Справа № 11-827 2006 р.                               Головуючий у 1-й інстанції - Єрьоміна Т.С.

Категорія ст. 189 ч.2 КК України                Доповідач - Пархоменко О.М.

УХВАЛА іменем України

2006 року листопада 21 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого                Безверхого О.М.

суддів                            Пархоменко О.М.

Сахнюка В.Г.

з участю прокурора      Друченко Т.В.

та адвоката                    ОСОБА_1

засудженого                 ОСОБА_2

законного представника        ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2, його законного представника ОСОБА_3 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 вересня 2006 p., яким, -

ОСОБА_2, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий 30.05.2006 р. за ст. 186 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, засуджений за ст. 189 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на З роки; за ст.309 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст.70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком суду від 30 травня 2006 року визначено чотири роки позбавлення волі.

За злочини, вчинені після вироку суду 30 травня 2006 року: за ст. 189 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; за ст.309 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання, один рік один місяць позбавлення волі; остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць.

ОСОБА_4, мешканець АДРЕСА_2, раніше не судимий,

засуджений за ст. 189 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на З роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік. ОСОБА_4 зобов'язаний судом періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані з проведенням експертизи, у розмірі 220 грн. 80 коп.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Як зазначено у вироці ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнані винними і засуджені за скоєння таких злочинів.

ОСОБА_2 з кінця лютого 2006 року, знаходячись на території вечірньої школи у м.Конотоп, неодноразово вимагав у неповнолітнього ОСОБА_5, учня цієї школи, гроші у сумі 20, 40 грн., погрожуючи у разі відмови передати гроші, збільшити суму коштів та застосувати насильство. Потерпілий, сприймаючи погрози реально, намагався не зустрічатися з ОСОБА_2.

30 травня 2006 року ОСОБА_2, будучи засудженим вироком Конотопського міськрайонного суду за ст. 186 ч.2 КК України до покарання не пов'язаного з позбавленням волі, після проголошення вироку, близько 16 години 30 хвилин, за попередньою змовою із ОСОБА_4 на території вечірньої школи у м.Конотоп вимагали гроші у потерпілого ОСОБА_5 у сумі 500 грн., спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.

Окрім того, ОСОБА_2 28 травня 2006 року у недобудованому будинку АДРЕСА_3 зірвав рослини коноплі; там же на вогнищі висушив, подрібнив і перевіз велосипедом наркотичний засіб не менше 5,53 г за місцем проживання у будинок АДРЕСА_1. для власного вживання.

30 травня 2006 року ОСОБА_2, ідучи в суд, забрав із собою пакет з подрібненою коноплею. Після проголошення вироку прийшов до нежилого будинку, АДРЕСА_4, де залишив пакет з марихуаною, і вжив шляхом паління 0,33 г наркотичного засобу.

30 травня 2006 року ОСОБА_2, у зв'язку з вимаганням грошей у ОСОБА_5, був затриманий працівниками міліції і у нього була вилучена марихуана вагою 5,2 г.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 і його законний представник ОСОБА_3 вважають вирок суду занадто суворим, прохають його змінити, застосувавши ст.ст.75, 104 КК України. Свої вимоги мотивують тим, що злочин скоєно у неповнолітньому віці, у вчиненому щиро розкаявся, шкода потерпілому відшкодована, потерпілий просив не позбавляти його волі, злочин ОСОБА_2 скоїв, коли вирок не вступив у законну силу, також зазначають, що суд не взяв до уваги стан здоров'я засудженого, який хворіє з дитинства тяжкими недугами.

Заслухавши доповідь судді, засудженого, його законного представника, адвоката, які підтримали доводи апеляції, висновок прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 189 ч.2, 309 ч.1 КК України за обставин, зазначених у вироку, в апеляції не оспорюється.

Що стосується доводів апеляції про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, то колегія суддів вважає їх необгрунтованими.

Як убачається із вироку, міра покарання засудженому призначена у відповідності з вимогами ст.65 КК України. Суд, при призначенні покарання неповнолітньому засудженому врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого, обставини, які пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляції, і з урахуванням цього, призначив покарання в мінімальних межах, передбачених санкціями ст.ст.309 ч.1, 189 ч.2 КК України. Враховуючи те, що ОСОБА_2 після ухвалення вироку скоїв новий злочин, суд обґрунтовано застосував вимоги ст.71 КК України, призначивши покарання за сукупністю вироків.

Доводи апеляції про те, що вирок суду від 30 травня 2006 року не набрав чинності на момент скоєння ОСОБА_2 нового злочину, що має значення для призначення покарання, безпідставні, оскільки згідно ст.341 КПК України постановления вироку завершується його публічним проголошенням, тому правила ст.71 КК України використовуються у випадках вчинення особою нового злочину не тільки після, а й до набрання вироком чинності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 вересня 2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2, його законного представника ОСОБА_3 - без задоволення.