Справа №22-ц-1608 2006 р.                                     Головуючий у 1 -й інстанції Шершак M.I.

Категорія 21                                                               Суддя-доповідач Батюк А.В.

УХВАЛА

іменем     України

22   листопада  2006  року  колегія   суддів   судової  палати   в   цивільних   справах

апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів                           - Батюка А.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

та осіб, які беруть участь у розгляді справи - представник Фонду Сай С.В., ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, представник ПП "Полісан" - Максименко В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 жовтня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, третя особа: приватне підприємство "Полісан", про відшкодування моральної шкоди,

встановила:

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити шляхом зменшення розміру відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь ОСОБА_1 10000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Вирішено питання судових витрат

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без зміни з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, з 1 жовтня 2004 року по 30 листопада 2005 року ОСОБА_1 працювала у ПП "Полісан" на посаді менеджера-маркетолога.

Згідно акту розслідування нещасного випадку від 17 березня 2005 року 8 лютого 2005 року згідно ОСОБА_1 направлялась у відрядження до м. Київа на попутному автомобілі АУДІ А8, держ. номер НОМЕР_1, за домовленістю з керівництвом ТОВ "Альфа-група".

О 7 год. 50 хв. на 63 кілометрі автодороги Київ-Харків водій ОСОБА_3, керуючи вказаним автомобілем, що належить ТОВ "Альфа-група" і рухаючись у напрямку м. Київ, не вибрав безпечної швидкості, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2108, держ. номер НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_4, який рухався у попутному напрямку. Після зіткнення автомобіль ВАЗ 2108 перекинувся в кювет, а автомобіль АУДІ А8 продовжуючи рух зіткнувся з деревом. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля АУДІ А8 ОСОБА_1 отримала травму (а. с. 10-11).

Позивачці було поставлено діагноз: наслідки перенесеної травми шийного відділу хребта у вигляді компресійного перелому тіла 7 шийного хребця ІІ-ІП ступеню, корінцевий, помірний больовий синдром, помірне обмеження функції шийного та грудного відділів.

За висновком МСЕК від 22 вересня 2005 року їй встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності та III групу інвалідності.

У результаті цього вона зазнала втрат немайнового характеру, які полягають у порушенні нормальних життєвих зв'язків, обмеженні життєдіяльності, необхідності вжиття додаткових заходів для організації її життя.

Відповідно до положень ч. З ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

Положеннями ч. З ст. 34 вказаного Закону передбачено подання висновку МСЕК про встановлення факту спричинення моральної шкоди лише у випадку заподіяння моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності.

За таких умов суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачка зазнала моральних страждань, які полягають у тому, що у неї значно погіршився стан здоров'я і обмежилася працездатність, у результаті чого, остання вимушена вживати додаткових заходів для організації свого життя.

Зважаючи на всі ці обставини, а також на характер і кількість захворювань позивачки та їх негативні наслідки для останньої, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру відшкодування позивачці моральної шкоди визначеної судом.

Перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія вважає його законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми слід стягнути на користь апеляційного суду Сумської області 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в апеляційному суді Сумської області.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 жовтня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь апеляційного суду Сумської області 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в апеляційному суді Сумської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.