Справа № 11 -а-1653/2007р.                          Головуючий в 1 -й інстанції - Набудович І.О.

Категоріяхт.309 ч.2 КК України                     Доповідач - Коваль С.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29  серпня  2007  року  колегія  суддів  судової  палати  у  кримінальних  справах

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді        Ноздрякова В.М.

суддів                          Бовтрук В.М., Коваль С.М.

за участю прокурора        Ременюка Ю.П.

засудженого                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Дарницького районного суду м.Києва від 07 червня 2007 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Києва, громадянин України, працюючий електриком в ПП «ВБФ Енергія», мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий 13.10.2005 року Дніпровським районним судом м.Києва за ст.309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі,

засуджений за ст.309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На підставі ст.76 КК України на нього покладені обов"язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 12 березня 2007 року приблизно о 12 годині, знаходячись на центральному автовокзалі м.Радомишль Житомирської області, у незнайомої жінки, незаконно без мети збуту, для власного вживання повторно придбав за 650 гривень 13 стаканів макової соломи, яка знаходилась в трьох поліетиленових пакетах. ОСОБА_1 незаконно зберігаючи при собі придбаний наркотичний засіб, поклав його за пазуху своєї куртки і незаконно перевіз автобусом до м.Києва. В цей же день приблизно о 16 годині, ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції біля входу до залізничного вокзалу станції Дарниця, які виявили і вилучили в нього наркотичний засіб.

Згідно висновку спеціаліста № 0283 від 14.03.2007 року та висновку експерта № 177 від 02.04.2007 року, вилучена у ОСОБА_1 і надана на дослідження суха подрібнена речовина рослинного походження палевого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг яких заборонено - маковою соломою. Загальна маса макової соломи в

перерахунку на суху речовину становить 584,20 гр. При попередньому дослідженні загальна маса макової соломи в перерахунку на суху речовину становить 585,46 гр.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій, просить вирок суду відносно ОСОБА_1 в частині призначення йому покарання скасувати у зв"язку з невідповідністю призначеного судом покарання особі засудженого, і постановити новий вирок з призначенням ОСОБА_1. за ст.309 ч.2 КК України покарання у виді 2 років позбавлення волі, посилаючись на те, що суд недостатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, конкретні обставини справи та дані про особу ОСОБА_1, який раніше був неодноразово засуджений за злочини, передбачені ч.1 ст.309 КК України і до закінчення строку погашення судимості знову вчинив аналогічний злочин. За таких обставин апелянт вважає, що суд необгрунтовано застосував до засудженого ст.75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора і просив постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 за ст.309 ч.2 КК України покарання у виді 2 років позбавлення волі, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просив апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчиненими повторно за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених за згодою учасників судового розгляду в порядку ст.299ч.3 КПК України доказах, в тому числі показаннях засудженого ОСОБА_1, який повністю визнав вину. Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.309 ч.2 КК України є правильною.

Твердження прокурора в апеляції про те, що суд першої інстанції необгрунтовано застосував до засудженого ст.75 КК України, не ґрунтуються на законі і матеріалах справи.

Згідно зі ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п"яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки. Іспитовий строк установлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

По справі встановлено, що за вчинений злочин суд призначив ОСОБА_1 покарання у виді двох років позбавлення волі.

При вирішенні питання про можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 без відбування покарання суд урахував, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і дані про його особу: що він працює, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, стан його здоров »я, що він амбулаторно пройшов курс лікування від наркоманії, а також обставину, яка пом»якшує покарання - щире каяття.

Обтяжуючих покарання обставин судом першої інстанції встановлено не було, не були вони наведені прокурором при розгляді справи в суді та не наведені в апеляції.

З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано, на законних підставах призначив ОСОБА_1. покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України та відповідно до ст.76 КК України поклав на нього передбачені цією статтею обов»язки.

Що стосується твердження прокурора в апеляції про те, що при призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 судом не було враховано те, що він раніше неодноразово був засуджений за злочини, передбачені ч.1  ст.309 КК України та до

закінчення строку погашення судимості знову вчинив аналогічний злочин, то вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст.67 КК України перелік обтяжуючих обставин, передбачених вказаною статтею, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Зазначені в апеляції прокурора обставини не відносяться до обставин, які обтяжують покарання і не дають підстави вважати неправильним застосування до ОСОБА_1 при призначенні покарання ст.75 КК України.

У ст.75 КК України не мітиться заборони на звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням лише тому, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності та до закінчення строку погашення судимості знову вчинив аналогічний злочин.

Отже, враховуючи наведене, а також зважаючи на відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а тому на підставі ст.75 КК України законно звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку за м»якістю призначеного ОСОБА_1 покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції -залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2007 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.