_________________________________________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ_________________________________________________
Справа № 11-843, 2006 року Головуючий по 1 інстанції Євтушенко В.Г.
Категорія: ст. 119 ч.І КК України Доповідач в апеляції Демиденко А.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Демиденка А.І.
суддів Швидкого Д.М., Ільченка A.M.
прокурора Свищ Л.А.
засудженого ОСОБА_5
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_3
та їх представника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за апеляцією потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 вересня 2006 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, гр-на України, раніше не судимого, -засуджено за ч.іст.119 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування цього покарання з випробуванням на іспитовий строк у 2 роки. :
Відповідно до вимог ст. 76 КК України засудженого ОСОБА_5 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу КВС; повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації до цього органу. Стягнуто з нього на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 1045 грн. В решті позовних вимог-їй відмовлено.
Стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Як вбачається із вироку, ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 06 вересня 2005 року близько 12 години, на території АТП НОМЕР_1 в м. Черкаси, в ході сварки з ОСОБА_3, яка виникла на грунті раптово виниклих особистих неприязнених відносин, не бажаючи та не
передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті, хоч міг і повинен був їх передбачити, наніс відкритою долонею правої руки один удар в область шиї та ключиці, від чого ОСОБА_3, впавши спиною на асфальт, втратив свідомість, а після був доставлений до лікарні, де 08 вересня 2005 року від отриманої черепно-мозкової травми помер.
В апеляції, що надійшла від потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, порушується питання про скасування вироку щодо ОСОБА_5 внаслідок неповноти досудового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам та м'якої міри покарання. На їх думку дії засудженого необхідно кваліфікувати, окрім ч.1ст.П9 КК, ще і за ч.1ст.296 КК України, оскільки вони були поєднані з грубим порушенням громадського порядку. Просять справу скерувати на додаткове розслідування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтів та їх представника, засудженого, думку прокурора, вивчивши матеріали справи та обговоривши
доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_5 у злочині, за вчинення
якого його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними у ній доказами, які судом досліджені всебічно, повно і об'єктивно.
Доводи, що наведені в апеляційній скарзі потерпілих, є безпідставними і спростовуються наступними доказами.
Як видно із матеріалів справи, засуджений ОСОБА_5 як на досудовому слідстві, так і в судовому засідання послідовно і логічно стверджував, що між ним та ОСОБА_3 раптово виникла сварка із-за того, що він на службовому автомобілі проїхав по тільки-шо відремонтованих ділянках території" автотранспортного підприємства. Коли потерпілий направлявся до нього з зжатими кулаками, він, випереджуючи негативні для нього наслідки, відкритою долонею правої руки наніс йому один удар в область шиї та ключиці, від чого останній впав на спину, вдарившись потиличною частиною голови об асфальти поверхню та втратив свідомість.
а.с. 12-13, 17-18, 158
Ці показання він конкретизував і деталізував під час відтворення з ним обстановки та обставин події.
а.с. 19-23,24,84-86
з
Відтворений ОСОБА_5 в порядку ст. 194 КПК України механізм отримання потерпілим тілесних ушкоджень, узгоджується з даними висновку додаткової судово-медичної експертизи, відповідно до якого черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку, крововиливу під оболонки головного мозку, а також синець в ділянці нижньої щелепи зліва, що перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_3, могли виникнути саме за таких обставин, тобто при ударі потиличною частиною його голови об асфальтну поверхню.
а.с. 60-61,89
Показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 узгоджуються з показаннями засудженого ОСОБА_5 та даними вищенаведених доказів.
Таким чином, судом першої інстанції фактичні обставини справи з'ясовані повно та об'єктивно. Будь-яких даних про те, що в ході цієї події з мотивів явної неповаги до суспільства ОСОБА_5 вчинив ще і хуліганство не встановлено.
Дії засудженого ОСОБА_5 за ч. 1ст. 119 КК України кваліфіковані правильно.
Призначене ОСОБА_5 покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься до середньої тяжкості; повно з'ясованим даним про особу засудженого, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Врахувавши це та пом'якшуючі покарання обставини в їх сукупності, за відсутності обтяжуючих покарання обставин суд. дійшов правильного висновку про . можливість виправлення засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, без відбування покарання, звільнивши його від нього на підставі ст. 75 КК України з випробуванням на іспитовий строк у 2 роки з накладенням обов'язків, передбачених ст. 76 цього ж Кодексу.
Доводи потерпілої ОСОБА_1 про порушення органами досудового слідства вимог ст. 217 КПК України не заслуговують на увагу, оскільки слідчий у передбачений законом спосіб завчасно повідомив її як про закінчення слідства, так і про її право ознайомитися з усіма матеріалами справи.
а.с. 160
4
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 з цього приводу не надала будь-яких заяв чи клопотань ні під час її попереднього розгляду, ні в ході всього судового слідства. Перепон в цьому питанні з боку суду не було, який подані нею заяви іншого характеру належно розглянув, а за заявою потерпілого ОСОБА_2 надавав йому можливість ознайомитись з всіма матеріалами справи.
а.с 176-178, 179, 181-186, 190-191,196, 199-200
Доповнення до апеляції потерпілої ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду справи про безпідставну відмову судом першої інстанції у задоволенні її позову про відшкодування моральної шкоди колегією суддів взяті до уваги і частково задоволені, оскільки їй як фактичній дружині, яка на протязі останніх 5-ти років співмешкала з ОСОБА_3, цим злочином заподіяна моральна шкода. Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню як таке, що ґрунтується на суб'єктивних твердженнях. Разом з тим, грошовий еквівалент моральної шкоди, про який ОСОБА_1 наголошувала у позовній заяві, у даному випадку значно завищений. На думку колегії суддів її розмір відповідає грошовому еквіваленту у 5000 грн. Засуджений визнав цю суму і зобов'язався добровільно відшкодувати її ОСОБА_1
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 373 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Апеляцію з доповненнями потерпілої ОСОБА_1 задовільнити частково.
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 вересня 2006 року відносно ОСОБА_5 залишити без змін.
Скасувати рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 «Про відшкодування моральної шкоди» та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити частково, стягнувши з засудженого ОСОБА_5 на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ть) тисяч грн.