Справа №22- 8923 2006 р Головуючий 1 інстанції Кодолов В.О.
Категорія 21 Доповідач Постолова В.Г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
Головуючої Новосядлої В.М.
Суддів Постолової В.Г., Сукманової Н.В.
При секретарі Панаріній О.В.
За участю позивача ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку на рішення Харцизького міського суду від 4 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м Харцизьку про відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИВ:
В липні 2006 року позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 20 000 грн., яку йому спричинено внаслідок отриманого трудового каліцтва, яке мало місце 22 серпня 2002 року на шахті Жданівська, де він працював прохідником .При цьому посилався на те, що висновком МСЕК від 15.01.2003 року йому було встановлено 20 % втрати професійної працездатності у зв*язку з трудовим каліцтвом . Висновком МСЕК від 21 лютого 2006року йому було повторно встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв*язку з вказаним трудовим каліцтвом безстроково.
Рішенням Харцизького міського суду від 4 серпня 2006 року з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду в сумі 10 000 грн, стягнуто з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 7 грв 50 коп.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру відшкодування моральної шкоди , посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права та на те, що Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік*дію абзацу 4 ст. 1( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей) , підпункту „є" п.1, ч.1,ст. 21, ч.З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності", крім того вважають , що судом був неправильно визначений розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи .
Заслухавши суддю-доповідача , пояснення позивача , дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду підлягає зміні з таких підстав.
Встановлено, що з позивачем , при виконанні ним трудових обов*язків на шахті Жданівська, де він працював прохідником 22 серпня 2002 року стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого він був травмований. Висновком МСЕК від 15.01.2003 року йому було встановлено 20 % втрати професійної працездатності у зв*язку з трудовим каліцтвом . Висновком МСЕК від 21 лютого 2006року йому було повторно встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв*язку з вказаним трудовим каліцтвом безстроково.
Судом першої інстанції встановлені як факт втрати позивачем професійної працездатності у зв*язку з трудовим каліцтвом , так і факт спричинення ОСОБА_1цим моральної шкоди у зазначеному вище розмірі.Відшкодування моральної шкоди застрахованим особам є одним із способів захисту особистих немайнових прав працівника і належить відшкодуванню незалежно від відшкодування майнової шкоди.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 p., моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв*язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я.
Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров*я тощо .Ушкодження здоровья, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов*язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Встановлення Законом обов*язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати моральну шкоду є засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
При таких обставинах суд прийшов до правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди підлягають задоволенню, оскільки він отримав ушкодження здоров*я на виробництві, при виконанні своїх трудових обов*язків.
Відповідно до вимог п.З ст.34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві" моральна /немайнова/ шкода, заподіяна умовами виробництва, відшкодовується Фондом соціального страхування. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку.
Згідно з вимогами ст.6 міжнародної Конвенцій про захист прав людини та основних свобод, кожен при вирішені спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому слід застосовувати практику Європейського суду з прав людини в національному судочинстві, як інструмент функціювання Конвенції, що є частиною національного законодавства.
Відповідно до матеріалів сррави "Буров проти Росії" /Розгляд по суті і справедлива сатисфакція/ Страсбург , 7 травня 2002 року, Європейський суд прийшов до висновку, що внаслідок виявлених порушень, які не можна вважати виправленнями лише завдяки визнанню судом наявності порушення, заявник зазнав певної моральної шкоді. Однак зазначена у вимозі конкретна сума є надмірною. Керуючись при визначені суми компенсації принципом справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції, суд зменшив суму моральної шкоди.
Суд встановив наявність спричинення позивачу моральної шкоди та визначив її суму відшкодування 10000 грн. Проте визначена судом сума є надмірною, оскільки вказана моральна шкода компенсована чітким виконанням держави, щодо сплати тих виплат, які передбачені ст.34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві", і при визначені суми компенсації відшкодування моральної шкоди слід керуватися принципом справедливості, у зв"язку з чим апеляційний суд вважає за необхідне зменшити суму, стягнуту на користь позивача до 6000 грн.
Крім того, визначаючи розмір , стягнутий на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн., суд не врахував , що розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*я або смертю особи, визначений відповідно до Порядку оплати витрат з інформаційно-те.кнічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів, затвердженого постановою КМУ від 21 грудня 2005 року № 1258 з урахуванням категорії розглянутої справи становить 1,50 грн.
За таких обставин рішення суду в частині розміру витрат з інформаційно-технічиоі о забезпечення розгляду підлягає зміні, із стягненням з відповідача витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 1,50 грн.
Тому оскільки судом неповно були з"ясовані обставини, що мають значення для справи та порушенні норми процесуального права, рішення суду в частині розміру відшкодування моральної шкоди та в частині розміру витрат на інформаційно- технічне забезпечення на підставі ст. 309 чЛ п.! ЦПК України підлягає зміні.
Крім того , апеляційний суд вважає безпідставними посилання відповідача у апеляційній скарзі на ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 р. №3235 -IV, оскільки правовідносини між сторонами по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди склались до набрання чинності вказаним Законом , і таким чином його положення на ці правовідносини не поширюються.
Керуючись ст.ст.307, 309 ч.іп.1, 314 ЦПК України, апеляційний суд -ВИРІШИВ: Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку задовольнити .
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 4 серпня 2006 року змінити. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку на користь ОСОБА_1на відшкодування моральної шкоди 6 000 грн.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1 грн. 50 коп. на ОКПО 02891428, р/с 35228011000992 МФО 834016 в УДК в Донецькій області. отримувач Апеляційний суд Донецької області.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців. -