УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого судді Ноздрякова В.М.
суддів Коваль СМ., Ковальської В.В.
за участю прокурора Карпука Ю.А.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу
за апеляцією прокурора Яблонського Ю.С., засудженого ОСОБА_1 на
вирок Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2007 року,
встановила:
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2007 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в АДРЕСА_1, раніше судимий:
07.09.1983 року Ленінградським районним судом
м.Києва за ч. З ст. 81 КК України на 7 років
позбавлення волі;
05.03.1990 року Ленінградським районним судом
м.Києва за ч. 2 ст. 140, ч. З ст. 140, ст. 42 КК
України на 5 років позбавлення волі;
27.06.1996 року Ленінградським районним судом м.
Києва за ст. 86-1, ч. З ст. 140, ст. 42 КК України на
10 років позбавлення волі;
03.06.2003 року Святошинським районним судом
м.Києва за ч. З ст. 185 КК України на 3 роки 6
Справа № 11-а- 1550 Категорія КК: ч. 1 ст. 115 Головуючий у першій інстанції Скорій А.В. Доповідач Ковальська В.В.
позбавлення волі. Звільнився з місць позбавлення волі 21.09.2005 року умовно-достроково на 11 місяців 21 день, засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.06.2003 року остаточно призначено покарання 11 років 1 місяць позбавлення волі.
Згідно з вироком, 12.02.2006 року близько 15 години у квартирі АДРЕСА_2 під час спільного вживання спиртних напоїв між ОСОБА_1. і ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, в результаті якої у ОСОБА_1 виник умисел направлений на умисне позбавлення життя ОСОБА_2
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1. почав наносити ОСОБА_2 удари руками та ногами в голову, грудну клітину та інші частини тіла. В подальшому ОСОБА_1. схопив ОСОБА_2 за шию та почав його душити, доки той не втратив ознак життя.
Таким чином ОСОБА_1. заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді ссаден, синців, переломів, які за висновком судово-медичної експертизи є легкими і середньої тяжкості тілесними ушкодженнями та закритої травми шиї, ускладненої набряком м'яких тканин, що призвело до механічної асфіксії, яка за висновком судово-медичної експертизи має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя.
Між спричиненням тілесних ушкоджень у вигляді закритої травми органів шиї з розвитком механічної асфіксії і настанням смерті ОСОБА_2 існує прямий причинний зв'язок, всі інші ушкодження сприяли настанню смерті.
В апеляції прокурор Яблонський Ю.С., який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій, просить вирок в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України покарання у виді 11 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.06.2003 року та остаточно призначити покарання - 12 років позбавлення волі. Апелянт вказує на те, що суд у повній мірі не врахував тяжкість вчиненого злочину та обставини його вчинення, а також особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково, проте належних висновків для себе не зробив та знову вчинив особливо тяжкий умисний злочин.
У змінах до апеляції прокурор Яблонський Ю.С. просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з неповнотою фіксації судового процесу, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1. просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування чи на новий судовий розгляд. Апелянт вказує на грубі порушення судом вимог кримінально-процесуального закону, а саме відсутність з невідомих причин запису технічними засобами судових засідань від 03.07.2006 p., 06.07.2006 p., 08.08.2006 p., 04.09.2006 року, під час яких, на думку засудженого, грубо порушувались його права, а протоколи судових засідань за вказані дні містять недостовірну інформацію та є неповними. Також в апеляції вказується на порушення органом досудового слідства прав обвинуваченого, передбаченого ст. 197 КПК України щодо ознайомлення з постановою про призначення експертизи, та порушення судом його права, передбаченого ст. 19 КПК України щодо його клопотання про ведення судового процесу російською мовою.
Крім того, засуджений вважає, що суд розглянув справу неповно та однобічно, оскільки судом не були з'ясовані протиріччя у показаннях свідків, і засудженого з висновком судово-медичної експертизи, не з'ясовано дійсний час вчинення злочину, направлення умислу засудженого, не взято до уваги характеристику потерпілого. Також, апелянт вказує, що суд безпідставно відхилив його клопотання про виклик свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, в порушення вимог закону оголосив покази свідків ОСОБА_6. та ОСОБА_7. Крім того, засуджений стверджує, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, що він не міг душити потерпілого, у зв'язку з частковою працездатністю його правої руки, а також наполягає на тому, що він не бив потерпілого ногами.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора із змінами та частково підтримав апеляцію засудженого; пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію та апеляцію прокурора із змінами; виступи учасників процесу в судових дебатах та останнє слово засудженого; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора із змінами та засудженого підлягають до задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_1 треба скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд, виходячи з таких підстав.
З протоколу судового засідання вбачається, що у підготовчій частині судового засідання підсудний ОСОБА_1. заявив клопотання про повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу і таке клопотання було задоволене судом (т. 2, а.с. 19).
Також з протоколу судового засідання вбачається, що суд оголошував перерву для встановлення технічних засобів, проте в порушення вимог ч. 4 ст. 87-1 КПК України у протоколі судового засідання не зазначені технічні характеристики звукозаписувального технічного засобу та носія інформації,
на який здійснювався запис. Не зазначені вказані технічні характеристики і у звіті по застосуванню технічних засобів (т.2, а.с.163).
Згідно з протоколом судового засідання кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 слухалась судом з 3 липня 2006 по18 січня 2007 року і у справі було проведено 18 судових засідань.
Із звіту по застосуванню технічних засобів вбачається, що фіксування судового процесу 3 і 6 липня, 8 серпня, 4 та 19 вересня не відбулося з невідомих причин. Як свідчить протокол судового засідання, протягом вказаних судових засідань суд допитував підсудного, свідків, давав доручення слідчому у порядку ст. 315-1 КПК України, призначав судово-імунологічну експертизу, досліджував матеріали справи та вирішував клопотання учасників процесу.
Із цього ж звіту вбачається, що фіксування судового процесу проведено лише в частині надання підсудним додаткових доказів, допиту експерта та судових дебатів. Отже, повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбулося, як зазначено у звіті по застосуванню технічних засобів, з невідомих причин.
Разом з тим, при виконанні вимог чинного кримінально-процесуального закону та дотриманні вимог Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 21.07.2005 року № 84, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 8.08.2005 року за № 868/11148, що стосуються порядку застосування технічного запису, виключається відсутність технічного запису з невідомих причин.
Зокрема, відповідно до технології (порядку) звукозапису, встановленому розділом 5 вищевказаної Інструкції, секретар судового засідання, який здійснює звукозапис, перед початком роботи зобов'язаний підготувати технічний засіб та диск, на який проводиться збереження оригіналу фонограми і у разі неможливості налагодження коректної роботи комплексу зобов'язаний повідомити про це суддю. Під час звукозапису Секретар здійснює поточний контроль якості запису, а в разі виявленні ознак непрацездатності обладнання комплексу звукозапису доповідає головуючому про неможливість подальшого фіксування судового процесу. Тобто, звукозапис має проводитись з допомогою працездатного обладнання і процес звукозапису повинен контролюватись протягом усього судового засідання.
У протоколі судового засідання відсутні відмітки про те, що секретар судового засідання в процесі слухання справи щодо ОСОБА_1 доповідав головуючому у справі судді про неможливість фіксування судового процесу з будь-яких причин.
Таким чином, суд, задовольнивши клопотання підсудного ОСОБА_1 про повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, фактично не забезпечив виконання своєї постанови про повне фіксування перебігу судового технічними засобами.
Вказане порушення вимог кримінально-процесуального закону відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 370 КПК України є істотним і таким, що безумовно тягне скасування вироку.
Отже, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону про повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а справа - поверненню на новий судовий розгляд.
Інші доводи апеляцій прокурора і засудженого підлягають перевірці при новому судовому розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора Яблонського Ю.С. із змінами та апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Святошинського районного суду.