апеляційний суд
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 2/2006 р Головуючий у І інстанції: Ціцак О.В.
РІШЕННЯ Іменем України
17 листопада 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого Павліченка С.В.
суддів: Куштана Б.П., Фазикош Г.В.
при секретарі Довбака Т.О. з участю відповідача ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до редакції газети "Ехо Карпат" про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до редакції газети "Ехо Карпат" про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.
Позивач зазначав, що в газеті "Ехо Карпат" за ІНФОРМАЦІЯ_1 під рубрикою "Правозахист" під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_2 опублікована заява Генеральному Прокурору України від ОСОБА_3.
Позивач вважав, що в цій публікації міститься інформація, яка не відповідає дійсності принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача як офіцера Міністерства внутрішніх справ, просив спростувати таку інформацію та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.
Під час розгляду справи редакція газети Ехо Карпат" була замінена на інших відповідачів; ТОВ "Тоніс", Закарпатську обласну організацію "Правозахист", Закарпатську обласну організацію соціалістичної партії України, а в подальшому за змістом протоколів судового засідання у якості відповідачі до суду викликались ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
-Рішенням Ужгородського міського суду від 1 грудня 2003 року позов
задоволено часткова
2
Визнано такою, що не відповідає дійсності наступну інформацію опубліковану в газеті "Ехо Карпат" за ІНФОРМАЦІЯ_1 під рубрикою "Правозахист" під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_2:
-... "потім нас відвезли в УБОЗ м. Мукачево, де з участю п. ОСОБА_1 почалося фальсифікування справи проти мене".
-"Начальник УБОЗ ОСОБА_1 вимагав від мене підписання протоколів. Коли я відмовився, то він пообіцяв мені допомогти вийти, коли і це не проходило, то погрожував тим, що у мене вдома /підкинуть/ знайдуть зброю або наркотики і я сяду надовго".
-"Саме ОСОБА_1 в СІЗО м. Ужгорода дав мені переписати уже написану скаргу, яку я мав відправити в прокуратуру. Переконував, що вона нібито мені допоможе. Так, допомогла. Але тільки йому, в показниках "розкриття" злочинів, які існують тільки в його уяві".
Зобов'язано ОСОБА_2 опублікувати в газеті "Правозахист" наступне спростування: "В номері ІНФОРМАЦІЯ_1нашої газети була опублікована стаття ІНФОРМАЦІЯ_2, в якій ми розповсюдили неправдиві відомості, які порочать честь, гідність та ділову репутацію п. Дешко. Від імені редакції газети просимо публічне вибачення в ОСОБА_1".
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 5000 /п'ять тисяч/ грн. моральної шкоди.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Позивач в судове засідання повторно не з'явився і про причини неявки суд не повідомив.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
При розгляді даної справи суд першої .інстанції не врахував, що газеті "Ехо Карпат" за ІНФОРМАЦІЯ_1 під рубрикою "Правозахист" під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_2 опублікована не редакційна стаття чи стаття іншого працівника газети, а офіційна заява Генеральному Прокурору України від ОСОБА_3, який повідомляв про і методи слідства та фальсифікацію доказів з ціллю незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності.
В цей час, відносно ОСОБА_3велось слідство і йому інкримінувалась участь у тяжкому злочині, розбійному нападі.
Дії ОСОБА_3 та засобу масової інформацію, в даному .випадку були спрямовані на захист від незаконного затримання та встановлення істини по кримінальній справі, тому суд необгрунтовано визнав їх такими, що можуть бути спростовані на підставі ст. 7 чинного на той час ЦК України.
Вирішення в порядку цивільного судочинства факту наявності чи відсутності обставин,на які посилався ОСОБА_3 в заяві Генеральному Прокурору України під час розслідування кримінальної справи було передчасним вироком Мукачівського міськрайонного суду від 16 січня 2006 року, який залишений без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 29 червня 2006 року ОСОБА_3 був виправданий.
З тексту ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 29 червня 2006 року вбачається, що суд взяв до уваги належно не заперечені покази ОСОБА_3 про інсинуацію подій 6-тим відділом УБОЗ УМВС за які ОСОБА_3 намагались притягнути до кримінальної відповідальності, а матеріали кримінальної справи базувались в т. ч. і на протоколах з підробленим підписом ОСОБА_3.
Колегія суддів вважає, що за наведених' обставин орган масової інформації та його засновники не можуть нести відповідальності за публікацію скарг ОСОБА_3, оскільки зміст таких скарг містив оцінку дійсних фактів, а публікація спрямована не на приниження честі і гідності позивача, а на захист прав та свобод ОСОБА_3 від неправомірних дій працівників міліції в т. ч. і позивача.
Рішення суду першої інстанції базується на висновках, які не відповідають фактичним обставинам справи що, відповідно до п.З ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і постановления нового рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
рішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ужгородського міського суду від 1 грудня 2003 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення проголошене в порядку ст.218, 317 ЦПК України, набирає законної сили з моменту його проголошення і відповідно до ст. 326,327 ЦПК України може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.