Справа № 10-176 /2006 рік                                      Головуючий у 1 інстанції

Категорія санкція                                                     Дробинський О.Є.

Доповідач Куценко О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 листопада 2006 року колегії суддів палати з кримінальних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі

Головуючого                      Погорєлової Г.М.

Суддів                                Маркової Т.О., Куценко О.В.

За участю прокурора          Данчука В.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляцією старшого помічника Вознесенського міжрайонного прокурора на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 листопада 2006 року , якою у стосовно

ОСОБА_1, уродженця смт. Голованівськ Голованіського району Кіровоградської області, мешканця АДРЕСА_1, не судимого , обвинуваченого у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

- відмовлено в обрані запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Як видно із матеріалів справи , ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину , який органами досудового слідства кваліфікований за ч. 2 ст. 307КК України.

14 листопада 2006 року ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

17 листопада 2006 року до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшло  поданням  слідчого  Вознесенського МРВ УМВС України в Миколаївській області, узгоджене з заступником Вознесенського міжрайонного прокурора про обрання ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Постановою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 листопада 2006 року в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді взяття під варту відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу в виді взяття під варту , суд в постанові послався на те , що подання слідчого про обрання ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту в порушення вимог ч.2 ст. 165-2 КПК України узгоджено не з прокурором Вознесенської міжрайонної прокуратури , а його заступником.

В апеляції старший помічник Вознесенського міжрайонного прокурора просить постанову суду скасувати , матеріали направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що постанова суду на його думку є необгрунтованою , оскільки у відповідності зі ст.. 32 КПК України термін "прокурор" зазначений в ст.. 165-2 КПК України має наступне значення: "Прокурор" - Генеральний прокурор України, прокурор Автономної республіки Крим,, прокурор області, прокурор м. Києва , районний, міський прокурор, транспортний прокурор, військовий прокурор та інші прокурорі , прирівняні до прокурорів областей, районним чи міським прокурорам, їх заступники і помічники, прокурори відділів прокуратур, які діють в межах своєї компетенції.

Згідно наказу Вознесенського міжрайонного прокурора № 5 від 31 серпня 2006 року на заступника Вознесенського міжрайонного прокурора покладається здійснення нагляду за додержанням законів, органами , які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.

Стаття 227 КПК України закріплює повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства, серед яких в п. 7-1 закріплено надання згоди чи направлення до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Таким чином в зв'язку з тим , що на заступника прокурора покладено обов'язок нагляду за додержанням законів органами , які проводять дізнання та досудове слідство, на думку апелянта , він мав право надавати згоду на внесення слідчим подання про обрання запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді , прокурора , який підтримав апеляцію , просив постанову суду скасувати , справу повернути на новий судовий розгляд , вивчивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції , колегія суддів вважає , що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 7-1 ст.227 КПК України здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор в межах своєї компетенції дає згоду або подає до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, встановленому кримінально процесуальним законом.

Як вбачається із матеріалів справи подання слідчого про обрання ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту узгоджене не з Вознесенським міжрайонним прокурором , а його заступником, що суперечить вимогам ст.. 227 КПК України, тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні поданні слідчого.

Доводи апелянта про те , що заступник прокурора, даючи згоду на обрання ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, діяв в межах своєї компетенції , так як згідно наказу Вознесенського міжрайонного прокурора №5 від 31 серпня 2006 року , на нього були покладені такі обов'язки - безпідставні. Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання і слідства регламентується главою 21 КПК України , наказ Вознесенського міжрайонного прокурора суперечить вимогам кримінально процесуального закону і тому не може бути прийнятий до уваги.

Постанова суду постановлена з додержанням вимог ст.ст. 148, 150,155 КПК України , тому підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України , колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію старшого помічника прокурора залишити без задоволення, а постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 листопада 2006 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни.