АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа 22ц-2107  2006 р.                                                          Головуючий по 1 інстанції

Категорія: інші справи                                                                Калієвський І.Д.

позовного провадження                                                            Доповідач в апеляційній

Інстанції Магда Л.Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 листопада 2006 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                            Храпка В.Д.

суддів                                        Магда Л.Ф. Сіренка Ю.В.

при секретарі                           Шульзі Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Маньківського районного суду від 5 жовтня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Маньківської районної державної нотаріальної контори, нотаріуса ОСОБА_2про відшкодування моральної шкоди,

встановила:

ОСОБА_110 травня 2006 р. звернувся до суду з позовом до Маньківської районної державної нотаріальної контори, нотаріуса ОСОБА_2про відшкодування моральної шкоди. В позовній заяві вказував, що неправомірними діями нотаріуса йому заподіяно значної моральної шкоди, яка полягала у погіршенні стану його здоров'я, у приниженні честі і гідності, необхідності витрачати час і додаткові кошти на поїздки зі скаргами до органів влади різного рівня і нести психоемоційні навантаження від перебування в приймальнях цих органів.

Неправомірність дій нотаріуса при оформленні спадщини підтверджується рішенням Маньківського районного суду від 18 серпня 2005 р. Розмір моральної шкоди позивачем визначений у 5 тис. грн., про стягнення яких позивач просив

суд.

Крім того, позивач просив суд зобов'язати нотаріуса вибачитись перед ним за поширення недостовірної інформації щодо родинних відносин між ним та померлим батьком, що містяться у поясненні ОСОБА_2 на ім'я начальника управління юстиції, де зазначено, що він не підтримував родинні відносини з померлим, що не відповідає дійсності.

Під час розгляду справи позивач змінив свої вимоги в частині розміру заподіяної йому моральної шкоди, зменшивши цей розмір з 5 тис. грн. до 1700 грн.

Рішенням Маньківського районного суду від 5 жовтня 2006 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково, з Маньківської районної державної нотаріальної контори на його користь стягнуто 200 грн. на відшкодування моральної шкоди, 51 грн. судових витрат на ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні іншої частини вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду і розгляд справи по суті апеляційним судом посилаючись на те, що при визначенні розміру моральної шкоди судом не враховано всіх обставин заподіяння йому такої шкоди, суд безпідставно відмовив йому у задоволенні позову в частині зобов'язання нотаріуса вибачитись перед ним за поширення недостовірної інформації про його родинні стосунки з батьком, суд також не поклав обов'язок по відшкодуванню шкоди на органи Державного Казначейства України, "хоча відповідач по справі - нотаріальна контора являється державною.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд врахував характер, тривалість та обсяг заподіяних йому моральних страждань, істотність вимушених змін у його житті, ступінь вини відповідача. Доказів, які б слугували підставою для збільшення розміру такої шкоди, ОСОБА_1 апеляційному суду не надав і в апеляційній скарзі на такі докази не посилався.

Обґрунтовано суд відмовив позивачу в задоволенні його позову про зобов'язання нотаріуса вибачитись перед ним за поширення відомостей, які містяться в поясненні нотаріуса на ім'я начальника Управління юстиції при проведенні перевірки скарги ОСОБА_1, та які, як він стверджував, не відповідають дійсності, оскільки судом встановлено, що позивач дійсно з літа 1999 р. до смерті свого батька у грудні 2001 р. з ним не спілкувався, на похорони не приїжджав, покійний був похований за кошти сільської ради.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апелянта про необхідність проведення стягнення моральної шкоди з Державного Казначейства України, а не з нотаріальної контори, зважаючи на те, що відповідно до вимог ст. 1171 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду, яке постановлено з дотриманням вимог чинного матеріального та процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 НІЖ України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1.   відхилити,  рішення  Маньківського районного суду від 5 жовтня 2006 р. залишити без змін.

             Ухвала   набирає   чинності   одразу   після   проголошення   і   може   бути

оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.