АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Лук’янець Л. Ф., в присутності ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 грудня 2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду до адміністративної відповідальності притягнутий ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень в дохід держави.

Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, протоколом огляду місця ДТП, письмовими поясненнями учасників ДТП.

На дану постанову подано апеляцію ОСОБА_2, який просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що при зміні місця паркування свого автомобіля «Ніссан», рухаючись заднім ходом, його автомобіль лише торкнувся лівою частиною заднього бамперу з правою частиною заднього бамперу автомобіля «Субару», внаслідок чого не було завдано жодних механічних пошкоджень автомобілям, у зв'язку з чим в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Крім того, посилається на відповідь ДП «Український державний центр радіочастот», як на доказ того, що станом на 10.10.2012 року на автомобілі «Субару» д.н.з. НОМЕР_1 вже був пошкоджений задній бампер, однак суд не взяв це до уваги.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, та доводи апеляції, заслухавши ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, з підстав викладених у ній, вважаю, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 020824 від 10.10.2012 року, ОСОБА_2, цього ж дня, о 14 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_2, в м. Києві, по пл. Лук'янівській, рухаючись заднім ходом, не врахував дорожньої обстановки, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Субару» д.н.з.НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 10.9 ПДР України.

Відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 10.10.2012 року, в якому ОСОБА_2 зазначив, що відбувся дотик автомобілів задніми бамперами; даними схеми ДТП, в якій зазначено, що підчас ДТП у автомобілів «Ніссан» та «Субару» пошкоджені задні бампери, та яка підписана обома учасниками пригоди без зауважень та доповнень; поясненнями учасника ДТП ОСОБА_3, згідно яких, він рухався по вул. Дегтярівській в бік вул. Артема, зупинившись в потоці автомобілів перед перехрестям відчув удар в задню праву частину автомобіля, який скоїв автомобіль «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_2. Пояснення учасника ДТП ОСОБА_3 є послідовними і узгоджуються з іншими матеріалами адміністративної справи.

Що стосується посилань апелянта на довідку ДП «Український державний центр радіочастот», як на доказ того, що станом на 10.10.2012 року на автомобілі «Субару» д.н.з. НОМЕР_1 вже був пошкоджений задній бампер, то суд першої інстанції правильно зазначив у своїй постанові, що в довідці вказано про наявність незначних подряпин станом на 10.10.2012 року на задньому бампері автомобіля «Субару» зліва, а як вбачається з матеріалів справи, під час ДТП було пошкоджено задній бампер зазначеного автомобіля з правої сторони..

Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 зазначив, що він погоджується з порушенням ним Правил дорожнього руху України, однак стверджував, що в результаті ДТП транспортним засобам не було спричинено пошкоджень.

Однак, доводи ОСОБА_2, щодо відсутності пошкоджень транспортних засобів, є необґрунтованими і спростовуються вищенаведеним.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи апеляції, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення ОСОБА_2, вважаю, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення повно, всебічно та об'єктивно з'ясував всі обставини події, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, внаслідок чого правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП та наклав на нього стягнення в межах, передбачених санкцією цієї статті.

Враховуючи вище наведене, вважаю постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 294 КУпАП суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 грудня 2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП залишити без змін, а його апеляцію без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Л. Ф. Лук’янець