АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа №22-ц/796/2224/2013 Головуючий у 1 інстанції - Сенін В.Ю.

м. Київ Доповідач - Борисова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» - Андрєєвої Вероніки Сергіївни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року позов ПАТ «Платинум Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник позивача ПАТ «Платинум Банк» - Андрєєва В.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі: звернути стягнення на предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 83,70 кв.м та житловою площею 56,70 кв.м, яка належить на праві власності: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом її реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Платінум Банк» за договором про іпотечний кредит № 3.07091602 від 14 вересня 2007 року в сумі 609038,75 грн.

Посилається на те що, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та не повністю досліджено обставини, що мають значення для справи. В рішенні суду першої інстанції повинно бути обґрунтовано, що невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договоромне завдає збитків банку і не змінює обсяг його прав, чого не було зроблено.Твердження суду першої інстанції проневиконання іпотекодержателем приписів ст.35 Закону України «Про іпотеку» щодо не повідомлення ОСОБА_4 про суму заборгованості ОСОБА_3 повністю спростовується ст.35 Законом України «Про іпотеку» та постановою № 5 від 30 березня 2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний та кримінальних справ. Положення ч.1 ст.35 вказаного Закону не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідачі: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, причини своєї неявки суд не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 вересня 2007 року між ЗАТ «Міжнародний іпотечний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний кредит № 3.07091602, за умовами якого позивач зобов'язався надати останньому кредит в сумі 70000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 9,9 % річних строком на 120 місяців до 2017 року.

14 вересня 2007 року зазначена грошова сума була надана ОСОБА_3, що підтверджується меморіальним ордером № 9391378.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, між банком та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 14 вересня 2007 року було укладено іпотечний договір № 3.07091602, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, яка належить відповідачам.

Умовами договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмету іпотеки становить 919748 грн., що в еквіваленті при перерахуванні на долари США за офіційним курсом НБУ на день укладання договору становить 182128,25 доларів США.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконанням з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В порушення умов договору ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань не виконав.

Станом на 10 жовтня 2012 року у ОСОБА_3 перед банком утворилася заборгованість в розмірі 609038,75 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 51153,85 доларів США, що за курсом НБУ, станом на дату нарахування, становить 408872,72 грн.; сума заборгованості за відсотками - 5973,85 доларів США, що за курсом НБУ, станом на дату нарахування, становить 47748,99 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 152417,04 грн.

25жовтня 2011 року позивачем було надіслано ОСОБА_3письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання за кредитним договором, яку ОСОБА_3 згідно відмітки на зворотному повідомленні отримав, але заборгованість не погасив.

Також, 13 грудня 2011року на адресу відповідачів направлялися аналогічні вимоги, які були повернуті банку без вручення адресатам за закінченням терміну зберігання.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідача ОСОБА_4 взагалі не було повідомлено про заборгованість відповідачаОСОБА_3, а також вартість предмета іпотеки - чотирикімнатної квартири, яказа ціною, визначеною у іпотечному договорі, так і за звичайними цінами на цей вид майна, значно перевищує розмір заборгованості за кредитним договором, а отже вони є неспівмірними, а порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків позивачу і не змінює обсяг його прав (зворотного позивачем не доведено).

Колегія судді не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст.575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Пунктом 2.5.3 іпотечного договору № № 3.07091602 визначено, що іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, у випадку дострокового розірвання кредитного договору і повернення суми кредиту та/або процентів за користування ним, т інших платежів, що передбачені цим та кредитним договором, а також в інших випадках, передбачених цим та кредитним договорами.

Згідно з п.3.2, п.3.4 іпотечного договору звернення стягнення за цим договором здійснюється на підставі цього договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду. У випадку вчинення виконавчого напису або прийняття рішення суду зверенння стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів в порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року передбачено, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем направлялись відповідачам вимоги в яких вимагалось протягом тридцяти днів з моменту отримання даної вимоги, сплатити в банк загальну суму заборгованості по кредиту та відсоткам, а також сплатити всі штрафні санкції, нараховані за порушення кредитних зобов'язань та попереджалися, що у випадку невиконання даної вимоги, на підставі договору про іпотечний кредит № 3.07091602 від 14 вересня 2007 року, іпотечного договору № 3.07091602 від 14 вересня 2007 року банком буде розпочато процедуру дострокового стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким повідомленням кредитором відповідачівколегія суддів визнає і звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при наявній заборгованості за кредитним договором висновок суду про відмову у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки суперечить вимогам ст.589 ЦК України, ч.1 ст.33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку».

Початкова ціна для продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначати початкову ціну.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження вартості предмету іпотеки - чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1, житловою площею 56,70 кв.м, загальною площею 83,70 кв.м. на час розгляду справи, початкову ціну для продажу цієї квартири з прилюдних торгів слід встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій шляхом продажу з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

На підставі ч.1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» реалізація у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З огляду на викладене, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Звернення стягнення на предмет іпотеки слід здійснити шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст.88 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь позивача витрати по сплаті судового збору по 1609 грн. 50 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.218, 303, 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» - Андрєєвої ВеронікиСергіївни - задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

Позов публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» за договором про іпотечний кредит № 3.07091602 від 14 вересня 2007 року в сумі 609038 грн. 75 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 56,70 кв.м, загальною площею 83,70 кв.м, що належить на праві власності: ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 шляхом реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», МФО 380388, код ЄДРПОУ 33308489 витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», МФО 380388, код ЄДРПОУ 33308489 витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: