Справа № 2/1005/1939/2012 Головуючий у І інстанції Величко В.П.
Провадження № 22-ц/780/1148/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.
Категорія 26 22.02.2013
У Х В А Л А
іменем України
21 лютого 2013 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,
при секретарі Клименко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 представника третьої особи ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
в с т а н о в и л а:
У липні 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що 31 січня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є позивач, і третьою особою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір з послідуючими змінами і доповненнями, згідно якого позичальниця отримала кошти в сумі 1626000 доларів США терміном на 3 роки із розрахунку 14 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 31 січня 2008 року між банком і відповідачем ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, за яким останній передав банку у іпотеку належну йому земельну ділянку площею 2,69 га для ведення особистого селянського господарства на території Іванківської сільскої ради Бориспільського району Київської області. Вказував, що за умовами кредитного договору позичальниця ОСОБА_3 мала повертати кредит щомісячними платежами, однак після закінчення терміну надання кредиту кошти не повернула. Станом на 8 червня 2012 року має борг в розмірі 25054131,16 грн., з яких 12995805 грн. - залишок кредиту, 5981316,94 грн. - відсотки, 5942721,31 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту і відсотків, 134287,91 грн. - комісія. Письмова вимога банку від 15 серпня 2011 року про погашення боргу залишена позичальницею і майновим поручителем без задоволення.
Посилаючись на ст.1054 ЦК України, ст.ст.33,35,39 Закону України «Про іпотеку» та умови кредитного договору, банк просив в рахунок погашення заборгованості в розмірі 25054131,16 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки у вигляді належної відповідачу земельної ділянки площею 2,69 га шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною 1318898,76 грн. та стягнути з ОСОБА_4 на користь банку судові витрати.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року позов задоволено частково. Ухвалено в рахунок погашення боргу за кредитним договором в розмірі 21877903,43 грн., з яких 12995805 грн. - тіло кредиту, 5981316,94 грн. -
- 2 -
відсотки, 2766493,58 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту і відсотків, 134287,91 грн. - комісія, звернути стягнення на належний ОСОБА_4 предмет іпотеки у вигляді земельної ділянки площею 2,69 га для ведення особистого селянського господарства на території Іванківської сільскої ради Бориспільського району Київської області шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів за початковою ціною не нижче 1318898,76 грн. Також стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 3219 грн.
Представник третьої особи ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмвовити у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'сування судом обставин справи, порушення і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов ПАТ «Сведбанк», суд обгрунтовував свої висновки тим, що позичальниця ОСОБА_3 не виконала передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню кредиту, після закінчення терміну надання кредиту у неї мається заборгованість, яка не погашена до цього часу. У свою чергу наявність у позичальниці неповернутого боргу є підставою для звернення стягнення на земельну ділянку, передану в іпотеку відповідачем ОСОБА_4 на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним між банком і ОСОБА_3
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
За положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду (ч.3).
Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що 31 січня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є позивач, і третьою особою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір (з послідуючими змінами та додатковими угодами), згідно якого ОСОБА_3 отримала в банку кредит готівкою в розмірі 1626000 доларів США терміном на 3 роки із сплатою 14 % річних (а.с.10-26).
В забезпечення виконання зобов'язань позичальниці за кредитним договором між банком і відповідачем ОСОБА_4 31 січня 2008 року було укладено договір іпотеки (з послідуючими змінами), згідно якого останній передав в іпотеку належне йому майно: земельну ділянку площею 2,69 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Іванківської сільскої ради Бориспільського району Київської
- 3 -
області кадастровий номер 3220800000:03:001:0007 (а.с.27-37). Згідно п.1.1 іпотечного договору за рахунок предмету іпотеки забезпечуються усі вимоги банку до позичальниці ОСОБА_3, що випливають із кредитного договору. Згідно п.1.3 банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором
Також, судом встановлено, що позичальниця ОСОБА_3 не виконала обов'язків за кредитним договором і не повернула отримані кошти після закінчення терміну надання кредиту. Станом на 8 червня 2012 року має борг в розмірі 25054131,16 грн., з яких 12995805 грн. - залишок кредиту, 5981316,94 грн. - відсотки, 5942721,31 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту і відсотків, 134287,91 грн. - комісія (а.с.44-48).
Письмова вимога банку про необхідність погашення заборгованості та наслідки її невиконання у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки від 15 серпня 2011 року залишена позичальницею ОСОБА_3 і майновим поручителем ОСОБА_4 без задоволення (38-43).
За таких обставин з огляду на наявність боргу за кредитним договором, суд обгрунтовано задоволив позов і звернув стягнення на предмет іпотеки для повернення боргу.
При цьому резолютивна частина рішення відповідає вимогам ст.39 Закону України «Про іпотеку», зокрема суд зазначив у рішенні в тому числі: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки; початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації та інші відомості.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не є правонаступником ЗАТ «Сведбанк Інвест» і у нього відсутнє право вимоги необгрунтовані і спростовуються матеріалами справи, де міститься зареєстрована НБУ копія статуту ПАТ «Сведбанк» у п.1.2 якого чітко зазначено, що ПАТ «Сведбанк» є правонаступником ЗАТ «Сведбанк Інвест» (а.с.128). Крім того у матеріалах справи наявний передавальний акт станом на 23 жовтня 2009 року з балансом і розшифруванням активів, згідно якого унаслідок реорганізації шляхом приєднання ПрАТ «Сведбанк Інвест» (раніше ЗАТ «Сведбанк Інвест») правонаступником всього майна, майнових прав і обов'язків є ПАТ «Сведбанк» (а.с.137-145).
Посилання апелянта на те, що у позичальниці ОСОБА_3 відсутній обов'язок повертати кошти новому кредитору, бо кредитний договір № 1095-Ф з новим кредитором ПАТ «Сведбанк» переукладений не був безпідставні та суперечать змісту ст.512 ЦК України, яка зазначає правонаступництво як підставу заміни кредитора і не потребує переукладення кредитного договору.
Необгрунтовані посилання апелянта на невірність наданого банком розрахунку боргу, поскільки, заявляючи позов, позивач надав відповідний розрахунок боргу, процентів та пені (а.с.115-118), в якому чітко і доступно наведені як належні до сплати суми, так і фактично сплачені позичальником, а також строки сплати. Вказаний розрахунок боргу відповідачем не спростований. Крім того, позивач повністю надав повну виписку із особового рахунку ОСОБА_3 на 68 аркушах, де вказано повний рух коштів (а.с.49-117).
З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про задоволення позову не спростовують.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника третьої особи
- 4 -
ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий : ____________________
Судді : ___________________ ____________________