ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 лютого 2013 р.

Справа № 902/3/13-г(9)

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФЛЕКС" (юр. адреса: вул. Артема, 35, м. Київ, 04053; фак. адреса: вул. Борщагівська, 145, оф. 168, м. Київ, 03056 )

до:Приватного підприємства "ФЕОДОСІЯ АГРО" (вул. Леніна, 81/49, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500)

про стягнення 104466,04 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Cекретар судового засідання Шаравська Н.Л.

Представники

позивача : Чмихаленко О.М. - представник за довіреністю

відповідача : Чернятинська Л.С. - представник за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з відповідача - приватного підприємства "Феодосія Агро" заборгованості на загальну суму 104466,04 грн., яка виникла в результаті непроведення в повному обсязі розрахунків відповідно до договору № 41 від 22.03.2011 р. на постачання насіння кукурудзи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти позову заперечує. В квітні 2012 року було проведено посів кукурудзи гібриду «Нованія Р1», з дотриманням всіх технологічних вимог. На стадії молочної стиглості кукурудзи, зазначає відповідач у відзиві, агрономічною службою були виявлені пошкодження качанів кукурудзи пухирчастою сажкою, що стало причиною виклику ТОВ «Агрофлекс», (у відповідності з умовами договору постачання насіння кукурудзи від 22.03.2012 р. № 41 у серпні 2012 року ) які проводили обстеження в серпні 2012 року посівів поставленого гібриду.

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент Б.Ф. Вареник, який був - запрошений позивачем у якості експерта, у своєму Заключені, щодо пошкодження посівів пухирчастою сажкою, зафіксував такі на рівні 1-21%%, що в середньому склало 17%.

Таким чином через низьку якість посівного матеріалу, підприємство у 2012 році отримало значні матеріальні збитки. Відповідно до наданих розрахунків по причині неякісного насіння позивачем недоотримано у 2012 р. 132,08 тон кукурудзи на загальну суму 227,17 тис. грн.

Окрім того, як стверджує відповідач виникли проблеми з реалізацією продукції на ПАТ «Попелюхське ХПП», про що свідчить «Карточка №647 від 09.10.2012 р. Аналіз зерна.», відповідно до якої засміченість шкідливою домішкою сажки склала 0,47%, при гранично допустимій нормі відповідно до ДСТУ 3768:2010 не більше 0,05%.

Висновок доцента Вареника Б.Ф. про те, що ураження рослин кукурудзи гібриду «Нованія» пухирчастою сажкою могло відбутися через стресові погодні умови, які спостерігалися в другій половині вегетації рослин (посуха, високі температури, град тощо), не може бути взяте до уваги, із-за того, що на землях, які межують із орендованими землями ПП «Феодосія-Агро» де були у 2012 році проведені обстеження на предмет ураження пухирчатою сажкою, а це ТОВ «Наталка» та ПП «Агротемп"-Плюс» пошкодження грибковими захворюванням взагалі не виявлено. Про що свідчить лист начальника управління агропромислового розвитку Ямпільської райдержадміністрації від 13.02.2013 року, за № 01-02/37, та акти обстеження посівів кукурудзи даних господарств.

Також із Заключення доцента Вареника Б.Ф. випливає, що наступні посіви кукурудзи на обстежених площах бажано проводити не раніше ніж через 4-6 років, що ще раз підтверджується позивачем. Зараження цих земель пухирчастою сажкою із за неякісного насіння обов'язково призведе до порушення структури сівозміни на підприємстві, та унеможливить вирощування культури кукурудзи, на вирощувані якої спеціалізується відповідач. Оскільки насіння кукурудзи було поставлено неякісне, тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне. Відповідно до умов договору постачання насіння від 22.03.2012 р. № 41, укладеного між приватним підприємством "Феодосія Агро" (Відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс"(Позивач) останнє передало, а ПП "Феодосія Агро" отримало насіння кукурудзи гібриду «Нованія» в кількості 320,0 посівних одиниць, вартістю 198 748 (сто дев'яносто вісім тисяч сімсот сорок вісім) гривень 80 коп. (далі - Продукція, Товар), що підтверджується видатковою накладною від 23.03.2012 р. № 47, а повноваження представника на отримання вказаного товару підтверджуються довіреністю № 11 від 22.03.2012 р., виданою на ім'я Волошенюка А.В.

Відповідач, в свою чергу, відповідно до п. 5.1. договору зобов'язаний був здійснити 50 % передоплату за продукцію згідно виставлених постачальником рахунків на день оплати.

Інші 50 % від вартості насіння кукурудзи, згідно з пунктом 5.2. Договору, покупець зобов'язаний був сплатити до 01 вересня 2012 року.

Станом на 05 листопада 2012 року Відповідач свої зобов'язання по Договору виконав частково, а саме: 23.03.2012 р. відповідно до меморіального ордеру № k26/N/129 перерахував на рахунок Позивача 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 коп.; 27.03.2012 р. відповідно до меморіального ордеру № к26/R/185 перерахував на рахунок позивача 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 коп.; 05.04.2012 р. відповідно до платіжного доручення № 311 перерахував на рахунок позивача 39 752 (тридцять дев'ять тисяч сімсот п"ятдесят дві гривні) 00 коп. За отримане насіння кукурудзи відповідачем сплачено 99752 грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 98996,80 грн. (198748,80 грн. - 99752,00 грн.)

Відповідно до п. 6.3 договору від 22.03.2012 р. при виявленні можливих недоліків по кільеості та якості, які було неможливо виявити під час прийому/передачі товару, покупець зобов"язаний скласти відповідний актта негайно повідомитипроце продавця, надавши йому копію відповідного акту. Якщо продавцю на протязі 20 банківських днів з дня отримання товару не надходить повідомлення про недоліки товару, товар вважається прийнятий покупцем як такий, що відповідає вимогам.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку виявлення будь - яких прихованих недоліків та претензій відносно товарів, поставлених у відповідності до даного договору, покупець зобов"язаний надати впродовж 20 днів з моменту їх виявлення акт експертизи, складений у відповідності з діючим законодавством країни та в присутності представника відповідної незалежної організації. Без надання вищезазначеного акту, зазначені претензії продавцем не приймаються.

Оскільки вимоги умов договору відповідачем по справі не були виконані, тому заявлені у відзиві претензії до позивача судом до уваги не приймаються.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд приймає до уваги наступні положення законодавчих актів.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

Як випливає з договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Враховуючи наведені приписи діючого законодавства, суд вважає, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 98996,80 грн. нарахована правомірно та обгрунтовано, а відтак підлягає задоволенню.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем заявлено до стягнення 2685,12 грн. - 3% річних; інфляційні в сумі 99 грн. та 2685,12 грн. - пені.

Част. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що в разі невиконання зобов"язань щодо оплати отриманого товару покупець сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 15% річних, які нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Оскільки умовами договору № 41 від 22.03.2012 р. укладеного між сторонами не передбачено стягнення пені за невиконання умов договору, тому заявлена до стягнення пеня на загальну суму 2685,12 грн. не підлягає задоволенню.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення 2685,12 грн. - 3% річних; 99 грн. - інфляційних , суд дійшов висновку, що дані вимоги заявлено та нараховано правильно, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати, пов"язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Феодосія Агро" 24500 Вінницька область м. Ямпіль, вул. Ворошилова, 57 (код ЄДРПОУ 33837461 р/р 26009055305680 у КТД "Приват Банк" Вінницьке відділення м. Ямпіль МФО 302689) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс" 04053, Україна, м. Київ, вул. Артема, 35 оф. 2 (код ЄДРПОУ 31355804 р/р 26003962480593 у відділенні № 5 філії ПАТ ПУМБ в м. Києві МФО 322755) 98996,80 грн. основного боргу, 2685,12 грн. річних, 99,00 грн. інфляційних та 2035,62 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ суду після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 22 лютого 2013 р.

Суддя Балтак О.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (юр. адреса: вул. Артема, 35, м. Київ, 04053; фак. адреса: вул. Борщагівська, 145, оф. 168, м. Київ, 03056 )