Справа 8776-2006 Суддя 1 інстанції Арапіна А.Є.
Категорія 40 Доповідач Новосядла В.М.
РІШЕН НЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року . м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого Новосядлої В.М.,
суддів Постолової В.Г., Сукманової Н.В.,
при секретарях Панаріній О.В.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Торезького міського суду від 14 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства «Торезантрацит» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернулась у суд з позовом до Державного підприємства «Торезантрацит» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вказаний позов обґрунтовує тим, що знаходилась з відповідачем у трудових відносинах з 9 липня 1981 року, останнім часом с 1 червня 2005 року працювала в якості інженера-конструктора 2 категорії відділу розробки проектної документації технічної дирекції.
Наказом №НОМЕР_1 від 30 березня 2006 року вона була звільнена з роботи за пунктом 1 статті 40 КЗпП України за згодою профспілкового комітету.
Позивачка вважає, що вона незаконно була звільнена роботи, оскільки після попередження про майбутнє звільнення з роботи (1 грудня 2005 року) працювала на підприємстві більше двох місяців.
Просила поновити її на попередній роботі і стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Торезького міського суду від 14 липня 2006 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, позивачка принесла апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити її позов про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки:
· вона має переважне право на залишення на роботі через великий стаж роботи на цьому підприємстві,
· профспілковий комітет вирішував питання щодо дачі згоди на її звільнення без її участі,
· їй не була запропонована інша робота.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони і їх представників, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню із ухваленням нового рішення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що адміністрацією підприємства було дотримано усіх вимог закону при звільненні за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Але з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що позивачка знаходилась у трудових відносинах з відповідачам і з 1 червня 2005 року, працювала в якості інженера-конструктора 2 категорії відділу розробки проектної документації технічної дирекції.
Наказом від 1 грудня 2005 року позивачка була попереджена про майбутнє скорочення.
30 березня 2006 року профспілковий комітет дав згоду на звільнення позивачки за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Наказом НОМЕР_2 позивачка була звільнена з роботи за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Відповідно до частини 3 статті 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
В порушення вимог цієї статті позивачці не була запропонована інша посада.
Довід представника відповідача про те, що 1 грудня 2005 року на засіданні комісії по скороченню чисельності робітників апарату управління ДП «Торезатрацит» була запропонована робота підсобної робочої АГВ дирекції по соціальним питанням, не може бути прийнятий до уваги, оскільки позивачка заперечувала проти цього і відповідачем не були надані докази щодо ознайомлення позивачки з цим рішенням і письмову відмову її від запропонованої роботи.
Виходячи із матеріалів цивільної справи і встановлених судом фактів, та наданих сторонами доказів, апеляційний суд приходить до висновку про те, що висновок суду першої інстанції про відмову в поновленні позивачки на роботі не відповідає фактичним обставинам справи, що у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Таким чином, ОСОБА_1підлягає поновленню на роботі на посаді інженера-конструктора 2 категорії відділу розробки проектної документації технічної дирекції з 31 березня 2006 року.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу (частина 2 статті 235 КЗпП України).
Відповідно до пункту 2 Постанови KM України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 8 лютого 1995 року середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Позивачка була звільнена з посади з 31 березня 2006 року.
Для обчислення середньої заробітної плати позивачки необхідно виходити з виплат за січень і лютий 2006 року.
В січні 2006 заробітна плата позивачки складала 706 гривень (відпрацьовано 20 днів), за лютий 2006 року - 606 гривень 62 копійки (відпрацьовано 17 днів).
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані 'протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин) - пункт 8 вказаного Порядку.
Середньоденна заробітна плата позивачки складає 35 гривень 48 копійок (706 +
606.62): 37 = 35.48).
Підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві з 31 березня 2006 року не було.
Час вимушеного прогулу позивачки з 31 березня по 25 жовтня 2006 року складає 141 день.
Середня заробітна плата позивачки за час вимушеного прогулу складає 5002 гривні 68 копійок (35.48 х 141 = 5002.68), з яких згідно із пунктом 2 частини 1 статті 367 ЦПК України негайному стягненню підлягає середня заробітна плата позивача за один місяць у розмірі 780 гривень 56 копійок (35.48 х 22 = 780.56).
Данні про отримання позивачкою вихідної допомоги при звільненні за пунктом 1 статті 40 КЗОТ України сторонами не надані.
Згідно із частиною 1 статті 88 ЦПК України коли сторона, на користь якої постановлено рішення, звільнена від судових витрат, то судові витрати стягуються з другої сторони у доход держави.
Позивач звільнений від сплати судового збору.
З відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 51 гривня та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 30 гривень.
Керуючись статтями 88, 309, 316, 367 ЦПК України, на підставі статей 40, 49-2, 231-235, 237-1 КЗпП України, Положенням "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" від 8 лютого 1995 року із подальшими змінами, Декретом KM України "Про державне мито", апеляційний суд
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Рішення Торезького міського суду від 14 липня 2006 року скасувати.
Позов ОСОБА_1до Державного підприємства «Торезантрацит» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити
Поновити ОСОБА_1на посаді інженера-конструктора другої категорії відділу розробки проектно-конструкторської документації технічної дирекції Державного підприємства «Торезантрацит» з 31 березня 2006 року.
Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» на користь ОСОБА_1середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 5002 гривні 68 копійок, з яких негайному стягненню підлягає 780 гривень 56 копійок.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі піддягає негайному виконанню.
Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» на користь держави судовий збір у розмірі 51 гривня.
Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 30 гривень (отримувач: Апеляційний суд Донецької області, ОКПО 02891428, розрахунковий рахунок № 35228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецькій області).
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.