Справа № 1 la - 840 Головуючий у 1 -інстанції Сергійко В.В.
Категорія ст.ст.15-185 ч.З, 71 КК України Доповідач Романов О.В.
УХВАЛА Іменем України
21 листопада 2006 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого : Романова О.В.
суддів: Ткаченка В.Л., Михайловського В.І.
з участю прокурора: Глазунова С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Черняхівського району на вирок Черняхівського районного суду від 26 вересня 2006 року, яким:
ОСОБА_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не судимого відповідно до положення ст.89 КК України,-
засуджено за ст. 15 ч.2, 185 ч.З КК України із застосуванням ст.69 КК України на 1 рік 3 місяці позбавлення волі; за ст.309 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі; за ст.15 ч.2, 357 ч.З КК України у вигляді 3 місяців арешту.
Відповідно до ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_1 визначено 1 рік 3 місяці позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишена попередня - утримання під вартою.
ОСОБА_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, судимого:
· 23.09.1999р. Черняхівським райсудом за ст.ст. 140 ч.2, 46-1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
· 2.08.2000р. тим же судом за ст. ст. 14 0 ч.2, 43, 14 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
· 25.02.2004р. тим же судом за ст.ст. 185 ч.2, 309 ч.1, 70 ч.1 КК України на 1 рік 3 місяців позбавлення волі, -
засуджено за ст.309 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишена попередня - утримання під вартою.
ОСОБА_3, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, проживаючу АДРЕСА_3, не судиму,-
засуджено за ст. 307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі; за ст.309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_3 призначено 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 2 роки та на неї покладено обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.
Міра запобіжного заходу засудженій ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишена попередня - підписка про невиїзд.
Згідно вироку вказані особи визнані винними і засуджені за слідуючи злочини:
ОСОБА_3 в кінці квітня 2005 року на своїй присадибній ділянці АДРЕСА_3 посіяла рослини снотворного маку в невстановленій слідством кількості. В кінці серпня 2005 року вона зібрала та зберігала в хліві свого господарства без мети збуту макову солому вагою 218,725 грам у висушеному стані.
2 травня 2005 року засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 купили у ОСОБА_3 за 25 гривні 205 грам макової соломи. Решта макової соломи в кількості 13,723 грами в той же день о 18 годині були виявлені та вилучені в помешканні ОСОБА_3 працівниками міліції.
Крім цього, ОСОБА_1 засуджений за епізод незаконного повторного придбання наркотичного засобу без мети збуту у кількості 836,4 грами та епізод крадіжки чужого майна на загальну суму 745 гривні ЗО копійок.
В апеляції помічник прокурора Черняхівського району просить змінити вирок суду щодо ОСОБА_3 і включити до резолютивної частини вироку вказівку про застосування конфіскації майна при її засудженні за ч.2 ст. 307 КК України та за ч.1 ст. 70 КК України, так як санкція ч.2 ст. 307 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. В решті вирок суду просить залишити без зміни.
Щодо інших засуджених вирок суду ніким не оскаржується.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляцію з вищевказаних причин, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність виновності засудженої ОСОБА_3 у вчиненні злочинів при встановлених та вказаних у вироку обставинах, підтверджуються сукупністю доказів, здобутих на досудовому слідстві та досліджених під час розгляду справи в суді першої інстанції. З цього приводу вирок суду ніким з можливих апелянтів не оскаржується.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України і з врахуванням тяжкості скоєних нею злочинів, особи засудженої, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, прийшов до правильного переконання про можливість її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства та звільнив ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням у відповідності до положень ст.75 КК України.
Згідно положень статті 77 КК України у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням до неї не може бути застосовано таке додаткове покарання як конфіскація майна. Тому, при призначенні покарання засудженій суд першої інстанції правильно не застосував до ОСОБА_3 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію помічника прокурора Черняхівського району залишити без задоволення, а вирок Черняхівського районного суду від 26 вересня 2006 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 - без змін.