Головуючий у 1 інстанції - Прудник С.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року справа №2а/1270/9335/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

секретар судового засідання Варчук О.М.,

за участю представника відповідача Шеховцова О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркрайт" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/9335/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркрайт" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркрайт" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 31.12.2010 №№0009901530/0, 0009911530/0, 0009921530/0 відмовлено повністю ( а. с. 119 - 123).

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі ( а. с. 130 - 138).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін як обґрунтовану та законну.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркрайт" (далі ТОВ"Інтеркрайт") зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 13.09.2000, номер запису 1382 107 0006 002416, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби( далі ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська).

22.09.2004 року між ТОВ"Інтеркрайт" та Луганською міською радою укладений договір оренди землі загальною площею 0,4694 га за адресою: м. Луганськ, вул. Дачна, 5.

ТОВ "Інтеркрайт" відповідачу подав податкові декларації, в яких самостійно визначив податкові зобов'язання з орендної плати за землю на 2008 рік №1357 від 28.01.2008 року, №19191 від 24.04.2008 року, на 2009 рік №817 від 27.01.2009 року та на 2010 рік №2583 від 29.01.2010 року.

28.09.2010 року ТОВ "Інтеркрайт" подав до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська уточнені податкові декларації орендної плати за земельні ділянки за 2008 та 2009 роки (а.с.24-25, 29-30). Разом з ними були надані перерахунки податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки за 2008 та 2009 роки (а. с. 26-27, 31-32).

08.12.2010 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПІ складений акт №163/15 перевірки своєчасності нарахування та сплати орендної плати за землю позивачем. Перевіркою встановлено, що підприємством порушено граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання по сплаті орендної плати за землю з серпня 2008 року до червеня 2010 року (а. с.11).

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення про сплату штрафу за порушення позивачем граничного строку узгодженого податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю №0009901530/0 від 31.12.2010 року у сумі 20538,84 грн., №0009911530/0 від 31.12.2010 року у сумі 44,53 грн., №0009921530/0 від 31.12.2010 року у сумі 902,52 грн. (а. с.12-14).

Постановою Жовтневого районного суду міста Луганська від 31 серпня 2010 року у справі №2а-4336/2010 задоволений позов ТОВ «Інтеркрайт» до Управління нерухомим майном Луганської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме, визнані протиправними дії Управління нерухомим майном Луганської міської ради, які полягають у встановленні за користування земельною ділянкою площею 0,6494 га, що розташована за адресою: м.Луганськ, вул..Дачна, 5 (п'ять), за договором оренди землі від 17.06.2004 року, державна реєстрація від 22.09.2004 року №5181, яка шадана бід будівництво та розміщення гаражу, складу та допоміжної споруди, при розрахунку орендної плати за землю коефіцієнту функціонального використання 2,5 «землі комерційного використання»; зобов'язано Управління нерухомим майном Луганської міської ради застосовувати з 11.08.2008 року при розрахунку орендної плати за вищевказану земельну ділянку коефіцієнт функціонального використання 1,0 «землі транспорту, зв'язку» на весь період дії договору оренди землі, про що видавати відповідні довідки для розрахунку орендної плати за землю на відповідний рік ( а. 15 - 20). Ця постанова суду набрала законної сили 13.09.2010 року.

Предметом спору є правомірність дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлень - рішень про зобов'язання позивача сплатити штраф за порушення ним граничного строку узгодженого податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю, оскільки ТОВ "Інтеркрайт" вважає, що відповідач та суд першої інстанції безпідставно не врахували постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 31.08.2010 року ( а. с. 15 - 20), на виконання якої Управлінням нерухомого майна Луганської міської ради видані нові довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2008, 2009, 2010 роки з застосуванням коефіцієнту функціонального використання 1.0, а не 2,5, який застосував відповідач при здійсненні розрахунку розміру штрафу.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову з яким погоджується колегія суддів виходячи з встановлених обставин справи та нижченаведених норм матеріального закону, яким регулювалися спірні відносини на дату їх виникнення.

Згідно п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III (далі за текстом Закон 2181) визначено, що за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, податкові декларації подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації ( п.5.1 ст.5 Закону №2181).

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування ( п.5.1 ст.5 Закону №2181).

Згідно пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 вказаного Закону для подання податкової декларації.

У п. п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. 17.1. ст.17 Закону №2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Відповідно до 17.1.7 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

В даному випадку позивач самостійно визначив податкові зобов'язання у податкових деклараціях з орендної плати за землю на 2008 рік №1357 від 28.01.2008 року, №19191 від 24.04.2008 року, на 2009 рік №817 від 27.01.2009 року та на 2010 рік №2583 від 29.01.2010 року, тому податкові зобов'язання вважаються узгодженими від дня їх подання.

Після набрання законної сили вищезазначеною постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 31 серпня 2010 року у справі №2а-4336/2010 ( а. с. 15 - 20) позивач подав до податкового органу перерахунки податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки за 2008 - 2010 роки разом з уточнюючими податковими деклараціями.

Відповідно до розділу 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276, при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язанні минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку проводиться датою його подання. Відповідно цією ж датою у картці особового рахунку погашається (повністю або частково) податковий борг та одночасно на фактично погашену суму нараховується штрафна санкція та пеня.

В суді першої інстанції представник відповідача не заперечував наявність за ТОВ "Інтеркрайт" заборгованості орендної плати за землю з серпня 2008 року до червня 2010 року .

Ця заборгованість підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків - ТОВ «Інтеркрайт» ( а. с. 107 - 114).

Отже, позивачем сплачувалася орендна плата за землю на підставі договору оренди землі від 22.09.2004 року, але з порушенням строків, передбачених податковим законодавством.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку подання уточнюючої декларації орендної плати за землю погашає (повністю або частково) податковий борг платника, але не звільняє його від відповідальності за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по цій платі.

Податковий орган правомірно визначив розмір штрафу, виходячи з розмірів орендної плати за землю, яка повинна була бути сплаченою за узгодженими податковими зобов'язаннями - податковими деклараціями з орендної плати за землю на 2008 рік №1357 від 28.01.2008 року, №19191 від 24.04.2008 року, на 2009 рік №817 від 27.01.2009 року та на 2010 рік №2583 від 29.01.2010 року, а не за розрахунками відповідно до уточнених податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки за 2008 та 2009 роки.

Також суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що посилання позивача на незаконність акту перевірки з формальних підстав, тобто через невірне його оформлення, не є підставою для звільнення ТОВ «Інтеркрайт» від сплати визначених ним же у податкових деклараціях податкових зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, справа вирішена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Ухвала виготовлена в повному обсязі 21 лютого 2013 року.

Керуючись ст.195 ч.1, ст. 196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркрайт" залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/9335/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркрайт" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Головуючий суддя Л.А. Василенко

Суддя М.М.Гімон

Судді О.В.Карпушова