Справа 5918-2006                                                     Суддя 1 інстанції Подолянчук І.Н.     

Категорія                                                                   Доповідач Новосядла В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                       УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 року                                                                                    м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого Новосядлої В.М.,

суддів Постолової В.Г., Сукманової Н.В.,

при секретарі Панаріній О.В.,

за участю сторін і представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу Кіровського районного суду м. Донецька від 4 лютого 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, заінтересованих осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5про усунення перешкод в користуванні майном та по зустрічному позову авто-гаражного кооперативу «Магістраль» до ОСОБА_1, заінтересовані особи: БТІ м. Донецька, про визнання недійсною реєстрації права власності і відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1приніс апеляційну скаргу на ухвалу Кіровського районного суду м. Донецька від 4 лютого 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, заінтересованих осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5про усунення перешкод в користуванні майном та по зустрічному позову авто-гаражного кооперативу «Магістраль» до ОСОБА_1, заінтересовані особи: БТІ м. Донецька, про визнання недійсною реєстрації права власності і відшкодування шкоди.

Вказаною ухвалою був залишений без розгляду позов ОСОБА_1через його повторну неявку у судове засідання.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду скасувати і справу направити на новий судовий розгляд по суті з тих підстав, що він не був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, що 7 листопада 2001 року позивач звернувся у суд з вказаним позовом.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 31 липня 2003 року позов ОСОБА_1 був задоволений.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2003 року рішення суду було скасовано і справу направлено на новий судовий розгляд.

Після чого цивільна справа неодноразово призначалась до розгляду і сторони давали пояснення з приводу позовних вимог.

Останніх два рази справа була призначена на 21 січня 2005 року і 4 лютого 2005 року.

Відповідно до пункту 4 статті 229 ЦПК України суд залишає заяву без розгляду у випадку неявки в судове засідання позивача за викликом суду без поважних причин або повторної неявки позивача за викликом суду незалежно від причин (стаття 172 цього Кодексу).

Частини 3 і 4 статті 172 ЦПК України передбачають, що у разі повторної неявки в судове засідання, незалежно від причин, позивача або відповідача, яким повідомлено у встановленому порядку про час і місце судового засідання, суд розглядає справу за наявності у справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

У разі, якщо суд визнає.лотрібним, щоб сторона, яка не з'явилась, дала особисті пояснення, він відкладає розгляд справи.

Постановляючи ухвалу про залишення скарги без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не з'явився у судове засідання без поважних причин.

Але, в порушення вимог частини 1 статті 232 ЦПК України мотивована ухвала про відкладення розгляду справи і визнання обов'язковою участі позивача в судовому засіданні судом першої інстанції постановлена не була, що є суттєвим порушенням цивільно-процесуального законодавства.

Крім того, данні щодо повідомлення ОСОБА_1 про слухання справи в ці дні, в

матеріалах цивільної справи відсутні.     

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає що висновок суду в ухвалі від 4 лютого 2005 року про залишення скарги без розгляду, не відповідає нормам процесуального закону і не може залишатися без змін.

Керуючись статтями 172, 232 ЦПК України у редакції 1963 року, статтями 312, 315 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Донецька від 4 лютого 2005 року скасувати і справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.