№ справа:111/5264/12Головуючий суду першої інстанції:Павлюкова
№ провадження:11/190/400/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дорошенко Т. І.
__________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" лютого 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЯзєва С.О.
СуддівДорошенко Т.І., Куртлушаєва І.Д.
За участю прокурораМатвійчук С.Л.
засудженого при секретаріОСОБА_5 Солодовник Т.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, Мінкіна М.В. на вирок Красногвардійського районного суду АР Крим від 04 грудня 2012 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Восход, Красногвардійського району, громадянин України, раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_5 звільнений з випробуванням на 3 роки з покладенням обов'язку відповідно до ст.76 КК України періодично з'являтися у кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 3013 грн., моральної шкоди 50000 грн., а всього 53013 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення експертизи у сумі 940,80 грн.
Колегія суддів,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком, ОСОБА_5 13.09.2012 року, приблизно о 01-00 год., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння на проспекті Леніна у с. Восход Красногвардійського району АР Крим, з неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_8 множинні удари в область голови та тіла, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми в формі забиття головного мозку ІІ ступеню - з розвитком загрозливого для життя стану у вигляді мозкової коми; садни на правій щоці з переходом на лоб, садни на спинці носу, садни на лобі зліва, рани на підборідді, рани повіка правого ока, рани на спинці носу, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №576 від 15.11.2012 року є тяжкими тілесними ушкодженнями, як небезпечні для життя в момент заподіяння.
В апеляції та доповненні до неї прокурор Мінкін М.В., не оспорюючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації дій ОСОБА_5, просить вирок суду скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Свої доводи мотивує неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
На думку апелянта, при звільненні засудженого від відбуття покарання з випробуванням суд не достатньо врахував, що діями ОСОБА_5 була нанесена непоправима шкода здоров'ю потерпілого, який внаслідок отриманих тяжких травм голови позбавлений можливості без сторонньої допомоги обслуговувати себе у домашньому побуті. Крім того, без належної уваги суду залишилася і поведінка засудженого після вчинення злочину. Завдавши потерпілому тілесні ушкодження, ОСОБА_5 залишив його на місці події, швидку медичну допомогу не викликав, що могло спричинити незворотні наслідки.
В запереченнях на апеляцію захисник ОСОБА_9 просить вирок суду залишити без змін, оскільки на його думку при призначенні покарання судом були в достатній мірі враховані всі обставини справи. В цей час засуджений приймає заходи для відшкодування спричиненої потерпілому шкоди, має на утриманні хвору мати. Перебуваючи в місцях позбавлення волі ОСОБА_5 буде позбавлений можливості у повному обсязі відшкодувати заподіяну ним шкоду.
В запереченнях на апеляцію потерпілий ОСОБА_8 зазначає, що з вироком суду він повністю згодний, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи та постановлений у відповідності із законом. При призначенні покарання засудженому суд в повній мірі врахував всі обставини справи та правомірно звільнив ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора Мінкіна М.В., засудженого ОСОБА_5, який заперечував проти доводів апеляції та в останньому слові просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що досудове та судове слідство у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.
Винність ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, за який він засуджений, знайшла своє підтвердження у ході судового засідання та підтверджується сукупністю доказів, досліджених під час судового розгляду у порядку ч.3 ст.299 КПК України.
Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, що не оспорюється в апеляції.
З метою перевірки доводів прокурора суд відновив частково судове слідство у справі, в ході якого в якості свідка була допитана матір потерпілого ОСОБА_10, яка підтримала позицію свого сина щодо звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, при цьому зазначила, що засуджений частково погашає матеріальну та моральну шкоду.
З урахуванням цих показань свідка ОСОБА_10, колегія судів вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_5 судом першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Так, у відповідності зі ст.12 КК України вчинений ОСОБА_5 злочин відноситься до категорії тяжких.
Згідно з даними про особу, ОСОБА_5 за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, працює за приватним наймом, раніше не судимий, вчинив злочин вперше, має на утриманні хвору на онкологічне захворювання матір, що потребує постійного догляду.
У відповідності зі ст.66 КК України суд першої інстанції визнав в якості обставин, що пом'якшують покарання, визнання вини та щире розкаяння ОСОБА_5 у вчиненому, добровільне часткове відшкодування матеріальної шкоди, що знайшло підтвердження матеріалами справи.
Обставиною, яка обтяжує покарання засудженого, у відповідності зі ст.67 КК України суд першої інстанції обґрунтовано визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Виходячи із сукупності всього зазначеного, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, а саме що сам потерпілий при вчиненні злочину знаходився у важкому ступеню алкогольного сп'яніння «3,75 проміле етилового алкоголю» (а.с.50-52), а також суспільну небезпеку вчиненого, з урахуванням даних про особу засудженого та думки потерпілого при розгляді справи в суді першої інстанції, а також апеляційної інстанції, яку довела до суду матір потерпілого ОСОБА_10, і який вважав, що виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства, так як матеріальну допомогу ОСОБА_5 зможе йому надавати лише будучи на свободі, колегія судів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що цілі покарання зазначені у ст.50 КК України, можуть бути досягнуті без реального знаходження засудженого у місцях позбавлення волі при здійсненні контролю за його поведінкою з боку держави, та призначив йому покарання із застосуванням ст.75 КК України.
Крім того, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про застосування до ОСОБА_5 вимог ст.75 КК України, колегія судів враховує й думку прокурора, що підтримував обвинувачення у суді першої інстанції та просив суд звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням.
З урахуванням викладеного, колегія судів прийшла до висновку, що призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.
За таких обставин, доводи прокурора Мінкіна М.В. щодо призначення засудженому ОСОБА_5 м'якого покарання внаслідок застосування до нього ст.75 КК України колегія судів знаходить необґрунтованими та підстав для задоволення апеляції не вбачає.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що безумовно тягнуть скасування вироку, у справі не встановлено.
Керуючись п.15 Перехідних положень КПК України, ст.ст.365, 366 КПК України 1960 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора Мінкіна М.В. - залишити без задоволення.
Вирок Красногвардійського районного суду АР Крим від 04 грудня 2012 року у відношенні ОСОБА_5 - залишити без змін.
Судді
Язєв С.О. Дорошенко Т.І. Куртлушаєв І.Д.