АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1604/1781/2012 Номер провадження 22-ц/786/896/2013 Головуючий у 1-й інстанції Марущак Р.М. Доповідач Карпушин Г. Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Винниченка Ю.М., Корнієнка В.І. при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Гриньківської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору - Глобинська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2012 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Гриньківської сільської ради із залученням третіх осіб: Глобинської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовлено.

З рішенням суду не погодився позивач по справі - ОСОБА_1, та подав на нього апеляційну скаргу в якій прохав рішення суду першої інстанції від 18 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт вважає рішення місцевого суду таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення даного спору.

Судове засідання проводилось в присутності представника апелянта, за відсутності інших осіб, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про дату та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий суд виходив з того, що обставини по справі досліджені в повному обсязі, позивач не довів поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, також судом встановлено, що ОСОБА_1 знав про дату смерті ОСОБА_4 (його матері) і як спадкоємець першої черги спадкування за законом міг вільно реалізувати своє законне право на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

З матеріалів справи вбачається, що 20 вересня 2006 року померла мати позивача ОСОБА_4, після смерті якої відрилася спадщина, що складається з приватизованої земельної ділянки (паю) та житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в селі Гриньки Глобинського району Полтавської області. Заповіту ОСОБА_4 не залишила, тому її спадкоємцями (перша черга спадкування за законом) були її сини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6. В період строку для прийняття спадщини заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори було подано лише ОСОБА_5, ОСОБА_6 подав у сказаний строк заяву про відмову від прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 на час смерті матері, разом з нею не проживав, і в установлений законом строк заяву про прийняття її спадщини до нотаріальної контори не подав.

Таким чином спадщину померлої ОСОБА_4 із спадкоємців першої черги спадкування за законом прийняв лише ОСОБА_5, що підтверджено як його заявою до нотаріальної контори, так і проживанням із спадкодавцем однією сім'єю на час відкриття спадщини.

У разі пропуску строку для прийняття спадщини встановленого ст. 1270 ЦК України для спадкоємців передбачається цивільно-правова відповідальність, яка поля гає у позбавленні їх права на прийняття спадщини. Так, ч. 1 ст. 1272 ЦК передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається та ким, що не прийняв її. Це положення за загальним правилом стосується як спадкування за законом, так і за заповітом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, місцевий суд правильно з'ясував обставини справи, всебічно та об'єктивно перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : (підпис)

Судді: (підписи)

Копія згідно: