Справа № 10-150 /2006 рік                                                        Головуючий у 1 інстанції

Категорія санкція                                                                          Волкова О.І.

Доповідач Куценко О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 року колегія суддів палати з кримінальних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі

Головуючого                         Куценко О.В.

Суддів                                    Гребенюк В.І., Тамбовцева В.О.

За участю прокурора     Земляного В.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 жовтня   2006 року , якою у відношенні

ОСОБА_2 , уродженця м. Вознесенська Миколаївської області , обвинуваченого у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,

- обрано міру запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Як видно із матеріалів справи , ОСОБА_2 обвинувачується    у вчиненні злочину , який органами досудового слідства кваліфікований за ч. 2 ст. 187 КК України.

11  жовтня 2006 року ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

12    жовтня 2006 року старший слідчий СВ Южноукраїнського MB УМВС України в Миколаївській області звернувся до суду з поданням про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту , посилаючись на те , що ОСОБА_2                     обвинувачується   в скоєнні тяжкого злочину , за який передбачено покарання на строк більше як три роки, може ухилитись від слідства і суду , продовжити злочинну діяльність.

Постановою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 жовтня 2006 року ОСОБА_2 обрано міру запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Приймаючи таке рішення , суд вказав на те , що ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину , ухилявся від суду і слідства , в зв'язку з чим був об'явлений в розшук, може продовжити злочинну діяльність.

В апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати , провадження по справі закрити , посилаючись на те , що судом не обґрунтовано прийнято рішення про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту. Вважає, що слідчим в поданні не наведені достатні підстави вважати , що ОСОБА_2 буде ухилятись від слідства і суду, продовжувати злочинну діяльність. Не враховано обставини , що характеризують обвинуваченого, а саме те , що ОСОБА_2 , має на утриманні матір інваліда, позитивно характеризується.

Заслухавши доповідь судді , думку прокурора про законність і обґрунтованість постанови, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" під час судового розгляду подання органу дізнання , слідчого чи прокурора про продовження строку тримання під вартою суддя з'ясовує обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу, передбачені ст.ст. 148,150,155,165-2 КПК України , а також умови за яких продовження строку тримання під вартою є можливим. ( ст. 156 КПК України).

Досліджуються також обставини , які відповідно до ст. 150 КПК України мають бути враховані при обранні запобіжного заходу , вік обвинуваченого чи підозрюваного , стан здоров'я, вид діяльності , місце проживання. З'ясовуються дані про попередні судимості, соціальні зв'язки особи, її схильності ( чи вживає наркотики, алкогольні напої), спосіб життя, поведінку під час провадження в цій або іншій кримінальній справі.

Як вбачається із матеріалів справи, суд належним чином не дослідив матеріали кримінальної справи, та обставини , що враховуються при обрані запобіжного заходу мотивував своє рішення про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Так судом враховано, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк більше як три роки.

Як вбачається із матеріалів справи , злочин в якому обвинувачується ОСОБА_2 був вчинений 23 березня 2006 року, стосовно ОСОБА_2 30 червня 2006 року було порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. Він на неодноразові виклики слідчого не з'являвся для виконання процесуальних дій, в зв'язку з чим був об'явлений в розшук.

За таких обставин суд правильно прийшов до висновку , що ОСОБА_2 може ухилятись від слідства і суду продовжити злочинну діяльність і обґрунтовано застосував до нього міру запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Постанова суду постановлена   відповідно до вимог сс 148, 150, 155 КПК України, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення , а постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 жовтня 2006 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни