Справа № 1212/1377/2012

Провадження № 22ц/782/370/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Фарятьєва С.О.,

суддів - Лісіциної А.І., Назарової М.В.,

при секретарі - Вербицькому І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 20 грудня 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» (далі - ПАТ «КБ «Експобанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що 17.09.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «КБ «Експобанк» було укладено договір кредиту № 38/АК-2007. Факт одержання кредиту підтверджується заявою на видачу готівки №07 від 17.09.2007 року. В свою чергу відповідач зобов'язався сплачувати проценти позивачу у розмірі 12% річних, сплачувати комісію у розмірі 0,2 % від залишку заборгованості по кредиту, а також повертати кредит на умовах, що передбачено договором, але не пізніше 17.09.2014 року. Для забезпечення своїх зобов'язань за договором позичальник передав банку під заставу майно - автомобіль Skoda Octavia AI 0584 BE cірого кольору. Позивач передбачені умови договору не виконує, кредит не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість. Відповідно до умов договору у разі несвоєчасного повернення кредиту або процентів позичальник повинен сплатити пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення. Оскільки відповідачем не виконуються зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів, позивач просив суд стягнути з нього заборгованість у сумі 938044, 76 грн. та судовий збір у сумі 3219,00 грн.

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 20 грудня 2012 року позовні вимоги позивача було задоволено частково.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованість за кредитом у сумі 128339,67 грн., нараховані проценти 643,48 грн., прострочену заборгованість за кредитом 107202,98 грн., заборгованість за нарахованими процентами 77844, 70 грн., прострочену заборгованість за нарахованою комісією 9500,57 грн., загальну заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту 3260,00 грн., загальну заборгованість по пені за несвоєчасну оплату нарахованих процентів 2536,00 грн., загальну заборгованість за несвоєчасну оплату нарахованої комісії 347,00 грн., що загалом складає 329674,40 грн. заборгованості по кредиту та 998,00 грн. судового збору, а загалом 330645,29 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду представник відповідача подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає його незаконним та несправедливим.

Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

У відповідності із вимогами ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд першої інстанції правильно встановив, що між сторонами по справі склались договірні обов'язки.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 17 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк» та ОСОБА_2 було укладено договір №38/ак-2007 про надання йому кредиту. Згідно рішення загальних зборів акціонерів від 30.10.2009 року №4/2009 року відбулася зміна найменування вказаної банківської установи на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк». Відповідно до умов договору банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 32 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік, комісією у розмірі 0,2 % від залишку заборгованості по кредиту, з кінцевим терміном повернення 17 вересня 2014 року, а відповідач зобов`язався щомісячно, у встановлені договором строки, здійснювати повернення частини кредиту, а також сплачувати нараховані відсотки за використання кредиту.

Відповідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 Цивільного Кодексу передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В силу ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як було встановлено судом позичальник, яким є відповідач, взяті на себе зобов'язання, тобто умови договору в повному обсязі не виконував, а саме не повернув кредит у розмірі 128339,67 грн., нараховані проценти - 643,48 грн., прострочену заборгованість по кредиту - 107202,98 грн., прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 77844,70 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 326052,82 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 253681,02 грн., загальну заборгованість по пені за несвоєчасну оплату нарахованої комісії - 34772,09 грн., а всього становило - 938044,76 грн.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи.

З огляду на вищенаведене суд 1-ої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині заборгованості за кредитом.

Що ж стосується висновків суду про часткове задоволення позову про стягнення на користь позивача пені за несплату кредиту, відсотків та комісії, то судова колегія також вважає їх правильними виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання між сторонами по загальному правилу мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. А у відповідності до вимог ч.3 ст.551 Цивільного Кодексу розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Тому враховуючи ці положення закону, а також те, що позивач нарахував дуже велику пеню за несплату кредиту, відсотків та комісії, оскільки на момент одержання кредиту сума в еквіваленті до гривні складала 161600, грн. (а.с.18), ціна за один долар складала 5,05 грн., а на момент пред'явлення позову складає 8,00 грн. і внаслідок девальвації гривні, відповідач вимушений сплачувати суму боргу та проценти на 50% в еквіваленті до гривні більше, ніж чим це передбачено умовами договору на момент укладення кредитного договору, суд першої інстанції обґрунтовано зменшив розмір заборгованості та частково задовольнив позов в цій частині.

З вказаними висновками суду першої інстанції вважає за необхідне погодитись і судова колегія апеляційного суду, оскільки зроблені вони на підставі встановлених ним обставинах справи, всебічно, повно та об'єктивно досліджених доказах, та на підставі правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, оскільки вони були викладені позивачем у запереченнях на позовні вимоги позивача і були предметом дослідження суду першої інстанції.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не дають суду апеляційної інстанції підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Підстав для скасування або зміни рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити, а рішення Кремінського районного суду Луганської області від 20 грудня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: