Справа № 10-151 /2006 рік Головуючий у 1 інстанції
Категорія санкція Дірко І.І.
Доповідач Куценко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 року колегії суддів палати з кримінальних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі
Головуючого Куценко О.В.
Суддів Гребенюк В.І., Тамбовцева В.О.
За участю прокурора Земляного В.М.
Захисника ОСОБА_1
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві
матеріали справи за апеляцією прокурора Центрального району м.
Миколаєва Кірієнка В.П. на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2006 року , якою у стосовно
ОСОБА_2 , уродженця м. Миколаєва , мешканця АДРЕСА_1, не судимого , підозрюваному у скоєнні злочину передбаченого ч.І ст. 187 КК України,
- відмовлено в обрані запобіжного заходу у виді взяття під варту.
Як видно із матеріалів справи , ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні 14 вересня 2006 року злочину , який органами досудового слідства кваліфікований за ч. 1 ст. 187 КК України.
10 жовтня 2006 року ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
13 жовтня 2006 року помічник прокурора Центрального району м. Миколаєва звернувся до суду з поданням про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, посилаючись на те , що ОСОБА_2 підозрюється в скоєнні тяжкого злочину , за який передбачено покарання на строк більше як три роки, може ухилитись від слідства і суду , продовжити злочинну діяльність.
Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2006 року в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу в виді взяття під варту підозрюваному ОСОБА_2, суд в постанові послався на те , що в матеріалах справи відсутні будь які дані, які б давали підстави вважати , що ОСОБА_2 може ухилитися від виконання своїх процесуальних обов'язків та має намір продовжити злочинну діяльність, а тому одна тільки тяжкість злочину не може бути підставою для обрання підозрюваному найбільш суворого запобіжного заходу, як взяття під варту.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді взяття під варту. Посилається на те, що постанова суду є необгрунтованою , оскільки злочин , у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, є тяжким , він може ухилитись від слідства і суду, продовжити злочинну діяльність, оскільки після вчинення злочину він зник і був затриманий тільки в результаті оперативних заходів.
Заслухавши доповідь судді , прокурора , який частково підтримав апеляцію , просив постанову суду скасувати , справу повернути на новий судовий розгляд , ОСОБА_2 та його захисника, які заперечували проти апеляції, вивчивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи та доводи апеляції , колегія суддів вважає , що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" судом під час судового розгляду подання органу дізнання , слідчого чи прокурора про взяття під варту предметом дослідження є ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу ( ст.148 і ч.І ст.155 КПК України).
Досліджуються також обставини , які відповідно до ст. 150 КПК України мають бути враховані при обранні запобіжного заходу , вік обвинуваченого чи підозрюваного , стан здоров'я, вид діяльності , місце проживання. З'ясовуються дані про попередні судимості, соціальні зв'язки особи, її схильності ( чи вживає наркотики, алкогольні напої), спосіб життя, поведінку під час провадження в цій або іншій кримінальній справі.
Дослідженню підлягають і відомості , що вказують на існування факторів , обставин чи моральних цінностей , які можуть свідчити про те, що підозрюваний , перебуваючи на волі , не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.
Як вбачається із протоколу судового засідання , суд відповідно до вимог ст. 165-2 КПК України вивчив матеріали кримінальної справи, належним чином дослідив обставини , що враховуються при обрані запобіжного заходу. Дав оцінку наведеним в поданні даним. Тому правильно прийшов до висновку про відсутність даних про те , що ОСОБА_2 може ухилитись від слідства і суду, продовжити злочинну діяльність.
Постанова суду постановлена з додержанням вимог ст.ст. 148, 150,155 КПК України , тому підстав для її зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України , колегія суддів ,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2006 року стосовно ОСОБА_2 - без зміни.