Справа №22- 9162 2006 p. Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції Кузнецов Р.В. Доповідач Постолова В.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
Головуючого: Новосядлої В.М.
Судців: Постолової В.Г., АзевичаВ.Б.
при секретарі Панаріній О.В.
за участю адвоката ОСОБА_2 позивача ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 4 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1про поділ майна подружжя
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2006 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом до відповідачки. Вказував, що з відповідачкою знаходився в зареєстрованому шлюбі з 13 листопада 1976 року до 1 березня 2005 року. Під час сумісного проживання згідно з договором купівлі-продажу квартири від 1 вересня 1992 року ними була придбана двохкімнатна АДРЕСА_1 в м. Слов*янську Донецької області . Квартира була оформлена на відповідачку, однак позивач вважає , що право на спірну квартиру їм належить в рівних частках. Просив виділити йому в натурі 14 частину спірної квартири та визнати за ним право власності.
Не погодившись з вказаним позовом відповідачка звернулась в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1 Вказувала , що спірна квартира була ними придбана відповідно до договору купівлі-продажу за 7718 руб., однак на час придбання спірної квартири їм не доставало 4000 руб., які вона позичила в серпні 1992 року у сім*ї своїх братів ОСОБА_4. Вважає, що в склад уплачених за договором купівлі-продажу спірної квартири грошей в сумі 7718 руб. їх з позивачем сумісні кошти складали 3718 руб, а тому рівна частина кожного з подружжя складає 1859 руб. Оскільки кошти в. розмірі 4000 руб. були отримані нею в борг і нею ж неповернуті заімодавцям, то частка ОСОБА_1 в загальній вартості квартири складає 1859 руб. або 0,24 від суми покупки, а її частка складає 5859 руб., що відповідно складає 0,76 від суми покупки. Крім того зазначала, що в період сумісного проживання ними було придбано майно: кухонний гарнітур „Золушка''' вартістю 200грн.
м*які меблі - диван та два крісла вартістю 500 грн.
холодильник „ Донбас-2" вартістю 200 грн.
меблева стінка „ Слов*янська" вартістю 1000 грн. автомобіль „ Москвич 408" вартістю 2000 грн., автомобіль „ Москвич 2140 вартістю 5000 грн, гараж , розташований в кооперативі „Мир" вартістю 5000 грн. Просила збільшити її частку з 1А до 19/25 та зменшити частку ОСОБА_1 з 1А до 6/25 та розділити вказане майно, виділивши ОСОБА_1 автомобілі та гараж, залишивши їй меблі та холодильник та визнати за нею право власності на спірну квартиру.
Рішенням Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 4 липня 2005 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Проведено поділ майна подружжя: виділено ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 в м. Слов*янську та за нею визнано право власності на неї, кухонний гарнітур „Золушка" вартістю 100грн.
м*які меблі -диван та два крісла вартістю 100 грн. холодильник „ Донбас-2" вартістю 50 грн. меблеву стінку „ Слов*янська" вартістю 500 грн. та за нею визнано право власності.
Залишено в користуванні ОСОБА_1 : автомобіль М 2140 вартістю 3532 грн. автомобіль М 408 вартістю 1267 грн, гараж , розташований у гаражному кооперативі "Мир" вартістю 2100 грн., визнано за ним право власності на вказане майно. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7265 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення , яким задовольнити його позовні вимоги посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального права, а саме вказує на те, що суд порушив його право власника , відступив від рівності часток , та незаконно позбавив його права власності на 1А частину квартири, чим порушив вимоги ст. 70 СК України ст..ст. 368,372,386 ЦК України, а також безпідставно виділив йому два автомобіля , а та грошова компенсація, яку суд стягнув з відповідачки не дозволяє йому придбати нове житло оскільки іншого житла він не має і є інвалідом 2 групи.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі з 13 листопада 1976 року по 1 березня 2005 року і в період шлюбу придбали спірне майно, проти чого сторони не заперечували .Встановлено, що спірна квартира зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу , посвідченого Першою Слов*янською державною нотаріальною конторою 1 вересня 1992 року. Згідно з висновками судово-технічної експертизи від 10 травня 2006 року вартість спірної квартири становить 26828 грн. , розподіл квартири в частках по 1А неможливий , вартість гаражу складає 2100 грн.
Згідно висновку судово- автотоварознавчої експертизи НОМЕР_1вартість автомобіля М-2140 складає 3532 грн., вартість автомобіля М-408 складає 1267 грн.
Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 та виділяючи їй меблі, холодильник , суд виходив з домовленості сторін, а залишаючи за нею спірну квартиру , суд виходив з неможливості поділу її в частках по 1А та з того, що з відповідачкою проживають дві повнолітні доньки та неповнолітня онука.
Залишаючи за позивачем автомобілі та гараж, суд виходив з домовленості сторін, стягнувши з нього на користь відповідачки різницю в частках спільної сумісної власності подружжя в сумі 7265 грн.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача , виступ адвоката, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 про поділ майна подружжя підлягає скасуванню з постановою нового рішення , а рішення суду в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про поділ майна подружжя підлягає зміні за таких підстав.
Згідно з вимогами ст. ст. 60, 63, 70 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не*мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якию інше не встановлено домовленістю між ними.
У разі поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Вирішуючи спір , судом першої інстанції правильно встановлено, що під час шлюбу сторонами було придбане майно, а саме АДРЕСА_1 в м. Слов*янську, автомобіль М-2140 державний номер НОМЕР_2 , автомобіль М-408 державний номер НОМЕР_3 , гараж, розташований в гаражному кооперативі „Мир", кухонний гарнітур „Золушка" , м*які меблі - диван та два крісла ,холодильник „ Донбас-2" , меблева стінка „ Слов*янська" , яке є спільною сумісною власністю подружжя, а тому вони мають рівні права на володіння, користування і розпорядження цим майном.
Доводи відповідачки про те, що її частка в спірній квартирі повинна бути збільшена з 1/2 частини до 19/25 частин, а відповідно частка позивача повинна бути зменшена з Уг до 6/25 частин , з посиланням на те, що під час купівлі спірної квартири розмір сумісних з позивачем коштів , оплачених за неї склав лише 3718 руб, тоді як решта коштів в сумі 4000 руб , оплачених ними за спірну квартиру була позичена нею у її родичів та не повернута їм , не можуть бути прийняті, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часткок подружжя за обставин, що мають істотне значення , зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім*ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім*ї. доказів.
Таких обставин , що мають істотне значення, передбачених вказаною нормою закону судом при розгляді справи не встановлено.
Відмовляючи позивачу в поділі спірної квартири , з виділенням йому !/2 частини спірної квартири в натурі , суд правильно виходив з того, шо спірна квартира не підлягає поділу в частках по 1/2 частині, виходячи з висновку судово-технічної експертизи від 10 травня 2006 року, відповідно до якого розподіл спірної квартири в частках по Уг частині неможливий.
Про те, виділяючи ОСОБА_3 спірну квартиру в натурі та визначаючи за. нею право власності на неї , суд виходив з того, що з відповідачкою проживають дві повнолітні доньки та неповнолітня онука.
Про те з таким висновком суду погодитися не можна оскільки його зроблено у зв*язку з неповним з*ясуванням судом обставин, що мають значення для справ та в порушення вимог матеріального права, що відповідно до вимог ч.іп. 1,4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду.
Судом не враховано , що іншого житла у позивача немає, він є інвалідом 2 групи і як і відповідачка має рівні права на володіння, користування і розпорядження цим майном.
За таких обставин , апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду про відмову в задоволені позовних вимог позивача скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог про поділ квартири в натурі та про визнання за позивачем та відповідачкою право власності на 'А частину спірної квартири.
Крім того, здійснюючи поділ майна, яке є спільною сумісною власністю сторін, а саме автомобіля М-2140 державний номер НОМЕР_2 , автомобіля М-408 державний номер НОМЕР_4, гаражу, розташованого в гаражному кооперативі „Мир" та залишаючи за позивачем вказане майно, суд виходив з домовленості сторін про вказаний розподіл майна.
Однак з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи, що відповідно до ч.І п.З ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.
В матеріалах справи відсутні дані щодо згоди позивача про виділення йому автомобілів та гаражу, а навпаки позивач при розгляді справи заперечував проти зустрічних позовних вимоги ОСОБА_3
Згідно з висновком судово- авто товарознавчої експертизи НОМЕР_5 вартість автомобіля М-2140 складає 3532 грн., вартість автомобіля М-408 складає 1267 грн, згідно з висновком судово-технічної експертизи від 10 травня 2006 року вартість гаражу складає 2100 грн. Вартість майна, а саме кухонного гарнітуру „Золушка" вартістю 100грн., м*яких меблів - дивана та двох крісел вартістю 100 грн.,холодильника „Донбас-2" вартістю 50 грн.,меблевої стінки,, Слов*янська" вартістю 500 гри. була визначена за домовленістю сторін.
За таких обставин загальна вартість майна, що підлягає поділу , а саме автомобіля М-2140 державний номер НОМЕР_2 , автомобіля М-408 державний номер НОМЕР_3 , гаражу, розташованого в гаражному кооперативі „Мир", кухонного гарнітуру „Золушка" , м*яких меблів - дивана та двох крісел холодильника ,, Донбас-2" , меблевої стінки „ Слов*янська" , що підлягають поділу складає 7649 грн.
З урахуванням того , що сторони мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності,частка кожного із них в спільній сумісній власності складає 3824 грн. 50 коп.
З огляду на зазначене апеляційний суд вважає за можливе розділити вказане майно, виділивши позивачу : автомобіль М-2140 державний номерний знак НОМЕР_6вартістю 3532 грн., визнавши за ним право власності, а відповідачці виділити : кухонний гарнітур „Золушка" вартістю 100грн., м*які меблі - диван та два крісла вартістю 100 грн., холодильник „ Донбас-2" вартістю 50 грн., меблеву стінку .. Слов*янська" вартістю 500 грн., автомобіль М-408 державний номерний знак НОМЕР_4 вартістю 1267 грн., та гараж , розташований в гаражному кооперативі „ МИР" вартістю 2100 грн., а всього на суму 4117 грн.
При цьому апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користі, ОСОБА_1 різницю вартості майна в сумі 585 грн. Керуючись ст.307, 309, 314,316 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1частково задовольнити.
Рішення Слов'янського міського суду Донецької області від 4 липня 2006 року в частині позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визнання права власності на 1\2 частину квартири скасувати, в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_3про поділ майна подружжя та визнання права власності на 'Л частину квартири задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1та ОСОБА_3право власності на 1\2 частину АДРЕСА_1 в м. Слов*янську, в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3про поділ квартири в натурі відмовити.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3до ОСОБА_1про поділ майна подружжя задовольнити частково.
Поділити спільне сумісне майно подружжя, виділив ОСОБА_1автомобіль М-2140 державний номер НОМЕР_6вартістю 3532 грн, визнавши за ним право власності;
Виділити ОСОБА_3: кухонний гарнітур „Золушка" вартістю 100грн.
м*які меблі - диван та два крісла вартістю 100 грн.
холодильник „ Донбас-2" вартістю 50 грн.
меблеву стінку „ Слов*янська" вартістю 500 грн.. автомобіль М-408 державний номерний знак НОМЕР_4 вартістю 1267 грн., та гараж, розташований в гаражному кооперативі „ МИР" вартістю 2100 грн., а всього на суму 4117 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю вартості майна в сумі 585 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.