АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1996 200 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: спори про Клочко О.В.
спадкове право Доповідач в апеляційній
Інстанції Магда Л.Ф.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2006 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах .-, апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Вініченко Б.Б.
суддів Магди Л.Ф. Сіренка Ю.В.
при секретарі Шульзі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду від 29 вересня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання недійсними: заповітів, свідоцтв про право власності на спадкове майно, шлюбу, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за позовом третьої особи ОСОБА_5до ОСОБА_1 про визнання недійсними заповіту, свідоцтв про право власності на спадкове майно, визнання за ним права власності на 5/6 частин спадкової квартири,
встановила:
ОСОБА_218 січня 2001 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1про визнання недійсними: заповітів, права власності на спадкове майно, шлюбу, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
19 червня 2006 р. з позовною заявою до ОСОБА_1 як третя особа звернувся ОСОБА_6про визнання недійсними заповіту, свідоцтв про право власності на спадкове майно, визнання за ним права власності на 5/6 частин спадкової квартири.
ОСОБА_1 28 серпня 2006 р. звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2, Черкаського обласного госпіталю інвалідів Великої Вітчизняної війни та ветеранів праці, в якій просила встановити: факт, що інформація про померлого ОСОБА_7 збиралася, зберігалася і поширювалася з порушенням вимог ст. 32 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про інформацію», ст. 6 Закону України «Про психіатричну допомогу»; факт, що записи до медичних карток покійного ОСОБА_7 про його неіснуюче психічне захворювання є недостовірними, були зроблені невідомими особами після його смерті; факт, що позовна заява ОСОБА_2 в частині визнання шлюбу недійсним суперечить вимогам ст. ст. 32, 51 Конституції України, ст. 42 Кодексу про шлюб та сім'ю; факт, що ОСОБА_2 ні на час звернення до суду ні в ході розгляду справи позовну заяву про визнання покійного ОСОБА_8 недієздатним не заявляв і згідно з чинним законодавством не має такого права, а його позовні вимоги посягають на честь, гідність і недоторканність.
Ухвалою Придніпровського районного суду від 29 вересня 2006 р. у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено і роз'яснено право звернення з зазначеною заявою в порядку окремого провадження.
Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просить про скасування ухвали суду і скерування справи до Верховного Суду України для зміни підсудності, посилаючись на те, що суд невірно застосував норми процесуального законодавства, неоднаково застосовує це законодавство відносно вимог позивача по справі та вимог, заявлених нею, суд також не розглянув її заяву про роз'єднання вимог ОСОБА_2, не постановив за її заявою відповідної ухвали.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлений в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1, суд виходив з того, що її вимоги слід розглядати в порядку окремого провадження і об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства не допускається.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки відповідно до вимог ч. 6 ст. 235 ЩІК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
З матеріалів справи, зустрічної позовної заяви ОСОБА_1, пояснень сторін видно, що ця зустрічна позовна заява безпосередньо стосується спору про право власності на спадкове майно, який розглядається в суді з 2001 р.
Отже ухвала суду від 29 вересня 2006 р. протирічить вимогам ст. 123, ч. 6 ст. 235 ЦПК України, тому не може залишатися без змін, підлягає скасуванню, а справа поверненню в суд для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.
Разом з тим вимоги апелянта про направлення справи до Верховного Суду України для вирішення питання про зміну її підсудності не підлягають до задоволення, оскільки вирішення питання про зміну підсудності цивільних справ не відноситься до компетенції апеляційних судів, крім випадків, коли стороною у цивільній справі є суддя чи судді місцевого суду.
Не підлягають до задоволення і вимоги апелянта про винесення відносно судді Клочко О.В. окремої ухвали з метою притягнення його до дисциплінарної відповідальності, зважаючи на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 31 Закону України «Про статус суддів» скасування чи зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки. А такі обставини апеляційним судом в ході розгляду справи не встановлені.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу
Придніпровського районного суду від 29 вересня 2006 р. скасувати, справу
повернути в суд для вирішення питання про прийняття зустрічного позову
ОСОБА_1
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.