Справа № 1-624/12 Головуючий у І інстанції Омельченко
Провадження № 11/780/195/13 Доповідач у 2 інстанції Черкасов В.М.
Категорія 81 21.02.2013
УХВАЛА
Іменем України
21 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого, судді : - Шроль В.Р.
суддів : - Черкасова В.М., Нагорного А.М.
виправданих : - ОСОБА_4, ОСОБА_5
захисника : - ОСОБА_6
представника потерпілої : - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_8 на вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 19 листопада 2012 року, яким
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Києва, українку, громадянку України, освіта вища, розлучену, працюючу касиром TOB «Промінвестбанк», зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судиму,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, розлученого, зареєстрованого та працюючого фізичною особою - приватним підприємцем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого, -
виправдано за ч. 2 ст. 125 КК України за відсутністю події злочину. У задоволені цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на її користь 3 909, 14 грн. матеріальної та 10 000 грн. моральної шкоди - відмовлено,-
В с т а н о в и л а :
Згідно з вироком суду, ОСОБА_8 обвинувачує ОСОБА_4, ОСОБА_5 в тому, що вони 20.04.2012 року близько 22 години 30 хвилин в квартирі АДРЕСА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті неприязних відносин в ході розмови з нею, знаючи про її похилий вік та безпорадний стан (внаслідок перенесеного інсульту в неї лівосторонній параліч), висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою, навмисно нанесли їй численні легкі тілесні ушкодження: черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій поперекового відділу хребта, забій м'яких тканин передньої стінки грудної клітини, садно перенісся, що призвело до короткочасного розладу здоров'я. При цьому, ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що він схопив ОСОБА_8 за волосся і вдарив декілька раз кулаком в голову, потім взяв на кухні велику кухонну дошку і почав давати ОСОБА_8 нею у груди, так що вона задихалась, а також в перенісся, що залишило на переніссі криваву рану та синець, крім цього затягував на її шиї кінці хустки, в якій вона була, так, що вона задихалась. При цьому, ОСОБА_4 застосувала до неї балончик із сльозогінним газом, з якого вприснула їй в обличчя сльозогінний газ.
Відповідно до акту судово-медичного обстеження № 127 від 28.04 - 29.05.2012 року виявлені у ОСОБА_8 28.04.2012 року закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, садно перенісся відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, виявлені синці - до легких тілесних ушкоджень.
Виправдовуючи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.2 ст. 125 КК України суд послався на відсутність 20.04.2012 року активних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4, умисно спрямованих на спричинення ОСОБА_8 легких тілесних пошкоджень та таких легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Потерпілою та її представником, не доведено причетності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, зафіксованих в акті судово-медичного обстаження № 127 від 28.04.-29.05.2012 року. Пред'явлене ОСОБА_11 обвинувачення побудоване на припущеннях. Суду не надано жодного доказу застосування 20.04.2012 року ОСОБА_4 до ОСОБА_8 сльозогінного газу та невстановлена сама подія злочину.
Не погоджуючись з вироком суду, потерпіла подала апеляцію, в якій вказує, що вирок суду є необґрунтованим, незаконним, таким, що не відповідає вимогам ст. 334 КПК України. Суд не взяв до уваги висновки експертизи. Крім того, суд першої інстанції без належного дослідження обставин справи зробив неправильний висновок про відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності підсудного, не вжив всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
У запереченнях на апеляцію потерпілої, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вважає вирок суду законним та обґрунтованим, зазначає що суд дослідив всі обставини справи та наявні докази, і прийшов до обґрунтованого висновку про виправдання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за відсутністю подїї злочину. На його думку, апеляцію потерпілої слід залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, пояснення виправданих та їх захисника, які заперечують проти апеляції, представника потерпілої, який підтримав апеляцію, надавши останнє слово засудженим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія судді приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 327 КПК України 1960 року виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Згідно роз'яснення до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. із змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», що відповідно до ч.4 ст. 327 КПК України 1960 року виправдувальний вирок постановляється за відсутністю події злочину, коли судовим розглядом справи встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачувався підсудний, взагалі не мало місця або відсутній причинний зв'язок між діянням підсудного і шкідливими наслідками, настанням яких обумовлюється злочинність діяння, зокрема, коли шкідливі наслідки настали внаслідок дій особи, якій заподіяно шкоду, або в результаті дії сил природи тощо.
Розглядаючи кримінальну справу, суд першої інстанції виправдав ОСОБА_5 та ОСОБА_9 по ч.2 ст. 125 КК України за відсутністю події злочину.
З таким висновком суду неможливо погодитися, оскільки як убачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.06.2012 року встановлено факт конфлікту на побутовому грунті 20.04.2012 року між ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_8, який переріс в словесну суперечку, під час якої останні заподіяли потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодження. Дана постанова ніким не оскаржена та не скасована.
Крім того, як убачається з висновку судово-медичної експертизи № 428/Д від 07.11.2012 року, потерпіла ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна перенісся, синців правого передпліччя, шиї, ділянки грудини, крижової ділянки, які могли утворитися від дії тупих предметів, якими могли бути кулак та кухонна дошка, і за давністю можуть відповідати 20.04.2012 року. Виникнення всіх виявлених тілесних ушкоджень при одноразовому падінні з вертикального положення стоячи та ударі об рівні поверхності стіни чи підлоги малоймовірно.
Однак, постановляючи виправдувальний вирок суд послався на висновок цієї експертизи, зазначивши лише те, що не виключається утворення отриманих ОСОБА_8 20.04.2012 року тілесних ушкоджень при падінні з вертикального положення стоячи та ударі об стіну чи підлогу з проміжним контактом об предмети обстановки квартири.
Відповідно до ст. 367 КПК України 1960 року підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в апеляційному суді є невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.
Вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справ, коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні; коли суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; а також коли при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Ці вимоги кримінально-процесуального закону судом не виконані, не дано належної оцінки зібраним і дослідженим в судовому засіданні доказам в іх сукупності, а саме висновку експерта, постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, де встановлено факт заподіяння потерпілій ОСОБА_8 тілесних ушкоджень саме 20.04.2012 року. Вирок суду є невмотивований, не обгрунтований на законі, тому підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд.
Доводи потерпілої ОСОБА_8 щодо невмотивованості вироку, що призвело, на думку потерпілої, до виправдання ОСОБА_4, ОСОБА_5, являються переконливими.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції належним чином не дослідив всіх доказів по справі, висновки суду не підтверджуються доказами, досліженими в судовому засіданні, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновок, не зазначив у вироку, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші, не дав належної правової оцінки всім дослідженим доказам в іх сукупності та постановив незаконний і необґрунтований виправдувальний вирок щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за відсутності події злочину.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілої підлягає до часткового задоволення, а вирок суду скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначене в ухвалі, вжити мір до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, перевірити доводи в апеляції потерпілої, і в залежності від встановленого вирішити питання відповідно до чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, пінктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, колегія суддів,-
У х в а л и л а :
Апеляцію потерпілої ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 листопада 2012 року про виправдання ОСОБА_5 та ОСОБА_9 по ч.2 ст. 125 КК України за відсутністю події злочину - скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Головуючий :
Судді :