Справа № 22ц/2080                  Головуючий у 1 інстанції: Бучик А.Ю.

Категорія - 19                                Доповідач: Головчук С.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 листопада 2006 року Апеляційний суд Житомирської облас­ті в складі :

головуючого Головчук С.В.

суддів Невмержицької Т.І., Павицької Т.М.

при секретарі Прищепі О.А.

з участю представника позивача

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі циві­льну справу за позовом Житомирського міського центру зайнятос­ті (далі - центр зайнятості) до ОСОБА_1 про стягнення коштів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 вере­сня 2006 року, -

встановив   :

в листопаді 2005 року центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Позивач зазначав, що відповідач з 21.07.2003 року по 19.04.2005 року перебував на обліку в центрі зайнятості, за рахунок служби проходив профе­сійне навчання на курсах при Житомирському автодорожньому ко­леджі і стажувався за спеціальністю менеджер. За цей час він отримав допомогу по безробіттю в сумі 1922,39 грн., була опла­чена вартість навчання - 370,17 грн., стажування 504,57 грн. та виплачена компенсація за проїзд - 27,20 грн. В травні 2005 року встановлено, що ОСОБА_1 з 30.11.1998 року був зареєс­трований як приватний підприємець і при реєстрації в центрі зайнятості цей факт приховав. Враховуючи, що відповідач неза­конно був визнаний безробітним, його знято з обліку. Доброві­льно повернути отримані кошти він відмовився. Позивач просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 2846,33 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 ве­ресня 200 6 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь центру зайнятості 2846,33 грн. шкоди; 51 грн. держав­ного мита в прибуток держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про ска­сування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові. Він зазначає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Суд залишив поза увагою той факт, що він не займався підприємницькою діяльністю та не отримував прибут­ки, в 2000 році втратив свідоцтво. Суд відхилив його клопотан­ня про витребування доказів на підтвердження зазначених обста­вин.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга задо­воленню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 з 21.07.2003 року по 19.04.2005 року перебував на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості як безробітний на підставі поданої ним заяви. В той же час відповідач з 18.11.1992 року зареєст­рований як приватний підприємець, про що йому видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.45).

Із змісту вказаного свідоцтва випливає, що державна реєст­рація припинення підприємницької діяльності проведена 15.09.2006 року, тобто під час розгляду даної справи в суді.

За наведених обставин суд правильно вважав, що ОСОБА_1 як суб'єкт підприємницької діяльності відповідно до вимог За­кону „Про зайнятість населення" не мав права на отримання ста­тусу безробітного. Та обставина, що на даний час державна ре­єстрація підприємницької діяльності ОСОБА_1 припинена, фактично він не отримував доходи від підприємницької діяльнос­ті, не впливає на правильність рішення. Кошти в сумі 2846,33 грн.  отримані відповідачем за період з 21.07.2003 року по

19.04.2005  року незаконно, тому суд правильно задовольнив по­

зов.

Доводи апеляційної скарги про відхилення судом клопотань про витребування доказів на підтвердження доводів відповідача безпідставні.  Із  змісту протоколу судового  засідання  від

22.09.2006  року видно, що ОСОБА_1 клопотання про витре­

бування доказів не заявлялись, його прохання про приєднання до

матеріалів справи довідки податкової інспекції у м. Житомирі

про перевірку здійснення підприємницької діяльності задоволе­

но. Зауваження на протокол судового засідання відповідачем не

подавались.

Суд повно з'ясував обставини справи, перевірив доводи сто­рін та виніс законне і обґрунтоване рішення. Підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315, 317,319 ЦПК України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхили­ти.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 ве­ресня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.