Справа № 0912/1096/12
Провадження № 2-а/349/4/13
П О С Т А Н О В А
іменем України
20 лютого 2013 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Лошак О.О.
з участю секретаря Мартиновської І.П.
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
представника третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Конюшківської сільської ради, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання нечинним рішення Конюшківської сільської ради «Про встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_6 та ОСОБА_4.» від 04 квітня 2012 року,-
встановив:
ОСОБА_6 звернувся до Рогатинського районного суду із позовом до Конюшківської сільської ради про визнання нечинним рішення Конюшківської сільської ради «Про встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_6 та ОСОБА_4.» від 04 квітня 2012 року.
У позовній заяві зазначено, що 10 травня 2005 року позивач придбав у ОСОБА_7 житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішенням десятої сесії шостого демократичного скликання від 04 квітня 2012 року «Про встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_6 і ОСОБА_4.» було затверджено акт встановлення межових знаків між суміжними господарствами ОСОБА_6 і ОСОБА_4 Дане рішення позивач вважає незаконним з тих підстав, що нову межу між господарствами встановлено поза межами огорожі, яка була встановлена попереднім власником і якою позивач користується з 2005 року, тобто з моменту придбання будинковолодіння. Крім того, нова межа проходить по середині септика, який теж було встановлено попереднім власником ОСОБА_7, у якого позивач придбав будинковолодіння.
Відповідно до вимог ч.1 ст.107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно - кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж, їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин. Просив позов задовольнити повністю. Визнати нечинним рішення Конюшківської сільської ради «Про встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_6 та ОСОБА_4» від 04 квітня 2012 року.
Ухвалою Рогатинського районного суду від 09 листопада 2012 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено ОСОБА_4
У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 позов підтримали повністю із підстав, наведених у позовній заяві. Крім того, пояснили, що відповідно до проведеної інвентаризації земельних ділянок ОСОБА_6 і ОСОБА_8 (ОСОБА_4.) господарство ОСОБА_8 (ОСОБА_4.) згідно обмірів займає земельну ділянку площею 0, 3895 га, господарство ОСОБА_6 - земельну ділянку площею 0,1689 га. Відповідно до технічного звіту по нарахуванню площ земельних ділянок по контурах планово-картографічних матеріалів за 1987 рік земельна ділянка ОСОБА_8 займала площу 0,25 га, земельна ділянка ОСОБА_9 - 0,19 га.
Таким чином переміщення межі за межі раніше існуючої огорожі є неправомірним і порушує права позивача. Просили позов задовольнити повністю.
Представники виконавчого комітету Конюшківської сільської ради - сільський голова ОСОБА_3, ОСОБА_10 позову не визнали зовсім і пояснили, що відповідно до умов договору купівлі-продажу житлового будинку від 10 травня 2005 року ОСОБА_7 відчужив ОСОБА_6 житловий будинок разом із надвірними будівлями за АДРЕСА_1. Земельна ділянка ОСОБА_7 не відчужувалася, оскільки ОСОБА_9 не було виготовлено Державний акт на земельну ділянку. ОСОБА_6 не надано суду документального підтвердження, що септик, огорожа між його господарством та господарством ОСОБА_8 - ОСОБА_4 є його власністю. В акті про відновлення межових знаків зазначено, що межові знаки було відновлено на підставі земельно-кадастрової інвентаризації, картографічних матеріалів по с.Конюшки за 1987 рік. Твердження позивача, що відповідно до погосподарської книги за його господарством рахується земельна ділянка площею 0,83 га не можуть бути обґрунтованою підставою для вирішення даного спору, оскільки межі земельної ділянки може визначити лише земельно-кадастрова документація, а погосподарські книги за своїм змістом та складом не є такими документами, не можуть визначати меж земельних ділянок. Виходячи із даних земельно-кадастрової документації, а саме карти села за 1987 рік як текстово-графічного документа, за попереднім власником ОСОБА_9 обліковувалося 0,17 га (схема-карта за 1987 рік, К-503), за ОСОБА_8- дві земельні ділянки ( на карті схемі 1987 року Я-502 -0,14 га і 0,16 га). Просили в позові відмовити повністю.
Третя особа ОСОБА_4, представники третьої особи ОСОБА_11, ОСОБА_5 позову не визнали і пояснили, що септик і загорожа між суміжними господарствами встановлені ОСОБА_7 фактично на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_12 (ОСОБА_4). Підставою для відновлення меж земельних ділянок є планово-картографічні матеріали, відповідно до яких і діяла Конюшківська сільська рада. Просили в позові відмовити повністю.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, представників третьої особи, свідка, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Свідок ОСОБА_13 пояснив, що постійно проживає в селі Конюшки. З позивачем знайомий з 2005 року. Йому достовірно відомо, що септик та загорожу між господарствами було встановлено попереднім власником ОСОБА_7, що підтверджується світлиною (а.с.79). Вже теперішній власник будинковолодіння ОСОБА_6 встановив металеві стовпи для будівництва огорожі впритул до септика, чим збільшив площу суміжної земельної ділянки, що підтверджується світлиною (а.с.64).
Рішенням десятої сесії шостого демократичного скликання (друге пленарне засідання) від 04 квітня 2012 року «Про встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_6 і ОСОБА_4» затверджено акт встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_6 і ОСОБА_4 (а.с.4).
Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 10 травня 2005 року ОСОБА_7 продав ОСОБА_6 житловий будинок разом з надвірними будівлями під номером 48, що розташований на вул.Шевченка в с.Конюшки Рогатинського району. Відчужуваний житловий будинок разом з надвірними будівлями розташований на земельній ділянці Конюшківської сільської ради, складається з житлового будинку з цегли. При ньому є такі надвірні будівлі: стайня, ворота, огорожа, криниця (а.с.8).
Актом від 27.10.2011 року було відновлено межові знаки між господарствами ОСОБА_4 і ОСОБА_6 відповідно до схеми, доданої до акта (а.с.11-13).
Відповідно до записів у погосподарських книгах за 1986-1990 р.р. за господарством ОСОБА_7 рахувалася земельна ділянка площею 0,19 га (а.с.104-105), за господарством ОСОБА_8 - земельна ділянка площею 0,25 га (а.с.106-107).
Відповідно до записів у погосподарських книгах за 2001-2005 р.р. за господарством ОСОБА_8 в 2001-2002 рахувалася - земельна ділянка площею 0,25 га, в 2003-2005 роках - 1,05 га, з них для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель ) - 0,15 га (а.с.109-110), за господарством ОСОБА_7 в 2001-2005 роках рахувалася земельна ділянка площею 0,83 га без зазначення площі для обслуговування житлового будинку і господарських будівель (а.с.108).
Відповідно до записів у погосподарських книгах за 2006-2010 р.р. за господарством ОСОБА_6 рахувалася земельна ділянка 0,83 га, з них - для обслуговування житлового будинку - 0, 06 га (а.с.114-115), за господарством ОСОБА_4 рахувалася земельна ділянка площею 1,05 га , для обслуговування житлового будинку 0,15 га (а.с.111-113).
Відповідно до записів у погосподарських книгах за 2011-2015 р.р. за господарством ОСОБА_6 рахувалася земельна ділянка 0,83 га, з них - для обслуговування житлового будинку - 0, 06 га (а.с.116-118), за господарством ОСОБА_4 рахувалася земельна ділянка площею 1,05 га , для обслуговування житлового будинку 0,15 га (а.с.120-122).
Як вбачається з письмової заяви ОСОБА_7 від 06 серпня 1993 року, адресованої виконавчому комітету Конюшківської сільської ради, він мав намір приватизувати земельну ділянку, необхідну для обслуговування житлового та господарських будівель площею 0,19 га (а.с.156).
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зі змісту ч.2 ст.144 Конституції України та ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.
За ст.107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової інвентаризації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема, з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.
Відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проекту розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Відчуження об'єктів нерухомого майна в період з 01.01.2002 року по 20.06.2007 року (під час дії ЗКУ в ред. від 25.10.2001 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин) не тягнуло автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під будівлями та спорудами. Однак в силу ст.377 ЦК України, що набув чинності з 01.01.2004 року, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Відповідно до ч.5 ст.116 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або в користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Такий порядок встановлений ст.ст.140-149 цього Кодексу. відповідно до яких підставою припинення права користування земельною ділянкою, зокрема є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних рад відповідно до їх повноважень.
У судовому засіданні встановлено, що на час придбання позивачем ОСОБА_6 будинковолодіння у ОСОБА_7 септик був у наявності, межа між суміжними господарствами проходила поза його межами, що у судовому засіданні визнано і третьою особою без самостійних вимог ОСОБА_4, підтверджено показаннями свідка ОСОБА_13, долученими до адміністративної справи світлинами. Згідно плану землекористування ОСОБА_8 і ОСОБА_6, підписаним начальником управління Держкомзему України в Рогатинському районі ОСОБА_14, начальником відділу регіонального розвитку містобування і архітектури Р.Гривнаком, сільським головою ОСОБА_3 по встановлених межових знаках в користуванні ОСОБА_8 - 0,3895 га землі, в користуванні ОСОБА_6 - 0,1689 га, хоч відповідно до витягу з технічного звіту по нарахуванню площ земельних ділянок по контурах планово-картографічних матеріалів за 1987 рік за господарством ОСОБА_7 значилася площа 0,19 га, за ОСОБА_8 - 0,25 га. (а.с.130) У судовому засіданні не встановлено порушення прав землекористувача ОСОБА_4 позивачем ОСОБА_6, оскільки після купівлі домоволодіння в 2005 році він по даний час користувався земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, в межах існуючої загорожі. Рішення про вилучення у нього земельної ділянки сільською радою не приймалися. Встановлення межових знаків між суміжними господарствами ОСОБА_6 і ОСОБА_4, що проходить посередині септика, буде створювати незручності для ОСОБА_6 при обслуговуванні септика. За таких обставин та доказів, досліджених і перевірених у судовому засіданні, з врахуванням принципу розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення. Рішення десятої сесії шостого демократичного скликання Конюшківської сільської ради від 04 квітня 2012 року про встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_6 і ОСОБА_4 суперечить діючому законодавству, суперечить дослідженим і перевіреним у судовому засіданні письмовим доказам, порушує права позивача, а тому підлягає до скасування.
Керуючись ст.6,17,162 КАС України, ст.107 ЗК України , ст.377 ЦК України, суд,-
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним рішення Конюшківської сільської ради від 04 квітня 2012 року «Про встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_6 та ОСОБА_4.».
Стягнути з Конюшківської сільської ради на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 32,19 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий: О.О.Лошак