства "Магнолія" на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 1006,72 грн. та держмито на користь держави-51 грн.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦГЖ України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 довела свої позовні вимоги, які грунтуються на вимогах закону.
Судом встановлено, що рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 24.10.2005р. позивачку було поновлено на роботі в МКП "Магнолія" перукарем 1 класу з 4.05.2005р., рішення в частині її поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 250 грн. було піддано негайному виконанню (а.с. 3-5).
В цій частині судове рішення від 24.10.2005 р. було залишено без зміни ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16.01.2006 р. (а.с. 6-8).
Постановою заступника начальника ВДВС Будьоннівського районного управління юстиції від 1.11.2005 р. було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом 2-2288, виданим 24.10.2005 р. Будьоннівським районним судом м. Донецька про поновлення ОСОБА_1 на роботі, оскільки вона 1.11.2005 р. звернулась із заявою про примусове виконання рішення (а.с. 27).
Постановою головного державного виконавця державної виконавчої служби у Будьоннівському районі м. Донецька від 27.02.2006 р. виконавче провадження по примусовому виконанню зведеного виконавчого провадження від 8.11.2005 р. за вказаним виконавчим листом було закінчено у зв'язку із фактичним виконанням (а.с. 29).
Наказом директора МКП „Магнолія" ОСОБА_2 від 14.02.2006 р. ОСОБА_1 поновлено на роботі ( а.с.65).
За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що саме з вини адміністрації відповідача мала місце затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненої позивачки, та обгрунтовано стягнув на її користь середній заробіток за час затримки- з 1.11.2005 р. до 14.02.2006 р.
Доводи скарги є неспроможними, оскільки вони не спростовують правових виcновків суду.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни судового рішення немає.
Керуючись п. 1 ч.І ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ст. 314, ст. 315 ЦГЖ України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
апеляційну скаргу представника відповідача - директора Малого колективного підприємства "Магнолія" ОСОБА_2 відхилити, рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 4 вересня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.