Судове рішення #2800465
Справа № 11-а-1490/2007р

Справа № 11-а-1490/2007р.                        Головуючий в 1 інстанції - Чуйко О.Г.

Категоріяхт.ст. 185 ч.3,                                Доповідач - Коваль С.М.

186 ч.3, 309 ч.2 КК України

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді        Ноздрякова В.М.

суддів                        Ковальської В.В., Коваль С.М.

за участю прокурора        Карпука Ю.А.

захисників                           ОСОБА_1 ОСОБА_2

засудженої                          ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції і апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 14 травня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м.Києва, громадянка України, не працююча, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судима: 1/ 17.05.1999 року Подільським районним судом м.Києва за ст.140 ч.3 КК України ( в ред. 1960р.) на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік; 2/ 24.05.2001 року Подільським районним судом м.Києва за ст.ст.140 ч.3, 229-6 ч.1, 42, 43 ( в ред.1960р.) на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнилась з місць позбавлення волі 26.08.2003 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 1 день,

- засуджена за ст.185 ч.3 КК України на 4 років позбавлення волі; за ст.186 ч.3 КК України - на 4 роки 6 місяців позбавлення волі; за ст.309 ч.2 КК України - на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3. призначено покарання - 4 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Подільського районного суду м.Києва від 24.05.2001 року і остаточно ОСОБА_3. призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3. рахується з 18 жовтня 2005 року.

За вироком суду ОСОБА_3. визнана винною у вчиненні злочинів за таких обставин.

Так, 17 квітня 2004 року, ОСОБА_3. за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повторно, з метою викрадення чужого майна, знаходячись біля квартири АДРЕСА_2, поклали між дверима та дверною опалубкою клаптик паперу та вийшли з під»їзду.

В цей же день, приблизно о 23 годині, ОСОБА_3. і особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повернулись до вищевказаного будинку і впевнившись, що власники квартири відсутні, підійшли до балкону вказаної квартири, де діючи узгоджено, згідно розподілених ролей, ОСОБА_3. залишилась біля будинку спостерігати за навколишньою обстановкою, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, розбивши каменем скло на балконі проник до квартири, звідки таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_4 на загальну суму 5950 грн.

Крім цього, 30 червня 2004 року ОСОБА_3., за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою викрадення чужого

 

майна, знаходячись біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_3, поклали між дверима та дверною опалубкою клаптик паперу та вийшли з під»їзду.

В цей же день, приблизно о 24 годині, ОСОБА_3. і особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повернулись до вищевказаного будинку і впевнившись, що власники квартири відсутні, підійшли до вікна вищевказаної квартири, де діючи узгоджено, згідно розподілених ролей, ОСОБА_3. залишилась біля будинку спостерігати за навколишньою обстановкою, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ставши на «козирок» над вхідними дверима під»їзду по трубі, підповз до вікна та через кватирку проник до квартири, звідки повторно, таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_5. на загальну суму 3390 грн.

ОСОБА_3. 03 липня 2004 року, з метою таємного викрадення чужого майна знаходячись біля квартири АДРЕСА_4, поклала між дверима і дверною опалубкою клаптик паперу та вийшла з цід»їзду.

В цей же день, приблизно о 23 годині, ОСОБА_3. повернулась до вищевказаної квартири і впевнившись, що власники квартири відсутні, вийшла з під»їзду та по газовій трубі дісталась до кватирки вікна, через яку проникла до квартири, звідки повторно, таємно викрала норкову шубу яка належить ОСОБА_6

Крім цього, 29 серпня 2004 року ОСОБА_3., за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_5, поклали між дверима та дверною опалубкою клаптик паперу та вийшли з під»їзду.

В цей же день, приблизно о 23 годині, ОСОБА_3. і особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повернулись до вищевказаного будинку і впевнившись, що власники квартири відсутні, вийшли з під»їзду. Підійшовши до вікна вищевказаної квартири, діючи узгоджено, згідно розподілених ролей, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за допомогою заздалегідь пристосованих інструментів відкрив вікно на кухні і разом з ОСОБА_3. проникли до квартири, звідки повторно, таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_7 на загальну суму 2490 грн.

Крім цього, 17 вересня 2004 року ОСОБА_3., за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою викрадення чужого майна, знаходячись біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_6, поклали між дверима та дверною опалубкою клаптик паперу та вийшли з під»їзду.

В цей же день, приблизно о 24 годині, ОСОБА_3. і особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повернулись до вищевказаного будинку і впевнившись, що власники квартири відсутні, вийшли з під»їзду. Підійшовши до вікна вищевказаної квартири, діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_3. залишилась біля будинку спостерігати за навколишньою обстановкою, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ставши на «козирок» над вхідними дверима під»їзду по трубі, підповз до вікна та через кватирку проник до квартири, звідки повторно, таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_8. на загальну суму 6385 грн.

18 вересня 2004 року, ОСОБА_3. за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою викрадення чужого майна, знаходячись біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_7, поклали між дверима та дверною опалубкою клаптик паперу та вийшли з під»їзду.

В цей же день, приблизно о 23 годині, ОСОБА_3. і особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повернулись до вищевказаного будинку і впевнившись, що власники квартири відсутні, вийшли з під»їзду. Підійшовши до вікна вищевказаної квартири, діючи згідно розподілених ролей, особа, матеріали відносно якої  виділені  в   окреме   провадження,   за  допомогою   заздалегідь   пристосованих

 

інструментів, відкрив вікно на кухні та разом з ОСОБА_3. проникли до квартири, звідки повторно таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_9 на загальну суму 10330 грн.

05 жовтня 2004 року, ОСОБА_3. за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою викрадення чужого майна, знаходячись біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_8, поклали між дверима та дверною опалубкою клйптик паперу та вийшли з під»їзду.

В цей же день, приблизно о 23 годині, ОСОБА_3. і особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повернулись до вищевказаного будинку і впевнившись, що власники квартири відсутні, вийшли з під»їзду. Підійшовши до вікна вищевказаної квартири, діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_3. залишилась біля будинку спостерігати за навколишньою обстановкою, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, розбив каменем вікно на кухні проник до квартири звідки повторно таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_10. на загальну суму 32 094 грн.

13 лютого 2005 року, ОСОБА_3. за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_9, поклали між дверима та дверною опалубкою клаптик паперу та вийшли з під»їзду.

В цей же день, приблизно о 01 годині, ОСОБА_3. і особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повернулись до вищевказаного будинку і впевнившись, що власники квартири відсутні, вийшли з під»їзду. Підійшовши до балкону вказаної квартири, діючи згідно розподілених ролей, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження діставшись до балкону відкрив його вікно і разом з ОСОБА_3. проникли до квартири звідки повторно таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_11 на загальну суму 8850 грн.

Крім того, ОСОБА_3., 07 травня 2005 року з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_10, поклала між дверима і дверною опалубкою клаптик паперу та вийшли з під»їзду.

Цього ж дня, приблизно о 23 годині ОСОБА_3. повернулась до вказаного будинку і впевнившись, що власники квартири відсутні, вийшли з під»їзду і по газовій трубі дісталась до балкону, через який проникла до квартири, звідки повторно, таємно викрала чуже майно, яке належить ОСОБА_12. на загальну суму 4930 гривень ЗО копійок.

11    травня 2005 року, ОСОБА_3. з метою таємного викрадення чужого майна,

знаходячись біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_11

поклала між дверима і дверною опалубкою клаптик паперу та вийшли з під»їзду.

12     травня 2005 року приблизно о 01 годині, ОСОБА_3. повернулась до

вказаного будинку і впевнившись, що власники квартири відсутні, вийшли з під»їзду і

підійшовши до балкону вказаної квартири, каменем розбила скло на балконі та

проникла до квартири, звідки повторно, таємно викрала чуже майно, яке належить

ОСОБА_13. на загальну суму 4539 грн.

Крім цього, 20 червня 2005 року, ОСОБА_3. з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_12, поклала між дверима і дверною опалубкою клаптик паперу та вийшли з під»їзду. Повернувшись до вказаної квартири приблизно о 24 годині та впевнившись, що власники квартири відсутні, ОСОБА_3. вийшли з під»їзду і по решітці дісталась до балкону, через який проникла до квартири, звідки повторно, таємно викрала чуже майно, яке належить ОСОБА_14. на загальну суму 4100 грн.

Крім цього, 20 липня 2005 року, ОСОБА_3. з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_13 в

 

м.Києві, поклала між дверима і дверною опалубкою клаптик паперу та вийшли з під»їзду. Повернувшись до вказаної квартири приблизно о 24 годині та впевнившись, що власники квартири відсутні, ОСОБА_3. вийшли з під»їзду та ставши на підвіконня першого поверху дісталась до балкону, через який проникла до квартири, звідки повторно, таємно викрала чуже майно, яке належить ОСОБА_15. на загальну суму 2000 грн.

Крім того, 28 травня 2005 року приблизно о 04 годині, ОСОБА_3. за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою викрадення чужого майна, зайшли до під»їзду будинку АДРЕСА_14 та піднялися на сходинковий майданчик між першим на другим поверхами. Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підсадила ОСОБА_3. на вікно сходинкового майданчика, через яке вона проникла на балкон квартири НОМЕР_1 та знявши скло в кватирці вікна проникла у вказану квартиру, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, залишилась біля будинку спостерігати за навколишньою обстановкою.

Знаходячись в квартирі, ОСОБА_3 з внутрішньої сторони вставила ключ в замок вхідних дверей і стала оглядати квартиру. В одній з кімнат ОСОБА_3 знайшла та викрала гроші в сумі 200 доларів США, що по курсу НБУ становить 1010 грн. та 70 євро, що по курсу НБУ становить 442,70 грн., які належать ОСОБА_16., чим завдала потерпілій шкоду на загальну суму 1452,70 грн.

Приблизно о 8 годині до вказаної квартири прийшов ОСОБА_17., який не зміг відчинити вхідні двері та почувши шум вийшов на вулицю, де побачив, як з балкону вказаної квартири намагається спуститись ОСОБА_3. Побачивши ОСОБА_17., ОСОБА_3. перестала спускатись з балкону, а в цей час особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, підійшов до ОСОБА_17. став відволікати його увагу та перегородив дорогу до балкону, надавши змогу ОСОБА_3. спуститись на змелю та втекти з викраденими грошима. ОСОБА_17. намагався затримати ОСОБА_3, проте, особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, не дав можливості це зробити, оскільки утримував його за руки.

Крім того, 13 жовтня 2005 року приблизно о 21 годині, ОСОБА_3. знаходячись біля станції метро «Мінська» по вул.Тимошенко в м.Києві, у особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, незаконно, без мети збуту придбала за 80 гривень психотропну речовину, яку громадським транспортом перевезла по місцю свого проживання, до квартири АДРЕСА_1 де незаконно зберігала.

14 жовтня 2005 року приблизно о 8 годині, ОСОБА_3. була затримана працівниками міліції за місцем свого проживання і в приміщенні чергової частини Шевченківського РУГУ МВС України в м.Києві, розташованого по вул.Герцена, 9, під час поверхневого огляду в правій кишені куртки у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено психотропну речовину.

Згідно висновку експерта №1682х від 03.11.2005р. вилучена у ОСОБА_3 порошкоподібна речовина білого кольору містить психотропну речовину - амфетамін. Маса амфетаміну у речовині становить 0,158 гр.

В апеляції засуджена ОСОБА_3. не вказуючи на конкретні порушення закону, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв»язку з порушеннями кримінально-процесуального закону які були допущені під час досудового слідства. При цьому також зазначає, що суд при призначенні покарання не врахував її сімейний стан, а також стан її здоров»я, що вона має ряд тяжких захворювань. У зв»язку з чим, просить застосувати до неї ст.ст.69, 84 КК України.

В апеляції і доповненнях до неї прокурор, який брав участь у розгляд справи в суді першої інстанції, не оспорюючи обґрунтованість засудження ОСОБА_3 та правильність кваліфікації її дій, просить вирок суду відносно ОСОБА_3 скасувати,

 

посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженої, тобто за м»якістю призначеного покарання. При цьому зазначає, що при призначенні покарання ОСОБА_3. судом не було враховано, що вчинені нею злочини відносяться до категорії тяжких злочинів, що вона раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за умисні злочини і знову вчинила велику кількість умисних злочинів, що завдані потерпілим збитки не відшкодовані, що вона тривалий час не працює та вживає наркотичні засоби. Крім того, при призначенні покарання судом не було враховано обтяжуючу покарання обставину - рецидив злочину.

На підставі вищезазначеного, прокурор в апеляції просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, врахувавши як обставину що обтяжує покарання -рецидив злочинів і призначити ОСОБА_3. покарання за ч.2 ст.309 КК України - З роки позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України- 5 років позбавлення волі; за ч.3 ст.186 КК України - 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі. Згідно зі ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_3. призначити покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора і заперечував проти задоволення апеляції засудженої, пояснення засудженої ОСОБА_3, яка підтримала свою апеляцію і просила апеляцію прокурора залишити без задоволення, пояснення захисників ОСОБА_1. і ОСОБА_2, які підтримали апеляцію засудженої і заперечували проти апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи, які викладені в апеляціях, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засудженої ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їй злочинів за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений розглянутими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку, правильно кваліфікувавши її дії за ст.185 ч.3, 186 ч.3, 309 ч.2 КК України.

Винуватість засудженої ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку злочинів за обставин, що викладені у вироку, стверджуються сукупністю доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема: показаннями ОСОБА_3, які були дані нею під час досудового слідства, де вона визнавала себе винною у вчиненні інкримінованих їй злочинів, при цьому послідовно і логічно пояснювала як про свої дії так і про дії особи, відносно якої справа виділена в окреме провадження. Пояснювала про те, коли та яким способом вона і особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження проникали в квартири, яке майно і звідки було ними викрадене та яким чином вони ним розпорядились. Крім того, ОСОБА_3 пояснювала про обставини придбання нею психотропної речовини, зокрема вказувала, що вилучена в неї порошкоподібна речовина білого кольору, яка знаходилась в поліетиленовому пакеті є наркотичним засобом - героїн, який вона придбала для власного вживання; даними, що містяться в показаннях потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17 і ОСОБА_16. які були дані ними як під час досудового слідства так і при розгляді справи в суді. При цьому потерпілі пояснювали, коли в них було викрадено майно, вказували про місце знаходження речей та про пошкодження які мали місце при проникненні до квартир; показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_20 і ОСОБА_17.; показаннями свідка ОСОБА_21. які були дані ним в судовому засіданні про те, що приблизно в листопаді 2004 року до нього в квартиру АДРЕСА_15, приходила молода дівчина, яка пропонувала придбати золоті вироби, проте

 

він відмовився будь-що купувати; даними протоколу пред»явлення фотознімків для впізнання від 06.12.2005 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_21 в присутності понятих, серед пред»явленних йому фотознімків, впізнав ОСОБА_3, як особу, яка пропонувала придбати в нього вироби із золота /а.с.88 т.4/; даними протоколу пред»явлення осіб для впізнання від 09.06.2005р., з якого вбачається, що свідок ОСОБА_17. в присутності понятих, серед представлених йому осіб для впізнання, впізнав ОСОБА_22, як чоловіка, який 28.05.2005р. приблизно о 8 год. перебуваючи у дворі будинку №44 по вул.Щекавицькій в м.Києві, не давав йому можливості затримати дівчину, яка спускалась з балкону квартири 5 вказаного будинку; даними протоколу пред»явлення осіб для впізнання від 09.06.2005 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_17. впізнав ОСОБА_3, яка 28.05.2005р. приблизно о 8 год. спускалась з балкону квартири АДРЕСА_16; даними, що містяться в показах засудженого ОСОБА_22, які були дані ним як під час досудового слідства так і при розгляді справи в суді, щодо обставин вчинення ним і ОСОБА_3 відкритого викрадення чужого майна, яке належить потерпілій ОСОБА_16., та ролі кожного з них при вчиненні даного злочину. Крім того, вироком Подільського районного суду м.Києва від 26.10.2005 року ОСОБА_7 визнаний винним за ст.186 ч.3 КК України, у вчиненні, в тому числі і за даний злочин, за аналогічних обставин / а.с.167-168 т.З/; даними, що містяться в протоколі виявлення, огляду та вилучення від 14.10.2005р., з якого вбачається, що у ОСОБА_3в приміщенні Шевченківського РУ ГУ MB С України в м.Києві в присутності понятих з правої кишені куртки було виявлено та вилучено пакет жовтого кольору, в якому знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору /а.с.21 т.1/; показань свідків ОСОБА_23., ОСОБА_24 і ОСОБА_25, які підтвердили, що у ОСОБА_314.10.2005 року приблизно о 8 год. 40 хв., в черговій частині Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві в правій кишені куртки, в яку вона була одягнута, було виявлено поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору. ОСОБА_3 в їх присутності пояснила, що вилучена речовина є наркотичним засобом - героїн, який вона придбала для власного вживання; даними, що містяться у висновку експерта №1682х від 03.11.2005р., згідно якого вилучена у ОСОБА_3порошкоподібна речовина білого кольору містить психотропну речовину - амфетамін. Маса амфетаміну у речовині становить 0, 158г /а.с.33-34 т.1/; даними протоколу виїмки від 10.11.2005 р. гарантійного талону на монітор /а.с. 180 т.2/, яким підтверджується, що ОСОБА_3 14.02.2005 року за попередньою змовою з невстановленою слідством особою проникли до кв.АДРЕСА_9, звідки таємно викрали майно яке належить потерпілій ОСОБА_11, в тому числі ком»ютер, а саме системний блок і монітор плоский рідкокристалічний.

Вказаними доказами підтверджуються пояснення засудженої ОСОБА_3про обставини вчинення нею інкримінованих їй злочинів, які були нею викладені під час досудового слідства.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, судом належним чином були перевірені доводи засудженої ОСОБА_3про те, що під час досудового слідства вона змушена була себе обмовити внаслідок застосування до неї незаконних методів слідства. Судом допитано ряд осіб, причетних до її затримання і розслідування справи, але зазначені доводи свого підтвердження не знайшли.

Давши належну оцінку доказам, суд обґрунтовано визнав, що показання ОСОБА_3, які були дані нею під час розгляду справи в суді суперечать зібраним по справі доказам і направлені на пом»якшення відповідальності за скоєне.

Доводи в апеляції засудженої ОСОБА_3про те, що під час досудового слідства були порушені вимоги кримінально-процесуального закону, є безпідставними, оскільки не відповідають матеріалам справи.

Як видно з протоколу судового засідання і мотивувальної частини вироку, судом належним чином були перевірені заяви засудженої і її захисника про допущені

 

під час досудового слідства порушення вимог кримінально-процесуального закону. Ці заяви неодноразово і ретельно перевірялись, але свого об»єктивного підтвердження не знайшли. Про що свідчать вмотивовані висновки суду.

Також відсутні у справі дані які б свідчили про упередженість слідчих органів чи суду щодо ОСОБА_3.

Будь-яких даних, які б свідчили про істотне порушення працівниками слідства норм процесуального закону і були б підставами для скасування вироку чи повернення справи для проведення додаткового розслідування, а суд в свою чергу не звернув увагу і, не усунувши їх, прийняв неправосудне рішення щодо засудженої, немає.

Сукупність наведених доказів та" ґрунтовність їх дослідження судом першої інстанції дають підстави вважати, що винність ОСОБА_3у вчиненні нею злочинів є доведеною і її дії за ст.ст.186 ч.3, 185 ч.3, 309 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.

Доводи в апеляції прокурора, який брав участь у розгляд справи судом першої інстанції про те, що засудженій ОСОБА_3 обрано несправедливе покарання, внаслідок м»якості, оскільки судом не враховано, що вона раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за умисні злочини і знову вчинила велику кількість умисних злочинів, що вчинені нею злочини віднесені до категорії тяжких, завдані потерпілим збитки не відшкодовані, що вона тривалий час не працює та вживає наркотичні засоби, є безпідставними. Оскільки, відповідно до положень, які містяться в ст.67 КК України перелік обтяжуючих обставин, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Зазначені в апеляції прокурора обставини не відносяться до обставин, що обтяжують покарання, були враховані судом першої інстанції при його обранні і не дають підстави вважати неправильним до засудженої обраної міри покарання.

Крім того, за змістом ст.ст.367, 370 КПК України, суд не навівши у вироку мотивів свого рішення щодо невизнання обтяжуючої покарання обставини - рецидив злочину, не допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону яке було б безумовною підставою для скасування вироку.

Стосовно рішення суду про призначення покарання ОСОБА_3, то на думку колегії суддів, суд дотримав вимоги ст.65 КК України, врахувавши характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, роль і ступінь її участі при вчиненні злочинів, дані про її особу, що вона позитивно характеризується за місцем проживання, має тяжкі захворювання.

При цьому, судом також було враховано, що ОСОБА_3 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не стала, вчинила нові злочини під час іспитового строку, що матеріальна шкода потерпілим не відшкодована.

З урахуванням всіх цих обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду про призначення покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції закону, що передбачає покарання за вчинені нею злочини, є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Посилання в апеляції засудженої ОСОБА_3на те, що при призначенні покарання суд не врахував її сімейний стан і наявність у неї тяжких захворювань, є безпідставними, оскільки при призначенні покарання судом було враховано стан здоров»я засудженої, а щодо її сімейного стану, то ця обставина не є тією обставиною, яка істотно знижує ступінь тяжкості вчинених засудженою злочинів і не є підставою для застосування ст.69 КК України.

Таким чином, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_3, дотримав вимоги кримінального закону і призначив засудженій покарання, яке за видом і розміром є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. Підстав вважати це покарання надто суворим колегія суддів не вбачає.

 

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку та постановления відносно ОСОБА_3 нового вироку, як про це ставиться питання в апеляції прокурора.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції і апеляцію засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м.Киева від 14 травня 2007 року відносно ОСОБА_3 -без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація