Справа № 22 -ц-1568                                        Головуючий у 1-й інстанції: Щербина А.С.

Категорія - 23                                                     Суддя-доповідач: Ведмедь Н.І.

РІШЕННЯ іменем України

21 листопада 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі :

головуючого - Смирнової Т.В.,

суддів               - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

в присутності осіб, які приймають участь в справі - ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача - Баглик В.Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 25 вересня 2006 року

в  справі за позовом  ОСОБА_1 до  Сільськогосподарського  Акціонерного

товариства закритого типу ім. Шевченка про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

27 вересня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з С/г АТЗТ ім. Шевченка матеріальну шкоду в розмірі 7794 грн. 14 коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що внаслідок неналежного випасання худоби та її збереження 07 вересня 2005 року на автошляху Харків-Суми близько першої години сталося ДТП, в результаті якої пошкоджено його автомобіль ВАЗ-2107 д/н НОМЕР_1 і на його ремонт потрібно витратити 7794 грн. 14 коп., а також йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 10 000 грн. в силу втрати здоров'я та наслідків ДТП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду встановленим обставинам та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 25 вересня 2006 року, яким в задоволені його позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог, та постановити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги у повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено, що С\г АТЗТ ім. Шевченка уклало угоду з бригадою пастухів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - на випасання молодняка великої рогатої худоби (ВРХ) в кількості 165 голів. Дана кількість худоби була передана на випасання вказаним особам 13 травня 2005 року. Випасання худоби проводилося на відстані 10-12 км від розміщення садиби АТЗТ ім. Шевченка в урочищі Холодове на території Гребениківської сільської ради.

06 вересня 2005 року, після закінчення випасання, молодняк ВРХ був загнаний в загін, споруджений з лісоматеріалу, що запобігало вільному виходу тварин за межі табору без відкривання воріт. Але з невстановлених причин молодняк ВРХ, зламавши огорожу табору, полишив табір і спрямував до автодороги Суми-Харків. Зусілля пастухів зупинити молодняк ВРХ позитивних наслідків не дали і велика кількість тварин вийшла з-під контролю, що спричинило часткове потрапляння тварин під автомобіль КАМАЗ-54112, р.н. НОМЕР_2, з причепом під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався по вказаному шляху, і травмування 3-х корів смертельно, а двох - зі спричиненням поранень. Після вказаних подій автомобіль залишався на місці ДТП, не заважаючи іншим учасникам дорожнього руху, з увімкненими габаритними вогнями. В цей час по вищевказаному шляху і рухався автомобіль ВАЗ-2107 під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок порушення позивачем вимог п. 2.3. ПДР, де встановлено обов'язок водія при керуванні транспортним засобом бути уважним, стежити за обстановкою та відповідно реагувати на її зміну; п. 12.2 ПДР - яким встановлено обов'язок водія у темну пору доби вибрати безпечну швидкість руху, щоб забезпечити змогу зупинки транспортного засобу у межах видимості дороги; п.12.3 ПДР - де передбачено, що в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди -ОСОБА_1 був змушений гасити швидкість шляхом термінового гальмування, що і потягло перекидання автомобіля та його пошкодження і травмування позивача.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали і перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з постановлениям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, вірно встановив, що внаслідок недотримання позивачем п.п. 2.3, 12.2 та 12.3 ПДР виникла ДТП 07 вересня 2005 року близько першої години на автошляху Суми-Харків в районі с. Бобрик.

В той же час, колегія суддів вважає, що висновок суду про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 з вищезазначених підстав не відповідає встановленим в справі обставинам та нормам матеріального права.

Так, відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч.2 вказаної статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, в той час як відповідач всупереч вимог даної статті та ч.1 ст. 60 ЦПК України не надав суду переконливих доказів відсутності своєї вини у заподіянні майну позивача шкоди. Навпаки, із матеріалів справи вбачається, що С/г АТЗТ ім. Шевченка неналежним чином забезпечив охороність свого майна - корів, які потрапили на автодорогу та створили небезпечну ситуацію на ній.

З матеріалів справи та досліджених доказів вбачається, що пастухи, які ж були охоронцями залишили худобу в нічній час доби без догляду та належної охорони, оскільки після 23 години пішли всі разом відпочивати до польового будинку (а.с. 39, 45). Пастухи знаходились в трудових правовідносинах з відповідачем, а тому колегія суддів вважає, що на підстві ч.1 ст. 1172 ЦК України заподіяну працівниками шкоду повинно відшкодовувати С/г АТЗТ ім. Шевченка.

В той же час, ч.2 ст. 1193 ЦК України передбачено: якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-2107 бачив на автошляху перешкоду, а саме аварійні вогни автомобіля КАМАЗ-54112, який стояв на обочині, але швидкість не зменшив, чим порушив ПДР.

Тому, враховуючи те, що дії позивача сприяли спричиненню шкоди його автомобілю та враховуючи ступень його вини і вини відповідача у її заподіянні, вважає за необхідне відповідно зменшити розмір відшкодування. Колегія суддів вважає, що вина відповідача в даному випадку складає 30 % від загальної суми шкоди, тобто 2338 грн. 24 коп.

Крім того, згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає в тому числі й у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. ОСОБА_1 надано достатньо доказів того, що в результаті цієї ДТП він зазнав душевних страждань, значно погіршився його стан здоров'я (а.с. 25-27, 29), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 500 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, що, на думку колегії суддів, є достатнім для відновлення його порушених прав.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України пропорційному розподілу підлягають судові витрати, а саме: підлягають частковому відшкодуванню витрати позивача в зв'язку із проведенням експертизи, сплатою судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи, а всього в сумі 69 грн. 25 коп., що складає 30 % фактично понесених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 307 ч.1 п.2, ст. 309 ч.1 п.З та п.4, ст. 314 ч.2 та ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 21 листопада 2006 року в даній справі скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського Акціонерного товариства закритого типу ім. Шевченка про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського Акціонерного товариства закритого типу ім. Шевченка на користь ОСОБА_1 2 338 грн. 24 коп. відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. відшкодування моральної шкоди, та 69 грн. 25 коп. відшкодування понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.