Справа 303/867/13-п
3/303/274/13
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2013 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М. розглянувши матеріали, які надійшли з ВДАІ Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3,
- за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
в с т а н о в и в:
До Мукачівського міськрайонного суду надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 З протоколу про адміністративне правопорушення АО1 №139388 від 12.01.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 12.01.2013 року о 12 год. 35 хв. керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Вокзальній у м. Мукачево з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В ході судового розгляду справи ОСОБА_1 вину не визнав, заперечив обставини протоколу та пояснив, що дійсно 12.01.2013 року о 12 год. 35 хв. їхав на автомобілі НОМЕР_2 по вул. Вокзальній у м. Мукачево, до того алкогольних напоїв не вживав, був тверезий, так як взагалі не вживає алкоголю, та був зупинений на вимогу працівника міліції. Після того, пред’явив для перевірки документи. Додатково пояснив, що особисто пропозиції пройти медогляд на стан сп’яніння у присутності двох запрошених свідків працівник ДАІ не робив, він не відмовлявся у присутності двох запрошених свідків пройти медогляд. Він підписався у вказаних працівником ДАІ графах протоколу і отримав його копію. В підтвердження своєї невинуватості представив суду висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння № 13 від 12.01.2013 року, складений о 14 год. 35 хв., з якого вбачається, що при обстеженні у ОСОБА_1 ознак сп’яніння не виявлено. Тому не вважає себе винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та просить суд закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що у діянні ОСОБА_1 відсутня сукупність обов’язкових ознак складу правопорушення, вчинення якого поставлено йому у вину, оскільки обставини протоколу спростовані доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, …. а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначається ст. 266 КУпАП та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі-Порядок).
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 266 КУпАП, п. 2-5 Порядку, а також п. 1.2 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністра внутрішніх справ України та Міністра охорони здоров’я України № 400/666 від 09.09.2009 року, огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в п. 1.3 Інструкції. Сам огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться працівником міліції на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АО1 № 139388 від 12.01.2013 року вбачається, що дані вимоги закону уповноваженою особою Державтоінспекції МВС при зупинці ОСОБА_1 не дотримані.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АО1 № 139388 від 12.01.2013 року в графі «огляд на стан сп’яніння» взагалі відсутня інформація щодо проведення такого огляду на місці зупинки ОСОБА_1 із зазначенням ознак алкогольного сп’яніння, передбачених п. 1.3 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані про проведення огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння із застосуванням технічних засобів.
Відповідно до п.п. 6, 7 Порядку водій транспортного засобу, тільки у разі відмови від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами, направляється для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, де за результатами огляду складається висновок.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Судом встановлено, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння № 13 від 12.01.2013 року відповідає встановленим вимогам. Відповідно до результатів висновку, при обстеженні у ОСОБА_1 ознак сп’яніння не виявлено. Таким чином, медичний огляд проведено протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, а саме о 14 год. 15 хв. і жодним іншим доказом по справі висновок не спростовано.
При вирішенні питання про обґрунтованість доводів протоколу про адміністративне правопорушення, суд звертає увагу на те, що протокол та матеріали справи не містять даних про вчинення працівниками ДАІ дій, які вони обов’язково повинні були вчинити при виявлені особи, яка керувала автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Так, відповідно до положень ст. 266 КУпАП при виявлені ознак керування особою транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння, працівники ДАІ повинні запропонувати особі пройти огляд на встановлення стану сп’яніння за допомогою технічних засобів. Між тим, матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд за допомогою таких засобів і що він відмовився від такого огляду.
Відповідно до вимог ст.ст. 265-2, 266 КУпАП у разі виявлення особи, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, працівники ДАІ зобов’язані вчинити дії, які унеможливлюють подальше керування цією особою транспортним засобом, а саме затримати автомобіль, чи передати керування ним іншій особі. Між тим, матеріали справи не містять будь-яких даних, які б указували на вчинення працівником ДАІ указаних дій.
В ст. 256 КУпАП зазначено, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також зміст ст. 63 Конституції України. ОСОБА_1 стверджує, що права і обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, йому роз’яснені не були і це твердження не спростовується матеріалами справи та змістом протоколу про адміністративне правопорушення в якому відсутні відповідні підписи.
Згідно з п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч. 1 ст. 64).
Відповідно до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевстановленого, оцінивши встановлені фактичні обставини по справі у їх сукупності, беручи до уваги, що працівник ДАІ діяв з порушенням встановленої нормативно-правовими актами процедури направлення водія на огляд, під час складання протоколу не дотримався встановлених нормативно-правовими актами вимог до процедури складання та вимог до змісту протоколу, в тому числі не забезпечив реалізацію процесуальних прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку, що за таких обставин в силу ст. 7 КУпАП притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння в порядку встановленому законом виключається та суд переконався, що у діянні ОСОБА_1 відсутні обов’язкові ознаки складу правопорушення, вчинення якого поставлено йому у вину, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 33, 245, п. 1 ст. 247, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня винесення постанови через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.
Постанову може бути опротестовано прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.М.Заболотний