Справа №8642 Головуючий у 1 шстбнанції Чекіна B.C.
Категорія 33_______________________________ Доповідач Лук'янова С.В.
УХВАЛА Іменем України
24 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Зубової Л.М. суддів Лук'янової СВ., Жданової B.C.
при секретарі Андрусішиній М.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2006 року у справі за позовом Шахтарського міського голови до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Шахтарський міський відділ земельних ресурсів про скасування Державних актів на землю та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Шахтарської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, відповідачки ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
встановив:
В січні 2006 року позивач звернувся до відповідачів з вказаним позовом, б обґрунтування якого вказав, що рішенням виконкому Шахтарської міської ради від 18 березня 1998 року №НОМЕР_1 відповідачці, яка проживає в АДРЕСА_1, була передана у власність земельна ділянка загальною площею 0,1544 га: для будівництва і обслуговування жилого будинку - 0,1 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,544 га. 9 жовтня 2003 року відповідачка звернулася в Шахтарську міську раду із заявою про додаткове виділення земельної ділянки, яка прилягає до її основної земельної ділянки. Рішенням Шахтарської міської ради від 26 листопада 2003 року №НОМЕР_2 відповідачці передана земельна ділянка загальною площею 0,1715 га, внаслідок чого Державний акт від 19 березня 1998 року було погашено. Замість вказаного акту відповідачці був виданий Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,1 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будов та 0,0715 га - для ведення особистого сільського господарства, які були зареєстровані в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю відповідно за №НОМЕР_3 та №НОМЕР_4 від 16 грудня 2003 року. На підставі договору дарування від 24 вересня 2004 року власником жилого будинку і земельної ділянки, розташованих в АДРЕСА_1 є відповідач (син відповідачки), якому видані Державні акти на право власності на земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будов та на земельну ділянку площею 0,0715 га - для ведення особистого сільського господарства, які зареєстровані в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю відповідно за №НОМЕР_5 та НОМЕР_6 від 29 листопада 2004 року. Таким чином, порушено порядок безоплатної передачі відповідачам земельної ділянки у власність, передбачений ст.Л 16 ЗК України (а.с.2-5).
В березні 2006 року відповідачі звернулися до позивача із зустрічним позовом про визнання права власності на земельну ділянку. В обгрунтування позову вони вказали, що їх сім"ї під будівництво жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства була виділена земельна ділянка площею 0,1723 га. Пізніше працівники виконкому пояснили, що у відповідності із законом нам повинні були видати два Державні акти: на право власності на земельну ділянку площею 0,1 га і площею 0,723 га, що не було зроблено. Рішенням Шахтарської міської ради від 26 листопада 2003 року №НОМЕР_2 на ім"я відповідачки були оформлені документи на земельну ділянку (АДРЕСА_1) і видані Державні акти, які зареєстровані 16 грудня 2003 року за № НОМЕР_3, №НОМЕР_4. Пізніше відповідачка на підставі договору дарування, зареєстрованого 24 вересня 2004 року, подарувала земельні ділянки своєму сину - відповідачу. В жовтні 2005 року їм стало відомо, що позивач рішенням від 28 вересня 2005 року №НОМЕР_7 скасував своє рішення від 26 листопада 2003 року №НОМЕР_2, щодо передачі відповідачці у власність спірної земельної ділянки. Тому відповідачка просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,1715 га (Держакти №НОМЕР_8, №НОМЕР_9), видані їй до складання нею договору дарування; відповідач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,1715 га, розташовану в місті Шахтарську, АДРЕСА_1, згідно договору дарування (а.с.25-26).
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2006 року задоволено позов Шахтарської міської ради і частково задоволений зустрічний позов: скасовані Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 та площею 0,0715 га - для ведення особистого сільського господарства, видані відповідачці ОСОБА_1 і зареєстровані в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 16 грудня 2003 року; скасовані Державні акти на право приватної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1, площею 0,1 га та площею 0,0715 га - для ведення особистого сільського господарства, видані відповідачу ОСОБА_2 і зареєстровані в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 29 листопада 2004 року; за відповідачем ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 площею 0,1 га та для ведення особистого сільського господарства в розмірі 0,0544 га; в задоволенні решти' позовних вимог відмовлено. Цим рішенням встановлено, що право відповідачки на безоплатне отримання у приватну власність земельної ділянки було реалізоване відповідачкою шляхом передачі їй у власність рішенням виконкому Шахтарської міської ради від 18 березня 1998 року №НОМЕР_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 розміром 0,1 га та для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,0544 га, про що виданий Державний акт, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №НОМЕР_10 від 19 березня 1998 року. Загальна площа приватизованої ділянки складає 0,1544 га. Видача відповідачці 16 грудня 2003 року Державних актів № НОМЕР_4, №НОМЕР_3 на підставі рішення Шахтарської міської ради від 26 листопада 2003 року №НОМЕР_2 для вказаних же цілей у більшому розмірі є незаконною. Тому ці акти підлягають скасуванню, а це тягне за собою скасування і Державних актів №НОМЕР_5, НОМЕР_6 від 29 листопада 2004 року, виданих відповідачу на підставі договору дарування від 24 вересня 2004 року №НОМЕР_11 укладеного між відповідачкою і відповідачем та зареєстрованого приватним нотаріусом Шахтарського міського нотаріального округу (а.с.64-65).
В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2006 року і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції через його незаконність і необґрунтованість. Рішенням виконкому Шахтарської міської ради від 18 березня 1998 року №НОМЕР_1 вона отримала безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,1544 га, яка знаходилася у її користуванні. Суд зробив неправильний висновок про те, що рішенням Шахтарської міської ради від 26 листопада 2003 року №НОМЕР_2 їй вдруге безоплатно передана земельна ділянка у більшому розмірі (0,1715 га), оскільки земельна ділянка площею 0,1544 га їй була передана; суд не звернув уваги на те, що 9 жовтня 2003 року вона написала заяву про передачу їй земельної ділянки площею 0,017 га, яка прилягає до її основної земельної ділянки, але вона не просила цю земельну ділянку передати їй безоплатно (а.с.77-79).
В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка повністю підтримала доводи апеляційної скарги; представник позивача не визнав апеляційну скаргу і просив залишити без зміни рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, справа - передачі на новий розгляд у той же суд у іншому складі суду через наступне.
Згідно п.5 ч.І ст.ЗП ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
В січні 2006 року позивач (Шахтарська міська рада) звернувся до відповідачів з позовом про скасування Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_1, видані відповідачці 16 грудня 2003 року на підставі рішення Шахтарської міської ради від 26 листопада 2003 року №НОМЕР_2(а.с.7, 9, 12, 13), та відповідачу 29 листопада 2004 року (а.с.Ю, 11) на підставі нотаріально посвідченого договору дарування вказаних земельних ділянок від 24 вересня 2004 року (а.с.28). Рішенням від 16 червня 2006 року суд першої інстанції задовольнив цей позов і скасував вказані Державні акти.
Але суд першої інстанції не врахував, що на час звернення в суд з вказаним позовом відповідачка вже не була власницею спірних земельних ділянок, оскільки подарувала їх своєму сину - відповідачу по справі; Державні акти про право приватної власності на землю відповідача останньому видані на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 24 вересня 2004 року, який в позовній заяві позивачем не оспорюється (а.с.2-5). В матеріалах справи знаходиться рішення Шахтарської міської ради від 28 вересня 2005 року №lV/27-НОМЕР_7 (а.с.8), в якому мова іде про звернення до суду з позовом про скасування спірних Державних актів, а також договору дарування відповідачу земельної ділянки, зареєстрованої в реєстрі за №НОМЕР_11 від 24 вересня 2004 року. Відповідно вимогам ст.100 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд сприяє всебічному і повному з"ясуванню обставин справи: роз"яснює особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Але суд не вточнив позовні вимоги за первинним позовом; цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення по праві. Тому апеляційний суд вважає, що рішення суду від 16 червня 2006 року підлягає скасуванню з направленням справи новий розгляд у той же суд у іншому складі суду.
Із змісту зустрічної позовної заяви випливає, що фактично відповідачі оспорюють рішення ради №НОМЕР_7 від 28 вересня 2005 року в частині скасування п.53 рішення цієї ж ради від 26 листопада 2003 року №НОМЕР_2, оскільки право власності за відповідачами на спірні земельні ділянки підтверджується: до 24 вересня 2004 року підтверджувалося відповідними Державними актами за відповідачкою, а після 24 вересня 2004 року - за відповідачем у відповідності до Державних актів, виданих відповідачу на підставі нотаріально посвідченого договору дарування. Сторони не заявляли позовні вимоги про визнання за відповідачем права приватної власності на землю в межах земельних ділянок, переданих відповідачці безоплатно рішенням від 18 березня 1998 року №НОМЕР_1 (а.с.53-56).
Враховуючи викладене у сукупності, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідачки, скасування рішення суду першої інстанції від 16 червня 2006 року і направлення справи на новий розгляд у той же суд у іншому складі суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.І п.5, 311 ч.1 п.5, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд у той же суд у іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.