Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 лютого 2013 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого - судді Фазикош Г. В.

суддів - Дроботі В. В., Власова С. О.

при секретарі - Чучка Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ «Державний ощадний банк України» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 31 травня 2011 року в частині стягнення пені та застосування розстрочки по справі за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору, -

в с т а н о в и л а :

В вересні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» пред'явило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору.

Свої вимоги мотивувало тим, що 7 грудня 2007 року між банком та відповідачкою було укладено кредитний договір строком на 10 років на суму 96 190 ЄВРО під 13,5 % річних, з терміном остаточного погашення кредиту, не пізніше 6 грудня 2017 року.

Однак, взятих на себе зобов'язань щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним, відповідачка не виконувала. Претензія банку з цього приводу залишена без задоволення.

Станом на 1 вересня 2010 року заборгованість відповідачки перед банком становить 126 572, 37 Євро, де 93 101, 59 ЄВРО основний борг, 25 114, 70 ЄВРО відсотки за користування кредитом та 8 356, 08 ЄВРО пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідачки 126 572, 37 ЄВРО заборгованості по кредиту, що в розрахунку на національну валюту становить 1 267 666, 21 грн.

Справа розглядалася неодноразово. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 31 травня 2011 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 25 листопада 2011 року , позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» 931 946, 91 грн. основного боргу, 251 398, 15 грн. відсотків за користування кредитом та 20 020 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2012 року ухвалу апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені та застосування розстрочки виконання рішення скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Отже, предмет перегляду в суді апеляційної інстанції вирішення позовних вимог про стягнення пені та застосування розстрочки.

Зменшуючи розмір пені суд першої інстанції виходив з різниці в курсі валют на день отримання кредиту та день його повернення. Крім того, суд вважав за можливе розстрочити виконання рішення суду, без належного обґрунтування вчиненого.

Такі висновки місцевого суду зроблені за неповного з'ясування всіх обставин справи та не обґрунтовані.

Вказане, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені і застосування розстрочки, та ухвалення нового по суті цих вимог.

У відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, коментована стаття дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов:

а) якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов'язання збитків;

б) за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

При цьому, істотне значення має ступінь виконання зобов'язання, причини невиконання або неналежного виконання, незначність прострочення, негайне добровільне усунення винною стороною порушень та його наслідків, майновий стан сторін та інші інтереси, які заслуговують на увагу.

Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою, так і за клопотанням сторони. В останньому випадку сторона, що звертається з клопотанням, повинна доводити наявність підстав для зменшення неустойки.

В даному випадку саме відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про зменшення розміру неустойки. Однак, підстав для цього, немає.

Встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 в грудні 2007 року отримала кредит на споживчі потреби в розмірі 96 190 ЄВРО під 13, 5 %. Кредит було надано одноразово, шляхом видачі готівки з кредитного рахунку, та із зобов'язанням погашення суми основного боргу та нарахованих відсотків в розмір 1 464, 73 Євро щомісячно.

Станом на 1 вересня 2010 року (а.с.9) відповідачкою сплачено на погашення кредиту та відсотків суму 9597 ЄВРО. При цьому, остання оплата була проведена в липні 2008 року, а всього їх було - шість.

Вказане свідчить про те, що ступінь виконання зобов'язання є низьким, а розмір прострочення значним. Крім того, даних про причини невиконання або неналежного виконання, в матеріалах справи немає. Як немає і даних про матеріальний стан відповідачки.

Щодо розміру пені (8356,08 ЄВРО), то порівняно із основним боргом (93 101,59 ЄВРО) та відсотками (25 114,70 ЄВРО) він є невеликим та не перевищує розміру заподіяних банку збитків.

З вказаного слідує, що підстав для зменшення розміру неустойки, немає.

При таких обставинах позов у цій частині підлягає задоволенню з наступним стягненням із ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» 90 514, 01 грн.(еквівалент 8356,08 ЄВРО станом на день ухвалення судового рішення) пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Згідно статті 373 ЦПК України розстрочка виконання рішення суду допускається у виняткових випадках та за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

В матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо наявності обставин, які утруднюють виконання рішення суду. Крім того, відповідно до норм вищевказаної статті розстрочка виконання рішення суду допускається судом, який видав виконавчий лист. В даному випадку було ухвалено рішення і цим же рішенням допущено розстрочку його виконання, без набуття ним законної сили та видачі виконавчого листа.

Отже, з вказаного слідує, що підстав для застосування розстрочки немає, а тому в задоволенні цієї заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 551 ЦК України, статтею 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 373 ЦПК України, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ВАТ «Державний ощадний банк України» - задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 31 травня 2011 року в частині зменшення розміру пені та застосування розстрочки - скасувати.

Позовну заяву ВАТ «Державний ощадний банк України» в частині стягнення пені - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» 90 514, 01 грн. (8356,08 ЄВРО) нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування розстрочки виконання рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий: _____________

Судді: _____________

_____________