УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2007 року                                                                           м.  Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді                                                        Шкрібляка Ю.Д.,

суддів                                                                             Іванів О.Й.,  Шайди СМ. ,

з участю       прокурора                                                Журавльова Є.Є.,

засуджених                                                                    ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши 26 жовтня 2007 року у відкритому судовому засіданні в м.  Івано-Франківську кримінальну справу за апеляціями прокурора ОСОБА_3 ,  який брав участь в розгляді справи,  а також засудженихОСОБА_2. та ОСОБА_1,  на вирок Косівського районного суду від 16 серпня 2007 року,  -

встановила:

Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та мешканця с Криворівня Верховинського району,  неодруженого,  непрацюючого,  раніше несудимого,  громадянина України,  визнано винуватим і засуджено за  ст.  187 ч.4 Кримінального Кодексу України (далі КК України) на дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за  ст.  121 ч.2 КК України на вісім років позбавлення волі,  а на підставі  ст.  70 КК України остаточно визначено йому покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

За цим вироком ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця та мешканця с Криворівня Верховинського району,  розлученого,  раніше судимого,  останній раз 26 серпня 2005р. Верховинським районним судом за  ст.  164 ч.1 КК України на 80 годин громадських робіт,  громадянина України,  визнано винуватим і засуджено за  ст.  187 ч.4 КК України на вісім років шість місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна; за  ст.  121 ч.2 КК України на вісім років позбавлення волі,  а на підставі  ст.  70 КК України остаточно визначено йому покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - вісім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обох засуджених залишено раніше обраний - тримання під вартою,  а початок строку відбування покарання ухвалено обчислювати з 23 листопада 2005 року,  зарахувавши їм термін попереднього ув'язнення.

Цивільний позов потерпілогоОСОБА_4задоволено частково. Постановлено стягнути із засудженихОСОБА_2. та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь

Справа № 11-435/2007 р.                                          Головуючий у 1 інстанції Цалин Б.М.

Категорія  ст.   ст.  187 ч.4, 121 ч.2 КК України      Доповідач: Шкрібляк Ю.Д.

2

потерпілогоОСОБА_4 6033 грн. 82 коп. матеріальної шкоди та по 10000 грн. моральної шкоди із кожного.

Долю речових доказів вирішено відповідно до положень  ст.  81 Кримінально-процесуального Кодексу України (далі КПК України).

Згідно вироку ОСОБА_2 та ОСОБА_13асуджені за те,  що вони 20 листопада 2005р.,  приблизно о 23 год.,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  за попередньою змовою між собою,  спрямованої на незаконне заволодіння чужим майном,  проникли в помешкання потерпілого ОСОБА_5,  що розташоване в с Криворівня Верховинського району. Перебуваючи в помешканні потерпілого,  діючи обопільно,  підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили розбійний напад на ОСОБА_5,  поєднаний з насильством,  а саме наносячи удари руками і ногами в різні ділянки тіла,  заподіяли йому закриту черепно-мозкову травму із забоєм головного мозку,  а також забої та садна голови,  губ,  шиї та вушних раковин.

Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень,  небезпечних для життя і здоров"я,  потерпілий ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

В апеляції прокурор ОСОБА_3,  не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації неправомірних дій обох засуджених,  покликається на неправильність вироку із-за м'якості призначених покарань.

Просить вирок щодоОСОБА_2. та ОСОБА_1 скасувати та постановити новий вирок,  яким призначити обом засудженим більш суворе покарання.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 покликається на неправильність вироку щодо його засудження. Вважає,  що суд неправильно кваліфікував його дії за  ст.   ст.  187 ч.4,  121 ч.2 КК України,  оскільки він не вчиняв таких злочинів.

Просить вирок щодо нього переглянути та перекваліфікувати його дії на  ст.  186 ч.2 КК України і пом'якшити йому покарання.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 також покликається на неправильність вироку. Вважає,  що суд постановив вирок щодо нього на суперечливих доказах та при порушенні його права на захи ст.

Крім того,  при призначенні йому покарання,  суд не врахував ряд обставин,  що його пом'якшують.

Просить апеляційний суд переглянути справу в його присутності.

Під час апеляційного розгляду прокурор Журавльов Є.Є. пред'явив лист помічника прокурора Верховинського району ОСОБА_3 ,  із змісту якого вбачається,  що він відкликає подану ним апеляцію.

Заслухавши думку учасників процесу,  колегія суддів,  вважає,  що лист прокурора ОСОБА_3 ,  який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції,  слід долучити до матеріалів справи та продовжити розгляд справи за апеляціями засудженихОСОБА_2. та ОСОБА_1

Під час апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_2 пояснив,  що він дійсно,  у зазначений у вироку час,  зайшов до помешкання потерпілого ОСОБА_5,  і там,  в присутності ОСОБА_1 та лежачого на підлозі ОСОБА_5,  з кухні забрав пляшку горілки,  пиво,  120 гривень,  в'язку ключів та блок сигарет „Пріма". Згодом за ним з помешкання вийшов ОСОБА_1

Він вважає,  що суд неправильно кваліфікував його дії за  ст.   ст.  187 ч.4,  121 ч.2 КК України,  а при призначенні покарання не в повній мірі врахував ряд обставин,  що його пом'якшують.

Засуджений ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду пояснив,  що він ніяких насильницьких дій щодо потерпілого ОСОБА_5 не вчиняв. Дійсно,  у зазначений у вироку час,  він разом з ОСОБА_2 підходив до помешкання ОСОБА_5 по горілку. За те,  що з помешкання ОСОБА_5 ОСОБА_2 викрав майно,  його сварив.

Він вважає,  що суд при призначенні йому покарання не врахував окремих обставин,  що його пом'якшують,  зокрема,  що на його утриманні є неповнолітня дитина.

3

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д.,  пояснення засудженихОСОБА_2. та ОСОБА_1,  які підтримали свої апеляції та заперечили апеляції один одного,  а також просили пом'якшити їм покарання,  пояснення прокурора Журавльова Є.Є.,  який заперечив апеляції засуджених,  вважає вирок законним і обґрунтованим,  перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи та мотиви апеляції,  колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Висновки суду про доведеність вини обох засуджених та про правильність кваліфікації неправомірних дійОСОБА_2. та ОСОБА_13а  ст.   ст.  187 ч.4,  121 ч.2 КК України,  ґрунтуються на зібраних та детально досліджених в судовому засіданні доказах,  яким дана правильна юридична оцінка в їх сукупності.

Твердження засудженихОСОБА_2. та ОСОБА_1 в апеляціях про те,  що суд неправильно кваліфікував їх дії за вищевказаними статтями Кримінального Кодексу України,  є необгрунтованими.

Також є необгрунтованими твердження ОСОБА_1 про те,  що він непричетний до побиття потерпілого ОСОБА_5 та викрадення у нього майна.

Судом встановлено,  що ОСОБА_2 та ОСОБА_1,  попередньо домовившись на незаконне заволодіння майном ОСОБА_5,  підійшли до його помешкання і там,  із застосуванням насильства,  небезпечного для життя і здоров"я (спричинення тяжких тілесних ушкоджень),  заволоділи його майном.

За вищевказані діянняОСОБА_2. та ОСОБА_1 суд правильно кваліфікував їх дії за  ст.  187 ч.4 КК України. Оскільки від спричинених ОСОБА_2. таОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень згодом настала смерть потерпілого ОСОБА_5 (наявність причинного зв'язку між діями розбійників і настання смерті),  то суд правильно кваліфікував їх дії ще і за  ст.  121 ч.2 КК України.

Вина обох засуджених у вчиненому підтверджується наведеними у вироку доказами.

Як вбачається з матеріалів справи,  зокрема,  пояснень ОСОБА_1,  які він давав під час досудового слідства працівнику міліції ОСОБА_6та помічнику прокурора ОСОБА_7,  а також з протоколів явки з повинною та допитів його як підозрюваного і обвинуваченого,  ОСОБА_1 стверджував,  що він за попередньою змовою з ОСОБА_2. саме 21 листопада 2005р. вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_5,  котрий перебував у себе в помешканні. Перебуваючи в будинку,  вони там його побили. Потім з хати ОСОБА_5 викрали гроші,  спиртне та сигарети.

Виходячи із наведеного,  суд першої інстанції обґрунтовано визнав ці показання ОСОБА_1 достовірними,  оскільки в ході досудового слідства він послідовно і детально пояснював про те,  що він разом з ОСОБА_2. наносили удари руками і ногамиОСОБА_5,  від яких останній впав на підлогу. Коли потерпілий не чинив опору,  вони заволоділи його майном.

Достовірність цих показань ОСОБА_1 об'єктивно підтверджується даними,  що містяться в протоколах огляду речових доказів,  а також висновками судово-медичних експертиз про наявність тяжких тілесних ушкоджень та причину смерті потерпілого ОСОБА_5

Також суд обґрунтовано визнав достовірними показання ОСОБА_2  дані ним,  як в ході досудового слідства,  так і під час судових розглядів,  в тій частині,  що ОСОБА_1 перебував в помешканні потерпілого і знаходився біля лежачого на підлозі ОСОБА_5,  коли він,  в цей час,  займався незаконним вилученням майна потерпілого.

Суд першої інстанції правильно визнав недостовірними показанняОСОБА_2. в тій частині,  де він заперечує свою причетність до побиття потерпілого ОСОБА_5,  оскільки вони спростовуються послідовними показаннями ОСОБА_1,  дані ним в ході досудового слідства з участю захисника (т.1 а.с.  40-41,  97-98,  120-121),  а саме про їх спільні дії по спричиненню потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та заволодінню його майном.

4

Колегія судців розцінює твердження засуджених у своїх апеляціях про ніби-то непричетність їх до побиття потерпілого,  як спосіб уникнення від відповідальності за вчинення тяжких злочинів і такими,  що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи,  прав на захист ОСОБА_1 не було порушено ні під час досудового слідства,  ні в ході судового розгляду,  а тому його твердження про ніби-таке порушення,  є надуманими.

Як видно із справи ОСОБА_1,  коли він цього бажав,  користувався послугами захисника.

Що стосується тверджень обох засуджених про неврахування судом,  при призначенні покарань,  обставин,  що їх пом'якшують,  є необгрунтованими.

Так,  призначаючи покарання обом засудженим,  суд в повній мірі врахував всі обставини,  що пом'якшують покарання,  в тому числі і ті,  на які покликаються засуджені у своїх апеляціях.

За таких обставин,  апеляції засуджених не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія судців,  -

ухвалила:

Апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а вирок Косівського районного суду від 16 серпня 2007р. щодо них - без зміни.