Справа № 22ц/2091                                    Головуючий у 1 інстанції Гансецька І.А.

Категорія 33                                                                             Доповідач Головчук С.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 листопада 2006 року Апеляційний суд Житомирської облас­ті в складі:

головуючого Головчук С.В.

суддів Павицької Т.М., Невмержицької Т.І.

при секретарі Прищепі О.А.

з участю сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі циві­льну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Житомирської міської ради,  Житомирської міської ради, Комуна­льного підприємства „Житомирський міський центр земельних від­носин" та Житомирського міського управління земельних ресурсів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 вересня 2006 року,

встановив  ;

в серпні 2005 року позивачка звернулась до суду з позовом про захист прав землекористувача. Вона зазначала, що в 2002 році звернулась до міської ради з заявою про приватизацію при­будинкової земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_1, для виготовлення документації внесла 140 грн., проте міська рада рішення про передачу у вла­сність земельної ділянки до цього часу не прийняла. Під час підготовки технічної документації міська комісія по вирішенню земельних спорів управління земельних ресурсів прийняла рішен­ня про передачу їй у власність 555 кв. м замість 559 кв.м зе­мельної ділянки, яка була закріплена рішенням міської ради в 1954 році. Вважаючи, що таке рішення та кадастрові плани пору­шують її права, просила визнати їх незаконними, зобов'язати міськвиконком та центр земельних відносин безоплатно підготу­вати документи про передачу у власність 559 кв.м земельної ді­лянки, а міську раду - розглянути на сесії питання про переда­чу у власність вказаної земельної ділянки.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26 вересня 2006 року в позові відмовлено за безпідставністю ви­мог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рі­шення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вона зазначає, що суд безпідставно відмовив в позові, оскільки вона надала суду докази на підтвердження свого права на прива­тизацію земельної ділянки розміром 559 кв.м, проте міська рада відповідного рішення не прийняла. Спір між нею та власником сусіднього домоволодіння відсутній. Рішення комісії по вирі­шенню земельних спорів про передачу їй у власність земельної ділянки меншого розміру порушує її права.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК, переві­ривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеля­ційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 під скелями в м. Житомирі, за яким зареєстрована земельна ділянка площею 559 кв.м відповідно до рішення виконкому Житомирської міської ради НОМЕР_1.

10.12.2002 року позивачка звернулась з заявою до Житомир­ської міської ради про передачу їй безоплатно у приватну влас­ність вказаної земельної ділянки. На підставі її заяви підго­товлені технічні матеріали, з якими позивачка не погоджуєть­ся.

Суд правильно вважав, що в судовому порядку може бути оскаржено рішення виконавчої влади або органу місцевого само­врядування. Рішення ж міської комісії по вирішенню земельних спорів носять рекомендаційний характер та не тягнуть правових наслідків щодо виникнення або припинення права власності на земельну ділянку. Тому підстав для визнання цих рішень та складених кадастрових планів недійсними немає. Крім того, встановлено, що позивачка не зверталась з заявами до КП Центр земельних відносин, міського управління земельних ресурсів про виготовлення технічної документації, будь-які угоди з ними не укладала. За наведених обставин вимоги про покладення обов'язку на цих відповідачів по безоплатному виготовленню технічних матеріалів безпідставні.

Рішення суду в цій частині відповідає вимогам закону та обставинам справи, підстав для його скасування немає.

Разом з тим, судом встановлено, що до цього часу рішення щодо передачі земельної ділянки у власність міської радою не прийняте.

Відмовляючи в позові до Житомирської міської ради про зо­бов'язання розглянути на сесії питання про безоплатну передачу земельної ділянки, суд виходив з того, що ця вимога безпідста­вна без наведення мотивів.

Проте з таким рішенням погодитись неможливо.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок грома­дянами визначено ст.118 ЗК України. У частині 2 зазначеної норми передбачено прийняття рішення щодо приватизації земель­ної ділянки, якою користується громадянин у місячний строк.

Зважаючи на те, що Житомирською міською радою не вирішено у встановлений законом строк питання щодо приватизації земель­ної ділянки позивачки, яке віднесено до виключної компетенції цього відповідача, вимоги ОСОБА_1 в цій частині підля­гають задоволенню.

За таких обставин, рішення суду в частині відмови в позові до Житомирської міської ради підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст.116,118 ЗК України, ст.ст. 209, 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, суд -

вирішив   :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 вересня 2006 року в частині відмови в позові до Житомирської міської ради скасувати, ухваливши нове рішення в цій частині.

Позов ОСОБА_1 задовольнити. Зобов'язати Житомирську міську раду прийняти на найближчій сесії рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної діля­нки для обслуговування будинку АДРЕСА_1 під скелями в м. Житомирі відповідно до поданої заяви від 10.12.2002 року.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду Украї­ни протягом двох місяців з часу проголошення.