Справа № 11 - 784 2006 р. Категорія ст. 121 ч. 1 КК України
Головуючий 1 інстанції суддя Малюк Т.О.
Доповідач апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 р. Колегія суддів судової палати по кримінальних
справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючої: Куценко О.В.
Суддів: Губи О.О.
Гребенюк B.L
За участю: прокурора Данчука В.М.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 серпня 2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженець смт. Доманівка Доманівського району Миколаївської області, громадянин України, українець, з середньою спеціально освітою, не працюючий, не одружений, проживаючий АДРЕСА_1, постійного місця проживання не має, раніше судимий Доманівським районним судом Миколаївської області:
1) 03.06.1994 року за ч. З ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 11.08.1996 року за амністією;
2) 22.05.1998 року за ч. ч. 2, 3 ст. 140 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 06.12.2001 року по закінченню строку покарання;
3) 24.12.2002 року за ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 24.06.2005 року умовно - достроково на 3 місяці 1 день за постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.06.2005 року; -
- засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Згідно вироку ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 14 травня 2006 року близько 23.00 години в балагані на території овочевої бригади ПП "Абсолют" поблизу м. Вознесенська Миколаївської області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на фунті виниклих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_2 удар ножем в область живота, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді проникаючого колото - різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням печінки, підшлункової залози, що супроводжувалося внутрішньочеревною кровотечею, а також рани в надлопаточній області зліва.
Засуджений ОСОБА_1 в апеляції просить перевірити законність та обґрунтованість вироку. Не згоден з кваліфікацією його дій за ч. 1 ст. 121 КК України, посилаючись на те, що спричинив потерпілому тілесні ушкодження захищаючись. Посилається на не проведення під час досудового слідства відтворення обстановки та обставин події, на не ознайомлення його з матеріалами справи слідчим. Також посилається на не взяття судом до уваги його позитивні характеристики.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, думку прокурора Данчука В.М. про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не піддягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК відповідають фактичним обставинам справи, і ґрунтуються на зібраних у справі доказах. Зокрема, вони підтверджені показаннями самого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, даними протоколів слідчих дій, висновків експерта та іншими доказами.
Так, ОСОБА_1 суду пояснив, що 14.05.2006 року об 11.30 год. вперше побачив ОСОБА_2, який прийшов працювати в ту бригаду по вирощуванню овочів, де працював сам. ОСОБА_6 був у нетверезому стані і під час обіду спав. Близько 18.30 год. повернувся з роботи. Його співмешканка ОСОБА_5 принесла вечерю та 750 г. горілки. Вони з ОСОБА_5 та потерпілим повечеряли, випили горшку і він пішов у свою кімнату читати книжку. Згодом до нього зайшов ОСОБА_2 і спитав, де можна купити горілки. Вони вдвох пішли на район Болгарка і у незнайомої жінки потерпілий купив 1 літр самогону. Повернувшись до балагану, вони випили 0,5 літра самогону і він ліг відпочивати. Через деякий час на прохання ОСОБА_2 дав йому радіоприймач і заснув. Проснувся від відчуття, що хтось сидить поряд. Це був потерпілий, який віддав радіоприймач. Знову заснув, а прокинувся від крику з кімнати потерпшого. Вийшовши в сусідню кімнату, побачив, що ОСОБА_2 сидить за столом, крутить у руках ніж і кричить. Почав його заспокоювати, але той на зауваження не реагував, а потім спитав, чи знає він, що таке ст. 115 КК України, встав з ножем. Знову почав заспокоювати потерпшого, але той не реагував, тому він вибив з рук потерпшого ніж і взяв його в свої руки, тримаючи за лезо. ОСОБА_2 почав видирати у нього ніж і він автоматично зреагував так, що двічі вдарив його ножем. ОСОБА_2 вискочив на двір і почав хватати робочий інструмент. Він вибіг слідом за потерпшим і ударив його у спину. Той кричав, а він повернувся у балаган, поклав ніж на стіл і ліг спати.
Потерпший ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 14 травня 2006 року на центральному ринку м. Вознесенська він з корейцем на ім'я Валерій домовився про працевлаштування. В обідню пору вони приїхали у бригаду, де хазяйка дала йому обід та горілки, і показала йому балаган, в якому він буде жити. В одній з кімнат цього балагану жили ОСОБА_1 зі своєю співмешканкою ОСОБА_7. Близько 16.00 год. вони познайомилися з ОСОБА_1, який трохи посидівши, пішов і повернувся близько 19.00 години. Вони взяли у хазяйки вечерю і 750 г. горілки. Вживши горшку з вечерею, він запропонував купити ще горілки, оскільки у нього були гроші. Він з ОСОБА_1 пішли у Вознесенськ, де у незнайомої жінки купили 1 літр самогону і близько 21.00 години повернулися до балагану. Випили 0,5 літра горшки, а решту він забрав і пішов до своєї кімнати. Близько 22.40 год. в його кімнату зайшов ОСОБА_1, безпричинно накинувся на нього і почав колоти його ножем. Вони боролися, потім він побіг у балаган до хазяйки і почав кричати. Хазяйка стала заспокоювати ОСОБА_1, а йому наказала покинути їх бригаду. Був весь у крові. ОСОБА_3 витерла кров і він пішов. Біля траси упав і пролежав добу. Вранці його знайшов чоловік, який допоміг йому дістатися до села Малосольоне. у будинку фермера він пробув 5 днів. Його самопочуття погіршилося і його відвезли до лікарні, де зробили операцію. Претензій до ОСОБА_1 не має і просить його не карати.
Пояснення потерпілого в частині місця події, нанесення ножових поранень та спричинення тілесних ушкоджень потерпілому саме ОСОБА_1 узгоджуються з поясненнями засудженого ОСОБА_1 в судовому засіданні, з даними його явки з повинною від 23.05.2006 року (а. с. 3) та заявою потерпілого ОСОБА_2 від 23.05.2006 року (а. с. 8).
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 14.05.2006 року на ринку м. Вознесенська до них з чоловіком підійшов потерпілий і попросився до них на роботу. Близько 12.00 години вони приїхали на бригаду. Вона його нагодувала, дала 100 г. горілки і поселила в балаган, де жив ОСОБА_1 зі своєю співмешканкою ОСОБА_5. Близько 16.00 -17.00 години вона з потерпілим та ОСОБА_5 працювали у парнику. Близько 19.00 години вона дала ОСОБА_5 вечерю на трьох чоловік та 750 грам горілки. Що відбувалося у них в балагані, вона не знає, оскільки пішла у свій балаган і приблизно о 21.00 годині лягла спати. Близько 23.00 години почула, що її хтось гукає. Вийшла і побачила потерпілого, який сказав, що побився з ОСОБА_1 і не буде у неї працювати. Крові у нього вона не бачила.
З пояснень свідка ОСОБА_3 вбачається, що приблизно в середині травня 2006 року (точної дати не пам'ятає), близько 23.00 години до неї в балаган прийшов потерпший. У нього на футболці була кров і він сказав, що його покусав собака. Вона обробила рану. Рана була не від укусу собаки, а схожа на ножове поранення, не глибока. Після цього потерпілий пішов і більше вона його не бачила.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 14.05.2006 року по обіді до них у балаган поселили потерпілого. Ввечері вона, підсудний та потерпілий повечеряли, вживши 750 г. горілки. Потерпілий сказав, що треба ще купити горілки. Вона лягла спати, а прокинулась від того, що ОСОБА_2 вимагав закуски. Вона вийшла в його кімнату. Він почав її ображати, перевернув посуд. На цей шум вийшов ОСОБА_1, щоб заспокоїти потерпілого. У останнього в руках був ніж, яким він грався, погрожуючи. Чоловіки штовхали один одного, потім потерпілий вибіг з балагану, а ОСОБА_1 - за ним. Бачила, що потерпілий кидався з ножем на ОСОБА_1, а як ніж опинився у останнього, не знає.
Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 24.05.2006 року в балагані корейської бригади на землях З AT "Болгарка" поблизу м. Вознесенська на столі виявлено та вилучено столовий ніж з пластмасовою рукояткою сірого кольору загальною довжиною 11 см. та довжиною леза 9,2 см. (а. с 16), який, згідно висновку експерта № 46 від 01.06.2006 року, холодною зброєю не являється, а відноситься до кухонних ножів, що виготовлений заводським способом (а. с. 48 - 49).
З довідки Вознесенської Центральної районної лікарні від 23.05.2006 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 з 22.05.2006 року знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні з діагнозом: проникаюче ножове поранення черевної порожнини, внутрішньочеревна кровотеча, проведена операцію по ушиванню ран печінки (а. с. 7).
Згідно даних акту судово - медичного обстеження № 117 від 24.05.2006 року, висновку судово - медичної експертизи № 119 від 26.05.2006 року, висновку додаткової судово - медичної експертизи № 128 від 05.06.2006 року у потерпілого ОСОБА_2 виявлені такі тілесні ушкодження: проникаюче колото - різане поранення черевної порожнини з пошкодженням печінки, підпгаункової залози, внутрішньочеревною кровотечею (1500 мл. крові), які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; а також рана в надлопаточній області зліва та рубець на передній поверхні грудної клітини (що виник внаслідок заживления рани), які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (а. с. 10 -11, 26, 51 - 52).
Таким чином, по справі встановлено, що засуджений застосував таке насильство, яке призвело до спричинення потерпшому тяжких тілесних ушкоджень. Цей наслідок перебуває в безпосередньому зв'язку з діями ОСОБА_1.
Відповідно до даних судово - медичної експертизи № 201 від 26.05.2006 року у ОСОБА_1 виявлено тілесне ушкодження у вигляді садна в області попереку зліва, яке відносяться до легких тілесних ушкоджень (а. с. 27).
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину є обґрунтованим і відповідає сукупності досліджених по справі доказів.
Не встановлено процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду щодо винності засудженого та правильності кваліфікації його дій.
Доводи засудженого про спричинення тілесних ушкоджень потерпілому при захисті неспроможні, оскільки спростовуються, окрім пояснень потерпшого, його особистими поясненнями про те, що у потерпшого був ніж, який він вибив у останнього з рук і взяв в свою руку, а потім наніс ним два удари потерпшому ОСОБА_2. А коли той втік з балагану, засуджений побіг за ними і вдарив його ще й у спину, згідно протоколу судового засідання (а. с. 203). Також зазначені доводи засудженого спростовуються даними судово -медичної експертизи № 201 від 26.05.2006 року, згідно яких ОСОБА_1 повідомив експерту, що 14-15 травня 2006 року близько 22.00 години в приміщенні невідомий чоловік руками штовхав його. Не падав, свідомість не втрачав (а. с. 27).
Вказане свідчить про те, що потерпілий ОСОБА_6 не вчиняв ніяких дій відносно засудженого ОСОБА_1, від яких останній мав би захищатися.
Безпідставними є і твердження апелянта про не ознайомлення його слідчим з матеріалами справи, оскільки в протоколі оголошення про закінчення досудового слідства, пред'явлення матеріалів кримінальної справи обвинуваченому і роз'яснення прав на захист від 14.07.2006 року є власноручний запис ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи і вщсутність заяв та клопотань (а. с. 79).
Що стосується не проведення під час досудового слідства відтворення обстановки та обставин події, то ці доводи засудженого є неспроможними, оскільки зазначене ніяким чином не впливає на його відповідальність та кваліфікацію його дій. А крім того, ОСОБА_1 під час судового засідання заявив таке клопотання, а потім від нього відмовився, згідно протоколу судового засідання (а. с. 102,103 із звороту).
Зауважень на протокол судового засідання у встановленому законом порядку від засудженого не надходило. Крім того, в матеріалах справи є заява засудженого ОСОБА_1 про ознайомлення ним з протоколом судового засідання та про відсутність заяв, претензій, доповнень (а. с. 117).
Покарання засудженому ОСОБА_1, як вбачається з вироку, призначено відповідно до вимог ст. 65, 66, 67 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, думки потерпілого, пом'якшуючих покарання обставин - визнання ним своєї вини, щирого каяття у вчиненому, явки з повинною, а також обтяжуючих його покарання обставин - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидиву злочину, в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України. І навіть з урахуванням даних про особу засудженого, який за місцем роботи характеризується позитивно, вважати покарання надмірно суворим колегія суддів підстав не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 серпня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без змін.