Судове рішення #2800459
УХВАЛА

 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2007 року                        Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого суддіНоздряковаВ.М.

суддів Коваль С.М., Ковальської В.В.

за участю прокурора Карпука Ю.А.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за

апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного

суду м. Києва від 3 травня 2007 року,

встановила:

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 3 травня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,   зареєстрований   в   АДРЕСА_2,

Черкаської області, проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимий, засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. З ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначено покарання - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 засуджений за те, що в кінці квітня 2006 року, у денний час, біля Одеської площі в м. Києві з метою незаконного збуту у невстановленої слідством особи придбав пігулки екстезі, з умовою, що грошові кошти за них віддасть після їх реалізації.

Справа № 11-а-1463 Категорія КК: ч. 2 ст. 307 Головуючий у першій інстанції Бандура І.С. Доповідач Ковальська В.В.

 

Цього   ж   дня   ОСОБА_1 на   власному   автомобілі   ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зберігаючи при собі пігулки екстезі, перевіз їх до місця свого мешкання    в квартиру АДРЕСА_1, де зберігав їх з метою збуту до 01.06.2006 року.

27.05.2006 року, ОСОБА_1, будучи проїздом в м. Звенигородка Черкаської області, з метою незаконного збуту у невстановленої слідством особи придбав пігулки екстезі з умовою, що гроші за них віддасть після їх реалізації, та, зберігаючи їх при собі, на власному автомобілі ВАЗ-21 099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 до місця свого проживання в квартиру АДРЕСА_1, де зберігав їх з метою збуту до 1 червня 2006 року.

01.06.2006 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_1 з метою збуту взяв 22 таблетки екстезі, поклав їх у футляр, який заховав за пояс штанів та вийшов з будинку. О 18 годині 40 хвилин біля будинку АДРЕСА_1 він був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили пігулки.

Цього ж дня о 21 годині при огляді помешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, працівниками міліції, в коробці з під галстуків, що лежала в кімнаті на шафі було виявлено та вилучено 100 пігулок "екстезі".

Згідно з висновком хімічної експертизи надані на дослідження таблетки, що були вилучені у ОСОБА_1 під час поверхневого огляду та за місцем проживання 1.06.2006, містять особливо небезпечну психотропну речовину 3,4-метилендіоксиметамфетамін (МДМА), маса якої складає, відповідно, 2,69 грами та 12,40 грами.

Тобто ОСОБА_1 незаконно придбав, перевіз та зберігав, з метою збуту, таблетки, в яких загальна маса особливо небезпечної психотропної речовини 3,4-метилендіоксиметамфетамін (МДМА) складала 15,06 грами.

Крім того, ОСОБА_1, будучи особою, яка періодично вживає наркотичні засоби, та яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, маючи на меті незаконно придбати особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс для особистого вживання, без мети збуту, на початку травня 2006 року в с Селище Корсунь-Шевченківського району Черкаської області у невстановленої слідством особи купив наркотичний засіб канабіс, який зберігаючи при собі без мети збуту, на власному автомобілі ВАЗ-21 099 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, незаконно перевіз до місця свого проживання в квартиру АДРЕСА_1, де незаконно зберігав з початку травня до 1 червня 2006 року.

Частина канабісу була виявлена та вилучена у ОСОБА_1 працівниками міліції 1.06.2006 року під час його затримання близько 18 години 40 хвилин, а частина - при огляді його квартири цього ж дня.

Згідно з висновком хімічної експертизи надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, яка були вилучена у ОСОБА_1 під час поверхневого огляду та огляду квартири 01.06.2006, є

 

особливо   небезпечним   наркотичним  засобом   -   канабіс,   загальна  маса висушеного канабісу складає, відповідно 13,1 грами та 3,1 грами.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити: виправдати його за ч. З ст. 307 КК України та призначити йому за ч. 2 ст. 309 КК України покарання не пов'язане з позбавленням волі. Апелянт вказує на те, що він не мав на меті збут психотропних та наркотичних засобів і в матеріалах справи немає доказів того, що він придбав та зберігав ці засоби з метою збуту. Висновок суду про те, що він мав на меті збут психотропних і наркотичних засобів не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4 ме пам'ятають, що ОСОБА_1 говорив про збут наркотичних засобів а покази свідка ОСОБА_5. не треба брати до уваги, оскільки цей свідок, як працівник міліції, є зацікавленим у розгляді справи.

Апелянт просить пом'якшити йому призначене за ч. 2 ст. 309 КК України покарання, вказуючи на те, що він повністю визнав свою вину, активно сприяв у розкритті злочину, щиро покаявся, має поганий стан здоров'я та на його утриманні перебувають батьки пенсійного віку, батько -інвалід 2-ї групи, які потребують постійного догляду.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вважаючи вирок суду законним і обґрунтованим, виступи учасників процесу в судових дебатах та останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення частково, а вирок суду належить скасувати з направленням справи на додаткове досудове розслідування, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 64 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання; при провадженні досудового слідства доказуванню в кримінальній справі підлягають обставини вчинення злочину, винність обвинуваченого у його вчиненні і мотиви злочину.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що органами досудового слідства у повній мірі не виконані вимоги ст.ст. 22, 64 КПК України, внаслідок чого в справі були допущені однобічність і неповнота досудового слідства і обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, були досліджені поверхово та однобічно.

 

В процесі судового розгляду справи суд не звернув уваги на неповноту і однобічність дослідження обставин справи, не усунув недоліки, допущені на досудовому слідстві та постановив вирок.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини -3,4-метилендіоксиметамфетаміну (МДМА), суд обґрунтував свій висновок лише показами свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. і ОСОБА_5., в присутності яких ОСОБА_1 нібито заявляв про те, що мав намір збувати пігулки екстезі. Вказані свідки на досудовому слідстві не давали показань щодо мети, з якою ОСОБА_1 зберігав пігулки екстезі, а в судовому засіданні ці ж свідки не могли з впевненістю підтвердити, що ОСОБА_1 говорив про намір збувати пігулки.

Сам ОСОБА_1, будучи допитаним на досудовому слідстві, неодноразово заявляв про те, що він придбав у свого знайомого ОСОБА_6 пігулки екстезі з метою збуту. Зокрема, ОСОБА_1 пояснював, що у два прийоми він взяв у ОСОБА_6 155 пігулок, частину з яких збув своїм знайомим шляхом продажу та безоплатно, а решту мав намір продати на дискотеці. В судовому засіданні ОСОБА_1 відмовився від своїх показань про мету, з якою він вчиняв дії з психотропною речовиною і заявив, що не мав на меті збут вказаної речовини, а лише перевозив і зберігав цю речовину на прохання свого знайомого ОСОБА_6 Вказана версія підсудного судом перевірена не була. При цьому суд у вироку не навів доводів на обґрунтування висновку про те, що ОСОБА_1, вчиняючи дії з психотропною речовиною, мав на меті збут цієї речовини, крім показань свідків про те, що, можливо,'ОСОБА_1 у їх присутності висловлювався про збут пігулок екстезі.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що органи досудового слідства не прийняли належних мір до встановлення особи та місцезнаходження ОСОБА_6, на якого посилається підсудний. Так, на досудовому слідстві ОСОБА_1 вказав прізвище, ім'я та два номери мобільних телефоні ОСОБА_6 і повідомив, що з ОСОБА_6. він навчався у Шевченківському коледжі, а 27.05.2006 року зустрічався у м. Звенигородка Черкаської області.

20.06.2006 року слідчий у порядку, передбаченому ст. 114 КПК України доручив працівникам відділу БНОН Шевченківського РУ ГУ MB С України в м. Києві встановити ряд обставин, зокрема, осіб, яким ОСОБА_1 збував наркотичні засоби та встановити місцезнаходження ОСОБА_6 Згідно з рапортами оперативного уповноваженого ВБНОН Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Поліщука В.Д. від 27.06.2006 року виконати доручення слідчого не вдалося можливим (а.с. 64,65,66). Колегія суддів вважає, що доручення слідчого про встановлення місця перебування ОСОБА_6 було виконано формально, тобто було зведено до написання рапортів про неможливість виконання доручення, оскільки до рапортів не долучені будь-які дані про неможливість встановити місця перебування осіб, згаданих у дорученні слідчого. Що стосується ОСОБА_6, то це - дані про перевірку операторів мобільного зв'язку, перевірку особи за місцем його можливого перебування, вказаного ОСОБА_1 (за місцем навчання та у м. Звенигородка Черкаської області).

Про те, що доручення слідчого працівниками ВБНОН Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві фактично не виконувалось свідчить і той факт, що у рапорті про виконання доручення вказано про неможливість встановити наявність майна у ОСОБА_1 (а.с. 66), а органами досудового слідства вважається встановленою та обставина, що ОСОБА_1 перевозив психотропні і наркотичні речовини на власному автомобілі ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, про що зазначено в обвинуваченні.

Отже, внаслідок невиконання доручення слідчого оперативними працівниками, по справі залишилось невстановленими ряд обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Незважаючи на це, органи досудового слідства пред'явили ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні незаконних дій з психотропною речовиною, зазначивши, що ОСОБА_1 придбав вказану речовину і невстановленої слідством особи, в той час, коли ця особа, як свідчать матеріали справи, фактично не встановлювалась.

За умови, що у справі не перевірені всі обставини, які б підтверджували чи спростовували обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1 у вчиненні незаконних дій з психотропною речовиною і не вичерпані всі можливості для одержання додаткових доказів, колегія суддів вважає, що справу необхідно повернути на додаткове розслідування для усунення неповноти досудового слідства. Органи досудового слідства не провели необхідні слідчі дії у такому обсязі, який потрібен для встановлення істини в справі, а перекладення виконання цих дій на суд фактично буде свідчити про покладення на суд обов'язку проведення досудового слідства, що є неприпустимим, оскільки така функція невластива суду. Тому для усунення неповноти досудового слідства справа підлягає поверненню на додаткове досудове розслідування.

Справа підлягає поверненню на додаткове досудове розслідування у повному об'ємі, оскільки обвинувачення, пред'явлені ОСОБА_1 у незаконних діях з психотропною речовиною та у незаконних діях з наркотичними засобами взаємопов'язані з огляду на вирішення питання про кваліфікацію дій.

 

При проведенні досудового слідства необхідно виконати дії, вказані у дорученні   слідчого   від   20.06.2006   року   (а.с.64)   та   перевірити   версію підсудного ОСОБА_1, висунуту ним в судовому засіданні і, з урахуванням добутих доказів, вирішити питання про пред'явлення обвинувачення..

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 03 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на додаткове досудове розслідування прокурору м. Києва.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - підписку про невиїзд залишити без змін.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація