УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Слинька С.С.,
суддів - Шальнєвої Т.П., Кравченка С.І.,
за участю прокурора - Решетняк И.О.,
захисника - ОСОБА_1,
законного представника - ОСОБА_2,
засудженого - ОСОБА_3.,
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_3. на вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 05 червня 2007 року. Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Чорноморівка Каховського району Херсонської області, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_1, судимий: 09 квітня 2001 року по ст. 140 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 31 жовтня 2002 року по ст. ст. 140 ч. 2, 185 ч. З, 70 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі, звільнився 31 грудня 2005 року по відбуттю покарання,
засуджений по ст. 186 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с Черноморівка Каховського району Херсонської області, зареєстрований в АДРЕСА_1, проживаючий в АДРЕСА_2, не судимий,
засуджений по ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
За вироком суду ОСОБА_3. та ОСОБА_4. визнанні винними в тому, що 25 листопада 2006 року, приблизно о 01 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного
Справа № 11а-1616 Категорія КК: 186ч. 2 Головуючий у першій інстанції - Захарова А.С. Доповідач - Слинько С.С.
сп'яніння біля будинку № 5 по вул. Лебедева Кумача в м. Києві, за попередньою змовою між собою, з застосуванням до ОСОБА_5. насильства, яке не є небезпечним для його життя чи здоров'я, заволоділи його майном на загальну суму 1816 грн.
В апеляції адвокат ОСОБА_1, зазначаючи, що вирок є незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого ОСОБА_3. внаслідок суворості, просив вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
Посилався на те, що в ході досудового та судового слідства не було доведено наявність попередньої змови між засудженими про вчинення злочину; судом було грубо порушено право на захист ОСОБА_3.; прокурор, який брав участь у судових дебатах, не вивчив матеріали справи та належним чином не оцінив докази; не було враховано заяву потерпілого щодо сумніву у вчиненні злочину саме ОСОБА_3. та ОСОБА_4., те, що він, під час вчинення щодо нього злочину, перебував у стані сп'яніння, його слабкий зір та відсутність освітлення на місці події, а також його прохання про призначення засудженим покарання не пов'язаного з ізоляцією від суспільства; впізнання потерпілим обвинуваченого відбувалося після . пред'явлення йому ксерокопії паспорта обвинуваченого; судом не було враховано як обставину, що пом'якшує покарання, добровільне відшкодування збитків, заподіяних злочином.
У своїй апеляції засуджений ОСОБА_3. вказуючи, що вирок суду є незаконним через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного йому покарання тяжкості злочину та даним про його особу, просив вирок суду скасувати.
Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляції такими, що не підлягають задоволенню, захисника, та законного представника, які підтримали апеляції, просили вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, засудженого який просив пом'якшити призначене йому покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, провівши судові дебати та надавши засудженому останнє слово, судова колегія вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.
Винність ОСОБА_3. у вчиненні злочину, за який його засуджено, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, суд обгрунтовано послався, як на докази винності ОСОБА_3., на показання потерпілого ОСОБА_5., який в ході досудового та судового слідства стверджував, що 25 листопада 2006 року, приблизно о 01 годині 40 хвилин, біля під'їзду будинку № 5 по вул. Лєбєдєва-Кумача у м. Києві, двоє осіб, застосувавши до нього насильство, заволоділи його майном на загальну суму 1861 гривня.
При цьому, один з грабіжників, схопивши його ззаду, однією рукою затуляв йому рота, тримаючи другою за плечі, а інший став обшукувати його кишені, витягши звідти мобільний телефон та гаманець. Коли він намагався вирватись, той з грабіжників, що його утримував, вдарив його кулаком по голові, від чого він впав на землю та вдарився потилицею об сходи.
В ході очної ставки з ОСОБА_3. потерпілий ОСОБА_5. підтвердив наведені показання та вказував, що саме ОСОБА_3. брав участь у його пограбуванні (а.с.49-50).
Також суд обгрунтовано послався на показання засуджених, які вони давали в ході досудового слідства.
Так, ОСОБА_3. в ході досудового слідства послідовно стверджував, що разом зі своїм братом -ОСОБА_4. пограбував ОСОБА_5. (а.с.40-42,76-77).
В ході очної ставки з потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_4. підтвердив свої показання щодо вчиненого ним та ОСОБА_4. пограбування (а.с.49-50).
ОСОБА_4. в ході досудового слідства також давав послідовні покачаний щодо обставин пограбування ним та ОСОБА_3. ОСОБА_5., зазначаючи при цьому, що пограбування вони вчинили за попередньою змовою. Так, після спільного вживання ни на на дискотеці, повертаючись додому, біля одного з під'їздів будинку по вул. Лєбєдєва-Кумача, 5 вони побачили чоловіка, який перебував у нетверезому стані. Він запропонував братові пограбувати цього чоловіка, на що той погодився. Брат схопив чоловіка за спину та затулив йому рукою рота, щоб той не кричав. Він же, став обшукувати кишені. Коли потерпілий став чинити опір, від вдарив його рукою в живіт. Забравши у потерпілого мобільний телефон та гаманець, він хитнув головою, даючи братові знак відпускати потерпілого та втікати. Брат відпустив чоловіка і вони втекли. Дорогою додому він передав братові викрадені мобільний телефон та гроші (а.с.61-63,94-96).
При цьому, суд належним чином оцінив зміну показань засуджених у судовому засіданні та дійшов обґрунтованого висновку, що вони спрямовані на ухилення ОСОБА_3. від відповідальності за вчинений злочин.
Крім наведених, суд також обґрунтовано послався на інші наявні у справі докази, а саме:
· протокол огляду, виявлення та вилучення від 25 листопада 2006 року, згідно якого у ОСОБА_3. було вилучено мобільний телефон потерпілого (а.с.20);
· протокол огляду та вилучення від 25 листопада 2006 року, згідно якого у ОСОБА_3. були вилучені гроші в сумі 317 гривень, які, як він пояснив, він зі своїм братом, застосувавши фізичну силу, забрали у невідомого чоловіка 24 листопада 2006 року по вул. Лєбєдєва-Кумача( а.с.23)
Наведеним та іншим зібраним по справі доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_3. ст. 186 ч. 2 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_3. суд врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про його особу.
Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_3. апеляційний суд не вбачає.
Порушень норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни вироку, колегією суддів не виявлено.
Посилання в апеляціях на порушення права ОСОБА_3. на захист в ході досудового та судового слідства є безпідставними.
Так, в ході досудового слідства ОСОБА_3. відмовлявся від участі захисника ( а.с. 37,70).
В ході судового розгляду справи захист ОСОБА_3. здійснював адвокат ОСОБА_1
Також судом було допущено до участі у справі, як захисника ОСОБА_3. -ОСОБА_6, яка є його тіткою, а тому, відповідно до ст. 32 КПК України не належить до кола близьких родичів, які, відповідно до ст. 44 КПК України, можуть бути допущені до участі у справі як захисника.
Однак, в ході підготовчої частини судового засідання, ОСОБА_3. не заперечував проти того, щоб розгляд справи відбувався у відсутності ОСОБА_6 (а.с.217), а у подальшому жодного разу не заявляв про бажання участі ОСОБА_6 у судовому засіданні, як захисника.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія
ухвалила:
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 05 червня 2007 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_3. без задоволення.