Справа № 459/139/13- ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          24 січня 2013 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді                                        Головатого Р.Я.

з участю секретаря                       Новосад І.Я.

розглянувши подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції ОСОБА_1 про виділення частки арештованого майна ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

14.01.2013року старший державний виконавець відділу ДВС Червоноградського МУЮ ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням, у якому просить винести рішення про виділення 1/2 частки арештованого майна, що належить ОСОБА_2.

Вимоги обґрунтовані тим, що у ВДВС Червоноградського МУЮ на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № В-6-1018 від 23.04.2012року по примусовому виконанні судового наказу № 2-н-8863 виданого Івано-Франківським міським судом 03.07.2009року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 14044,78грн. на користь ПАТ ’’Плюс Банк’’.

23.04.2012 року державним виконавцем відділу ДВС Червоноградського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та скеровано запити у реєструючи органи м. Червонограда для перевірки майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

19.06.2012року винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Згідно з відповіддю ВРЕР ДАІ за ОСОБА_3 транспортних засобів не зареєстровано.

Згідно Управління держкомзему у м.Червонограді, встановлено , що ОСОБА_2 як землевласник та землекористувач не зареєстрований.

Згідно відповіді Червоноградського МБТІ № 1680 від 24.05.2012року за боржником зареєстрована 1/2 частка квартири АДРЕСА_1.

Чинний ЦПК України не містить положень про порядок розгляду подання державного виконавця про виділення частки арештованого майна, тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд цього питання за правилами, установленими у статтях 377, 377-1 цього Кодексу без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

          З’ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання слід відмовити з огляду на таке.

          Судом установлено, що згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження за № В-6-1018 від 23.04.2012 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанні судового наказу № 2-н-8863 виданого Івано-Франківським міським судом 03.07.2009року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 14044,78грн. на користь ПАТ ’’Плюс Банк’’

19.06.2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою постановлено накласти арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2

Згідно з повідомленням Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації»№ 1680 від 24.05.2012року за боржником зареєстрована 1/2 частка квартири АДРЕСА_1.

При цьому судом ураховано наступне.

Відповідно до положень частин 1-5 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно з підпунктом 5.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року N 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за N 865/415, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Таким чином, законодавцем установлено можливість звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи як крайній захід, у разі безрезультатності вжиття інших, крім звернення стягнення на заробітну плат, пенсії тощо, заходів погашення заборгованості.

Водночас суб’єктом внесеного подання не надано доказів учинення ним дій, зокрема, щодо виявлення коштів боржника в інших кредитних організаціях, наявності рахунків в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Крім того, з представлених та досліджених документів установлено, що державним виконавцем не розглядалося питання про звернення його до суду для вирішення питання про примусове проникнення до житла боржника з метою виявлення майна останнього.

Наведене дає підстави для висновку про передчасність внесення подання, тому у його задоволенні слід відмовити.

          Керуючись ст. ст. 210, 212, 377, 377-1 ЦПК, ст.ст. 52, 63 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року N 74/5 суд , -

УХВАЛИВ:

          У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції ОСОБА_1 про виділення 1/2 частки арештованого майна ОСОБА_2 - відмовити.

          Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:                                                             Р. Я. Головатий