Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

________

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Зарютін П.В. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№0827/10932/2012

19 лютого 2013 року Справа № 22ц-778/ 936/13

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Остащенко О.В.

при участі: прокурора - адвоката -

____________________________________________________________________________________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 17.01.2013 року та ухвалу від 17.01.2013 року про відмову у прийнятті позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на утримання від чоловіка, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та грошових коштів на утримання посилалась на те, що після припинення шлюбних стосунків, відповідач не виконує батьківські обов'язки по утримуванні сина - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2. Не надає їй допомогу в зв'язку з доглядом за малолітньою дитиною. Тому просила стягнути на її користь аліменти у розмірі 1\3 частки від всіх доходів відповідача та на її утримання у розмірі 1/6 частки всіх доходів чоловіка, щомісячно.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 17.01.2013 року позов задоволено.

У скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та необґрунтованість висновків щодо задоволення вимог позивача.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального и процесуального права.

З матеріалів справи видно, що відповідач має аліментні обов'язки по утриманні його малолітніх дітей: сина - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з матір'ю (а.с.8).

Сторони мають шлюбні стосунки з 23.01.2009 року (а.с.3).

Позивач на цей час здійснює догляд за малолітнім сином,2010 року народження (а.с.8).

За ст.84 СК дружина має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідач у апеляційній скарзі твердив, що дружина працює, а тому і не має права на утримання.

У п.4 статті 84 СК є припис про те, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання незалежно від того чи вона працює.

Явно, що такі заяви відповідача не є обґрунтованими і це було враховано судом першої інстанції.

Аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст.191).

При ухваленні рішення, суд врахував наведений закон і присудив аліменти з дня звернення позивача до суду, а тому аргументи скарги з цього питання не виправданими.

Окрім того, відповідач застережує і на порушенні районним судом норм процесуального права.

На його думку ухвала суду від 17.01.2013 року про відмову у прийнятті зустрічного позову про встановлення місця проживання дитини є незаконною, що і привело до неправильних висновків по суті спору.

У статті 123 ЦПК йдеться, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним, якщо обидва позови взаємопов'язані і їх спільний розгляд є доцільним.

Зустрічний позов має бути поданий до початку розгляду справи по суті (ч.1 ст.123 ЦПК).

Право на подачу зустрічного позову до початку розгляду справи відповідач не використав.

Ці обставини судом справедливо прийняті до уваги при вирішенні цього спору. Дійсність фактів встановлених судом не підлягає сумніву. При цьому суд правильно з'ясував обставини справи, провірив докази, які надані в підтвердження позову і заперечення відповідача, правильно застосував норму матеріального права (ст.84 ч.2,180,183,191 СК) і ухвалив законне рішення.

Беручи до уваги наведене, колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.308,312,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 17.01.2013 року та ухвалу цього ж суду від 17.01.2013 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: