АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2062/2006 р                                                  Головуючий по першій інстанції

Категорія: трудові правовідносини                                                         Дерунець О.А..

Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю.В..

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого:      Храпко В.Д.,

суддів:                       Сіренко Ю.В., Корнієнко Н.В.,

при секретарі:     Федьорко М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу начальника колективного малого підприємства «Центральна будівельна лабораторія» на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 31 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до колективного малого підприємства «Центральна будівельна лабораторія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки її виплати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 28 жовтня 2002 року звернулась до суду з позовом до колективного малого підприємства «Центральна будівельна лабораторія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки її виплати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, моральної шкоди.

В позовній заяві вказувала, що працювала на підприємстві інженером з 1991 року. Наказом від 13 жовтня 2002 року її звільнено з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штатів. При звільненні з нею не було проведено остаточний розрахунок, не виплачено вихідну допомогу. На неодноразові звернення з приводу проведення розрахунку відповідач не реагує. Внаслідок порушення трудових прав, звернення до різних інстанцій за захистом своїх прав, їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 5000 грн.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2320,62 грн, посилаючись на те, що він є представником відповідача і в ході розгляду справи з вини позивачки в нього стався серцевий напад, він був госпіталізований до лікарні, де проходив лікування та реабілітацію.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 31 серпня 2006 року з відповідача на користь позивачки стягнуто 652,86 грн. компенсації за невикористану відпустку; 180 грн. вихідної допомоги; 1622,7 грн. компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати; 9180 грн. середнього заробітку за час затримки повного розрахунку за період з 13 травня 2002 року по 13 серпня 2006 року; 2000 грн. моральної шкоди та 126,8 грн. судових витрат, а всього 13762,36 грн.

В апеляційній скарзі колективне мале підприємство «Центральна будівельна лабораторія», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права порушує питання про скасування рішення та направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.ЗОЗ ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з апеляційної скарги та пояснень представників відповідача в апеляційному суді відповідач не погодився з рішенням суду лише в частині стягнення на користь позивачки моральної шкоди, компенсації за невикористану відпустку в розмірі 652,86 грн., вважаючи, що така компенсація становить в розмірі 65,5 грн. та розміром вихідної допомоги в розмірі 180 грн., вважаючи таку допомогу в розмірі 16,83 грн.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що розмір компенсації за невикористані позивачкою щорічні відпустки підлягає визначенню відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» і становить в розмірі 65,5 грн., який є пропорційним до відпрацьованого нею часу з чим погодилась також і позивачка.

Розмір вихідної допомоги ОСОБА_1 необхідно визначити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передували звільненню позивачки в розмірі 16,83 грн.

З огляду на це рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Доводи апеляційної скарги про відмову позивачці в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки статтею 237-1 КЗпП України визначено право працівника на відшкодування такої шкоди.

_з

При визначенні розміру моральної шкоди в розмірі 2000 грн. суд вірнo врахував, що в результаті порушення законних прав позивачки вона понеслa моральні страждання, які виразились у втраті нормальних життєвих зв'язків, щ вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Інші доводи апеляційної скарги досліджувались судом першої інстанції на правильність висновків суду не впливають.

Керуючись ст-.ст. 44; 117; 233; 237-1 ; 238 КЗпП України, ст..ст. 307 309; 314 ЦПК України колегія суддів судової палати, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу колективного малого підприємства «Центральна будівельна лабораторія» задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 31 серпня 2006 року по даній справі змінити.

Зменшити визначений судом розмір компенсації за невикористану ОСОБА_1 відпустку, що підлягає стягненню з колективного малого підприємства «Центральна будівельна лабораторія» на її користь з 652,86 грн. до 65,5 грн. та розмір вихідної допомоги з 180 грн. до 16,83 грн.

Вважати, що визначені судом суми підлягають стягненню з колективного малого підприємства «Центральна будівельна лабораторія» на користь ОСОБА_1 без врахування податків та інших обов'язкових платежів.

В решті це рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.