№  22-Ц-3784/2006                                                        Гол-чий у Іін.Самоткан Н.Г.

Катег.19-20                                                                Доп.Костюченко Н.Є.

УХ ВАЛА Іменем України

11 жовтня 2006р. Апеляційний суд Дніпропетровської області

у складі суддів-Костюченко Н.Є.,Осіяна О.М..Басуєвої Т.А. при секретарі - Качур Л..В.

розглянувши у судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну спра­ву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

встановив

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Па­влоградського міськрайонного суду від 21 березня 2006р. про стягнен­ня з відповідача на користь позивача матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те,що суд необгрунтовано порахував встановленим факт спричинення ним,відповідачем, тілєсі-шх ушкоджень позивачу, в. той час як він,відповідач,ніколи не визнавав свою провину.

Суд 1-ї інстанції встановив,що вина відповідача в спрчиненні позивачеві тілесних ушкоджень середньої ступені важкості підтверд­жена його заявою до суду про звільнення від кримінальної відпові­дальності на підставі акту амністії та постановою Павлоградського міськрайонного суду від 25.07.2005. про закриття провадження по кримінальній справі та звільнення ОСОБА_2від кримінальної від­повідальності на підставі Закону "Про амністію". А тому стягнув з нього на користь позвача матеріальну шкоду-979,80грн.та моральну-5000грн.

Апеляційний суд вважає рішення законним,таким, що відповідає вимогам ст.ст.1166,1167 ЦКУ, а тому повинне бути залишене без змін.

Позивач у позові стверджує про побиття його 08.01.2004.відпо­відачем, спричинення тілесних ушкоджень,які,згідно висновку експерта, відносяться до середнього ступеню важкості; порушення за цим фактом кримінальної справи.

Доказами цієї 'обставини є заява відповідача до суду про застосуван­ня до нього акту амністії із вказівкою про те,що правові наслідки Закону "Про амністію" йому роз"яснено та зрозумілі; постанова Па­влоградського міськрайнного суду від 25.07.2005.,якою ОСОБА_2, звинувачуваний за ст.ст.125 ч.2,3 22 ч.І ККУ,звільнений від криміналь­ної відповідальності,а провадження по кримінальній справі закрито в зв"язку із ЗУ "Про амністію"; висновок експерта про спричи­нення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості.

За таких обставин міськрайонний суд обгрунтовано не прийняв доводи відповідача про недоведеність факту його вини та стягнув матеріальну шкоду у сумі 979,80грн. та моральну у сумі 5000грн. Остання відповідає, характеру та важкості понесених позивачем мора­льних страждань.

Оскільки законом передбачено,що акт амністії застосовується до винуватих у скоєнні злочину осіб і про це було роз"яснено від­повідачеві на стадії розслідуання кримінальної справи,- його доводи про недоведеність його вини у спричиненні тілесних ушкоджень по­зивачеві - не заслуговують на увагу. Твердження про побиття пози­вача іншими особами.голословне, не підтверджено доказами.

Керуючись ст..ст.307,308 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 21 березня 2006р. - залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 2-міс. строк.  .