апеляційний суд закарпатської області

88000, м.Ужгород, вул.Довженка, 7

Справа № 22-1379/06                       Головуючий у першій інстанції: Розман М.М.

Доповідач: Фазикош Г.В.

УХВАЛА

27.11.2006 р.                                                                                            м. Ужгород

Колегія суддів цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області в складі: Головуючої: Фазикош Г.В. суддів: Павліченко СВ., Куштана Б.П., при секретарі : Талпа СМ.,

з участю:  позивача ОСОБА_1    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали позовної заяви ОСОБА_1, поданої від власного імені та від імені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення моральної та матеріальної шкоди за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тячівського районного суду від 13 червня 2006 року,-

ВСТАНОВИЛА:-

ОСОБА_1 подав до суду позов від свого імені та від імені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Тячівський районний суд даний позов залишив без руху ухвалою від 30 травня 2006 року та надав позивачеві строк на усунення ряду недоліків, а саме: „зазначити на користь кого слід стягнути заподіяну матеріальну шкоду, конкретизувати викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме обґрунтувати позовні вимоги щодо заподіяння шкоди конкретно яким відповідачем, якому саме позивачу із наведенням відповідного розрахунку, зазначити, в чому полягає моральна шкода, яких міркувань позивач виходив, визначаючи її розмір, та якими доказами це підтверджено, на чию користь її слід стягнути".

13 червня 2006 року Тячівський районний суд виніс ухвалу, якою ухвалив зазначену позову заяву вважати неподаною та повернути позивачеві, оскільки позивач не усунув недоліки, наведені в ухвалі від 30 травня 2006 року в повному обсязі.

ОСОБА_1, не погодившись із цією ухвалою, подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та справу направити до місцевого суду для розгляду по суті.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вислухавши присутніх учасників процесу, колегія судців прийшла до наступних висновків.

При вирішенні питання про прийняття заяви суддя перевіряє, чи має заявник право на порушення справи, чи відповідають форма й зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи немає інших, встановлених законом, перешкод для порушення справи в суді.

Відповідно до ст.ст. 11, 60, 119 ЦПК України позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає обставини, якими їх обґрунтовує, та зазначає докази на підтвердження обставин.

Суддя при прийнятті заяви не має права давати оцінку доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

Однак в даному випадку суддя першої інстанції допустив порушення наведених вище норм процесуального закону, тому колегія вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати та направити позовну заяву в суд першої інстанції для вирішення питання про її прийняття.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 119, 303, 307. 312.315 ЦПК України, колегія суддів:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тячівського районного суду від 13 червня 2006 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1, подану від власного імені та від імені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення моральної та матеріальної шкоди направити до того ж суду для вирішення питання щодо прийняття її до розгляду по суті.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.