Справа 22/3464                                    Головуючий у 1 -й інстанції Грибан І.О.

Категорія 40                                         Доповідач Зарицька Г.В.

УХВАЛА.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                 .    

8 листопада 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого          Зарицької Г.В.

Балашкевича С.В.

суддів        Рафальської І.М.

при секретарі             Прокопчуку С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Житомирській області, УМВС України в Житомирській області про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2006 року

встановив:

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Житомирській області, УМВС України в Житомирській області про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено за безпідставністю.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та ухвалити нову. Поновити його на роботі, стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути 5400 грн. на відшкодування моральної шкоди. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважав, що звільнити його з роботи відповідач вправі був лише по закінченню тримісячного терміну з дня подачі ним рапорту про звільнення. Посилався також на те, що суд, в порушення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992 року №9, не перевірив добровільність написання ним рапорту. Наміру звільнятися зі служби він не мав. Рапорт можливо написав, коли перебував у лікарні.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 68 Положення „Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 114 від 29.07.1991 р. (далі Положення) особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у ВДАІ УМВС України в Житомирській області з грудня 1997 року.

Наказом начальника відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Житомирській області НОМЕР_1 позивача звільнено з органів внутрішніх справ з 26.04.2004 року за ст. 63 п. "ж" (за власним бажанням) Положення затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 114 від 29.07.1991 р. Підставою звільнення був рапорт позивача, написаний власноручно від 22.04.2004 року (а.с. 19). Дата звільнення у рапорті не зазначалася.

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про те що звільнення ОСОБА_1 відбулося відповідно до вимог закону та обґрунтовано відмовив йому у задоволенні позову.

Доводи апелянта про те, що відповідач вправі був звільнити його лише по закінченню тримісячного терміну з дня подачі рапорту про звільнення є безпідставними. Статтею 68 Положення передбачено лише обов'язок працівника попередити прямого начальника не пізніш як за три місяці про своє звільнення за особистим проханням. Обов'язку керівника звільнити працівника за його особистим проханням лише по закінченню тримісячного строку цим Положенням не передбачено .   

Безпідставними є також доводи апелянта про те, що рапорт про звільнення 22.04.2004 року він не подавав, В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував, що такий рапорт написаний ним власноручно. Доказів про те, що написав його пізніше в лікарні під примусом представників відповідача, суду не надав.

Інші доводи апеляційної скарги на правильність судового рішення не впливають.

Постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.  

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд

ухвалив-

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.