Справа № 11-834-2006 р. Головуючий суду 1 інстанції
Категорія: ст.ст.309 ч.2,307 ч.2, Коваль В.І..
КК України Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 року колегія суддів палати з кримінальних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :
головуючої Погорєлової Г.М.
суддів: Войтовського С.А., Пустовара М.Л.
за участю прокурора Захарченка Д.В.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2006 p., яким засуджено
ОСОБА_2, уродженця м. Миколаєва, раніше судимого 1) 30.11.2004 р. Заводським судом м. Миколаєва за ст.ст.309 ч.1, 316 ч.1, ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки, 2) 05.05.2006 р. Ленінським судом м. Миколаєва за ст. 309 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 71 КК України на 3 роки 2 місяця позбавлення волі
за ст.309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ст.307 ч.2 КК України
на 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є власністю
засудженого.
На підставі ст.70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом
поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2
визначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є
власністю засудженого.
Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України ОСОБА_2 призначено 5
років 3 місяця позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є
власністю засудженого.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні незаконних дій у сфері обігу наркотичних засобів:
придбанні з метою збуту 01.04.2006 р., в Корабельному районі м. Миколаєва на об'їзній дорозі, особливо небезпечного наркотичного засобу - цетильованого опію, вагою сухої речовини 0,032 гр., його перевезенні, зберіганні за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1 та в подальшому збуті в цей же день о 14 год. ЗО хв. біля будинку АДРЕСА_2 шляхом продажу гр. ОСОБА_3, у якого о 14 год. 50 хв. засіб був вилучений працівниками міліції при особистому огляді;
придбанні з метою збуту 04.04.2006 р., там же, такого ж особливо небезпечного наркотичного засобу, вагою сухої речовини 0,032 гр., його перевезенні, зберіганні за місцем проживання та в подальшому збуті в цей же день о 14 год. 30 хв., в тому ж місці, шляхом продажу гр. ОСОБА_4, у якого о 14 год. 45 хв. засіб був вилучений працівниками міліції при особистому огляді;
придбанні як з метою збуту так і для особистого вживання 05.04.2006 p., там же, такого ж особливо небезпечного наркотичного засобу, вагою сухої речовини не менш 0,1888 гр., його перевезенні, зберіганні за місцем проживання та в подальшому збуті в цей же день о 16 год. 45 хв., в тому ж місці, шляхом продажу особі під псевдонімом ОСОБА_5, вагою сухої речовини 0,032 гр., а також в зберігання при собі залишку засобу, вагою сухої речовині 0,1568 гр.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 просить вирок змінити, покарання пом'якшити, зменшити строк позбавлення волі. Зазначає, що є ВІЛ інфікованим, утримував матір-пенсіонерку, яка потребує догляду. Вважає недоведеною вину в збуті наркотичних засобів. Зазначає, що з усіх свідків в судовому засіданні допитаний лише працівник міліції ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_7 - понятий. Стверджує про наявність суперечностей в показаннях інших свідків. Вказує, що не була порушена справа проти 2 осіб, які були затримані з наркотичним засобом. Оспорює перебування в стані наркотичного сп'яніння під час затримання працівниками міліції та врахування цієї обставини як обтяжуючої покарання. Стверджує, що процесуальні документи по справі підписав через застосування працівниками Заводського райвідділу міліції незаконних методів слідства.
Заслухавши доповідь судді, пояснення на підтримку апеляції засудженого ОСОБА_2, який просив пом'якшити покарання за ст.309 ч.2 КК Україні та стверджував про безпідставне засудження за ст. 307 ч.2 КК України, пояснення захисника ОСОБА_1, яка просила вирок змінити в частині покарання, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Дослідженими судом доказами підтверджується вина ОСОБА_2 у збуті наркотичного засобу за обставин, наведених у вироку.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, на підставі ст.5 Закону України від 15.02.1995 р. " Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" у ОСОБА_2 05.04.2006 р. провадилася оперативна закупка наркотичного засобу, що було оформлено відповідною постановою від 03.04.2006 р. (а.с.4), протоколом помітки грошових знаків, протоколом огляду покупця під псевдонімом ОСОБА_5 протоколом оперативної закупки (документи від 05.04.2006р., а.с.6,7,8).
Обставини проведення цієї закупки перевірені судом шляхом допиту осіб, які брали в них участь, зокрема свідка ОСОБА_7 (понятого), свідка ОСОБА_6 (працівника міліції). Також досліджені судом показання свідка ОСОБА_8 (понятого), дані ним під час досудового слідства (а.с. 82).
З протоколу особистого обшуку вбачається, що одразу після проведення оперативної закупки, у ОСОБА_2 були при собі у шприці специфічна рідина, гроші в сумі 30 грн., з яких 1 купюра, номіналом 20 грн., мічена. Також виявлені сліди світіння спеціальної фарби на пальцях рук (а.с. 10).
Щодо епізодів збуту наркотичного засобу 1 та 04.04.2006 р., то з досліджених судом показань свідків ОСОБА_9 (а.с.47) та ОСОБА_4 (а.с.64), даних під час досудового слідства, видно, що кожному з них відповідно 1 та 04.04.2006 р. засуджений збув по 0,1 мл. ацетильованого опію за 20 грн., біля гаражів в районі будинку АДРЕСА_2. Ці свідки раніше ОСОБА_2 не знали, вказали на нього як на продавця наркотику, підтвердили це при проведенні очних ставок з засудженим (а.с.48,49,64,65). Згідно з даними протоколів про адміністративне затримання у ОСОБА_9 та у ОСОБА_4 вилучено шприць зі специфічною рідиною.
Характер наркотичних засобів та вага підтверджується висновками судово-хімічної експертизи, згідно з якими є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим рідина, вилучена у ОСОБА_2, у ОСОБА_9, у ОСОБА_4, а також видана особою під псевдонімом ОСОБА_5, після оперативної закупки (а.с. 87-94.).
За вказаних обставин суд дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту, а також в збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України. Дії ОСОБА_2 в цій частині за ст.307 ч.2 КК України кваліфіковані правильно. В частини засудження за ст.309 ч.2 КК України ОСОБА_2 обвинувачення не оспорює.
Є безпідставними посилання апелянта на порушення норм кримінально-процесуального кодексу, оскільки з матеріалів справи видно, що показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_8 судом досліджені на підставі ст. 306 КПК України. Суперечностей в показаннях свідків немає.
Що стосується показань засудженого під час проведення досудового слідства, то на них, як на доказ, суд у вироку не послався. З протоколу судового асідання, з яким ОСОБА_2 ознайомлений и зауважень на який не подав, видно, що в судовому засіданні він не заявляв про застосування незаконних методів слідства. Згідно з матеріалами кримінальної справи не було таких заяв і при провадженні досудового слідства.
Покарання ОСОБА_2 призначено з додержанням ст.65 КК України, з урахуванням вчинення в тому числі тяжкого злочину, позитивних даних про особу засудженого. Враховуючи призначення мінімального строку позбавлення волі за ст. 307 ч.2 КК України, застосування принципу поглинення призначених покарань на підставі ч.1 ст.70 КК України та приєднання лише З місяців позбавлення волі на підставі ч.4 ст. 70 КК України, колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення покарання засудженому, з урахуванням і тих обставин, які зазначив апелянт.
З вироку видно, що при формулюванні обвинувачення та мотивуванні покарання суд не посилався на перебування ОСОБА_2 в стані наркотичного сп'яніння під час затримання працівниками міліції, як стверджує апелянт.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2006 р. у відношенні ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.