Справа 22-1690 ас                                                        Головуючий у 1 інстанції Блохін А. А.

Категорія 21                                                                 Доповідач Червинська М.Є.

УХВАЛА Іменем України

25 жовтня 2006 року                                          Апеляційний суд Донецької області в складі

Головуючої: Червинської М.Є. Суддів: Алексеева А.В., Жданової B.C. При секретарі Таранець В.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою прокурора м. Горлівки на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 23 травня 2006 року за позовом прокурора м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1до управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про визнання неправомірним рішення, стягнення заборгованості по пенсійним виплатам,

Встановив:

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 23 травня 2006 року в задоволенні позовних вимог прокурора м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про визнання неправомірним рішення, стягнення заборгованості по пенсійним виплатам відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати постанову, ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на суттєве порушення судом при вирішенні спору вимог матеріального закону.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду, пенсія призначена позивачу як інваліду 2 групи, інвалідність встановлена як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Розмір пенсії визначений відповідачем у відповідності з вимогами Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів від 3.01.2002 року та від 27.12.2005 року. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що розмір пенсії, яка призначена та сплачується позивачу, відповідає вимогам закону й порушень суб"єктом владних повноважень прав та інтересів позивача не встановлено.

В судовому засіданні прокурор, позивач наполягали на задоволенні апеляційної скарги, представник відповідача просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора, позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, постанова ухвалена з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду, отримує пенсію, яка призначена в зв"язку з 2 групою інвалідності, встановленої внаслідок захворювання отриманого під час Чорнобильської катастрофи.

Частиною 4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що розміри пенсії для інвалідів не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком. Вимогами цієї статті встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва або захворювання, та пенсії в зв"язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 62 Закону передбачено, що роз"яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб"єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" встановлено, що розрахунок пенсії проводиться виходячи з розміру 19,91 гривень, в тому числі й інвалідам третьої групи. Виходячи з цієї розрахункової суми позивач отримував пенсію по інвалідності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 „Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи" передбачено, що з 1 січня 2006 року збільшений основний розмір пенсії, з 1.01.2006 пенсія позивача становить 1894,97 гривень.

Доводи позивача щодо збільшення пенсії на підставі Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" з 1 січня 2005 року відповідно до розміру мінімальної заробітної плати з 1.01.2005 року за таких обставин неспроможні.

Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що суб"єкт владних повноважень довів в судовому засіданні, що при призначенні пенсії позивачу, визначенні розміру пенсії та подальшого перерахунку пенсії, діяв в межах своєї компетенції та у відповідності з зазначеними вимогами закону. Підстав для висновку, що відповідач при цьому порушив вимоги діючого законодавства немає.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, підстав для задоволення апеляційної скарги суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 198,200 КАС України, апеляційний суд

Ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора м. Горлівки залишити без задоволення.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 23 травня 2006 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня набрання законної сили.