АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа №22-ц/796/782/2013 Головуючий у 1 інстанції - Бартащук Л.П.

м. Київ Доповідач - Борисова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року про відмову у скасуванні рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 жовтня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 жовтня 2011 року у справі за позовом ПАТ «Банк Столиця» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року та постановити нову, якою рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 жовтня 2011 року скасувати.

Посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди», оскільки третейський суд не може вирішувати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку. ОСОБА_2 була позбавлена можливості подати зустрічний позов, заперечення, подавати інші процесуальні документи захищаючи свої права, як споживача банківських послуг, оскільки третейський суд не підвідомчий його розглядати.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача ПАТ «Банк Столиця» в судове засідання не з'явився про день та час розгляду справи повідомлявся належними чином, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача ПАТ «Банк Столиця».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції прийшов до висновку, що справа не належить до категорії справ щодо захисту прав споживачів, а тому третейський суд правомірно розглянув справу за позовом ПАТ «Банк Столиця» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 25 липня 2008 року між ТОВ КБ «Столиця» та ОСОБА_2 укладено договір № 26-20/08-F про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної), згідно умов якого ОСОБА_2 було надано кредит в рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею у сумі 200000 грн. строком до 24 липня 2011 року зі сплатою 20% річних.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 жовтня 2011 року у справі № 831/11 за позовом ПАТ «Банк Столиця» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості були задоволені вимоги позивача та стягнуто заборгованість за кредитним договором та третейський збір з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором № 26-20/08-F про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної) у ОСОБА_2 перед ПАТ «Банк Столиця» виникла заборгованість в розмірі 241971,23 грн.

ПАТ «Банк Столиця», який не є споживачем, подав до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків позов з приводу невиконання відповідачемОСОБА_2 зобов'язань за укладеним кредитним договором.

Пунктом 7.6 договору № 26-20/08-F про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної) від 25 липня 2008 року визначено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Білоконем Ю.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться з адресою: 02002 м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається Гаврищуком В.В. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Посилання апелянта на Закон України «Про захист прав споживачів» відповідно до якого справа повинна була розглядатись не в третейському суді колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» банк не є споживачем, а тому дана справа підвідомча Третейського суду.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків, розглянувши справу 21 жовтня 2011 року за позовом ПАТ «Банк Столиця» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, не вийшов за межі своєї компетенції та розглянув справу в рамках третейської угоди.

Згідно вимог ч.2 ст.389-5 ЦПК України, рішення третейського суду може скасовано якщо: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі

Таким чином, наведений у вказаній статті перелік випадків скасування рішення третейського суду є вичерпним.

Посилання апелянта на інші обставини також не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до вимог ч.1 ст.389-5 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Тобто положеннями даної статті чітко визначено випадки скасування рішення третейського суду.

Ухвала суду є законною та обґрунтованою, внаслідок чого підстав для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: