Справа № 22-Ц-1511 2006р.                      Головуючий у 1-й інстанції   Демченко О.С.

Категорія 39                                          Суддя-доповідач                   Смирнова Т.В.

УХВАЛА іменем України

21 листопада 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Смирнової Т.В.

суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

та осіб, які беруть участь у справі - позивачки, представника

позивачки, представників відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка приєдналася до апеляційної скарги свого представника, на рішення Глухівського міськрайонного суду від 08 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус Україна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої затримкою видачі розрахунку та видачі працівнику трудової книжки при звільненні з роботи, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Глухівського міськрайонного суду від 08 вересня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка та її представник просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В доводах скарги апелянти посилаються на те, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Так, апелянти зазначають, що суд не вирішив клопотання позивачки про заміну неналежного відповідача, а саме Сумської філії ТОВ «Фокус Україна» на ТОВ «Фокус Україна». Апелянти вважають, що філія не може виступати в якості відповідача і представляти інтереси в суді, оскільки вона не є юридичною особою. Крім цього, апелянт зазначає, що відсутні висновки суду по суті додаткових позовних вимог про визнання недійсним запису у трудовій книжці, про видання наказу про інший день звільнення, тощо. Також апелянти вважають, що суд не обґрунтував і не мотивував рішення, не надав належної оцінки доказам по справі, необгрунтовано надав перевагу одним доказам, і не перевірив інші докази - показання свідків з боку позивачки. Крім цього, апелянти зазначають, що суд під час ухвалення рішення по даній справі порушив вимоги ст. 196 ЦПК України щодо таємниці нарадчої кімнати, оскільки під час перебування в нарадчій кімнаті розглядав інші судові справи.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачка ОСОБА_2 працювала на посаді приймача-касира торгівельної точки Сумської філії ТОВ «Фокус Україна» в м. Глухові з 01 вересня 2004 року. 25 березня 2006 року позивачка подала заяву про звільнення, маючи потребу їхати до м. Київ в особистих справах. 31 березня 2006 року ОСОБА_2 була звільнена за угодою сторін. Позивачка припинила виконання своїх трудових обов'язків 26 березня 2006 року, в день звільнення не була присутня на роботі. 12 квітня 2006 року за проханням позивачки її матері були видані розрахункові кошти, а 21 квітня 2006 року позивачка особисто отримала трудову книжку. В день отримання трудової книжки позивачка надіслала на ім'я директора Сумської філії ТОВ «Фокус Україна» заяву про виплату їй середнього заробітку за час затримки трудової книжки.

Виходячи з того, що позивачка писала заяву про звільнення за власним бажанням, процедура звільнення проходила за умовами, які запропонувала сама позивачка - звільнення у її відсутність, виплата розрахункових коштів її матері, а також приймаючи до уваги суперечності у показаннях самої позивачки та свідка ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов висновку про недостатність доказів, наданих позивачкою та відмовив їй у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд, виходячи з таких підстав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі заявлені вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 вересня 2006 року позивачка подала додатковий позов та просила внести виправлення до її трудової книжки, змінивши дату звільнення, стягнути з відповідача витрати на правову допомогу   та   стягнути   заробітну   плату   за   час   затримки   остаточного розрахунку включно по час видачі трудової книжки (а.с.68).

Суд в судовому засіданні прийняв до провадження додаткову заяву позивачки про доповнення позовних вимог, про що зазначено у протоколі судового засідання (а.с.80).

Після цього в порушення вимог ст. 176 ЦПК України суд не заслухав пояснення сторін по новим заявленим вимогам, не з'ясував у позивачки обставин, на підставі яких ґрунтуються ці вимоги та якими доказами вони підтверджуються. Відповідачу взагалі не було надано можливості висловити свої пояснення по новим заявленим вимогам та надати обґрунтування заперечень.

Не дослідивши обґрунтованість заявлених нових вимог, суд постановив рішення, в якому взагалі не вирішив заявлені позивачкою вимоги про зміну дати звільнення, внесення виправлення в трудову книжку, стягнення зарплати за час затримки остаточного розрахунку включно по 21 квітня 2006 року та витрат на правову допомогу.

Саме на ці недоліки судового рішення посилається апелянт, як на одну з підстав для скасування рішення.

Зазначені недоліки судового рішення неможливо усунути в порядку п. 1 ч.1 ст.220 ЦПК України шляхом ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, п.5 ч.1 ст. 307, п.5 ч.1 ст. 311, ст. 313-315, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Глухівського міськрайонного суду від 08 вересня 2006 року в даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.